Ми вже писали, що художник з Ямпільщини Віктор Наконечний - один із п’ятьох цьогорічних лауреатів Шевченківської премії. Цього року її сума склала 160 тис. гривень.
Гроші лауреат ще не отримав, але галасу навколо них вже здійнялось чимало. За перемогу й премію в галузі мистецтва протягом трьох місяців боролись 68 художників України. Вінниччину представив заслужений майстер народної творчості Віктор Наконечний. Він і розповів, що й уявити неможливо, скільки пішло сил і нервів під час визначення лауреата.
«Найбільше вразило те, що навіть вінницькі художники їздили в Київ і намовляли комісію не голосувати за мене. Я знаю їхні імена і хто їх посилав», – сказав лауреат, надзвичайно скромний митець, який навіть не має власної майстерні. Влітку малює в хижі на подвір’ї сільської хати, де й живе. Вона не опалюється, і взимку художник працює у тій же кімнаті, де й спить. Має незрячу маму й тридцять років хворіє на астму. Каже, що гроші з премії йому знадобилися б на лікування, але коли і як їх отримає – поки що невідомо. Проте художнику вже пропонують, у що їх вкласти.
«У мене були представники з районного управління культури, кажуть, треба видати дорогий альбом моїх картин для української діаспори за кордоном. З області одразу приїхали, щоб зробити мою виставку, а Ямпіль хоче надати мені звання Почесного громадянина. Знаєте, коли я щось там отримав, то всі одразу про мене згадали, а раніше якось не бачили», – продовжує Віктор Наконечний.
Втім, все це не затьмарило яскравих й теплих переживань від високого визнання й церемонії вручення диплома. Художник не чекав, що Президент Ющенко буде розмовляти з ним на рівні селянського хлопця й підніметься і почне співати прямо з ложі, коли хор виконував «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Шевченка.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ВІННИЧАНИ ПІДМОВЛЯЛИ КОМІСІЮ ШЕВЧЕНКІВСЬКУ ПРЕМІЮ ХУДОЖНИКУ НАКОНЕЧНОМУ НЕ ДАВАТИ
"