Одного інтегрального показника надійності банку не існує

Банківська криза так чи інакше зачепила чи не кожного громадянина України: хтось не знає, як йому зараз повернути кредит, в іншого депозит “застряг” у проблемному банку, частина людей отримує зарплату че­рез банківську картку…
Зрештою, той факт, що почали “завалюватися”, здавалося б, потужні та надійні банки з першої десятки, взагалі негативно впли­нув на клієнтів. Словом, запитань зараз більше, ніж достатньо. І стосуються вони і того, як діяти в конкретній ситуації, і чи є надія на “оздоровлення” бан­ківської системи загалом і конкретних банків зокрема. Бодай частину з цих запитань ми поставили начальникові управ­ління Національного банку України у Львівській області Марії Могильницькій.

– Пані Маріє, що спричинило кризу в банківській сфері – ситуація в економіці України та світу, прорахунки банкірів, недовіра населення чи щось інше?
– Кожен із перелічених чинників більшою чи меншою мірою мав і має вплив на ниніш­ню ситуацію в банківській системі країни. Хотілося б відзначити, серед іншого, й ступінь відкритості економіки України, що зробило її вразливою до кризових явищ. Значна частина виробництва (у вартісному виразі) орієнтувалася на експорт. Водночас останніми роками збільшився в рази імпорт. Зменшення попиту та зниження ціни на продукцію українського експорту, а також обмеження доступу українських банків до зовнішніх запозичень суттєво скоротили надходження в Україну іноземної валюти, що призвело до девальвації гривні. Відповідно, позичальники бан­ків, які мають валютні кредити, не змогли обслуговувати свої борги. Крім того, головні кредитори вітчизняної банківської системи – громадяни нашої держави почали втрачати довіру до банків, що спричинило значний відплив коштів із системи, який не припиняється. І це також поглиблює кризу.
– Нині одна з основних проб­лем, з якими зіштовхуються клієнти банків, – повернення кредитів. Які основні шляхи її вирішення, як чинити, коли фінустанова підвищує відсоткову ставку – погоджуватися платити, звертатись у НБУ чи до суду?
– Збільшення відсоткових ставок за кредитами можливе лише за умови надання позичальником у кредитному договорі відповідних повноважень банку. При цьому фінансова установа зобов’язана чітко обґрунтувати причини такого перегляду. В іншому разі (за відсутності обґрунтувань) і за відсутності в банку повноважень щодо зміни відсоткової ставки, позичальник має право оскаржити дії фінустанови в суді.
– У багатьох випадках банки передають справи про несплату кредитів колектор­ським фірмам. Чи НБУ від­стежує цей процес, наскільки це законно?
– Надання інформації третім особам можливе лише за згодою позичальника, що має бути обумовлено в кредитному договорі. Варто зазначити, що до пов­новажень Національного банку України не належать функції контролю за виконанням договорів між банками та їх клієнтами. До компетенції установ Національного банку України не входить також контроль за діяльністю колекторських фірм.
– Проводити одночасно кредитні канікули та повертати депозити – взаємовиключні речі. Ви заявляли, що може йтися про пошук взаємоприйнятного компромісу. У чому він полягає?
– Надання кредитних канікул (перерва у сплаті суми за обслуговування боргу на певний термін) належить до сфери домовленостей між клієнтом і банком. Водночас такий крок здійснюється лише за умови наявності в банку резервних фінансових ресурсів. На жаль, пропозицію щодо аналогічних депозитних канікул (перенесення терміну повернення) вкладники не сприймають, вважають це одним із симптомів погіршення фінансового стану банку. Компроміс між вкладником і позичальником полягає в узгодженні за посередництва фінансової установи термінів повернення депозитів із термінами погашення кредитів.
– Якщо у клієнта завершився депозитний договір, а банк під різними приводами відмовляється його повертати, що мав би в цій ситуацій зробити клієнт?
– У депозитному договорі наявні розділи “Відповідальність сторін” і “Порядок повернення коштів”. Клієнтові необхідно перш за все чітко виконати ті процедури, які передбачає документ. У разі невиконання банком умов за договором, клієнт має право звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості банку, а також інформувати НБУ про недотримання банком чинного банківського законодавства для застосування заходів адекватного впливу.
Трохи інша ситуація щодо банків, де введено тимчасову адміністрацію. У разі введення тимчасової адміністрації мораторій накладають шляхом зупинення виконання зобов’язань за виплатою вкладів, термін виконання яких настав до моменту введення тимчасової адмі­ністрації. Вимоги за депозитними договорами, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, не підпадають під дію мораторію, банки мають задовольнити їх у встановлені договорами терміни.
– Кілька днів тому на зборах акціонерів банку “Родовід” ухвалили рішення про перехід фін­установи в державну влас­ність. Імовірно, аналогічні рішення ухвалять й інші комерційні банки, які потрапили у складне становище. Чи має держава достатньо фінансових ресурсів, аби стати ефективним інвестором таких фінансових установ.
– Рішення про перехід банку в державну власність насамперед повинен ухвалити уповноважений державний орган. Зокрема, зважаючи на наявність відповідних ресурсів, а також низку інших чинників. У бю­джеті на 2009 рік заплановано 44 млрд. грн. для оздоровлення банківської системи. Варто за­уважити, що введення держави в склад акціонерів є не правилом, а винятком.
– Криза суттєво підірвала довіру до банківської системи, адже на межі банкрутства опинилися доволі потужні та надійні банки. Якими критеріями повинні зараз керуватися громадяни, обираючи банк чи то для кредиту, чи то для депозиту?
– Громадяни мають обирати самі. Але при цьому повинні розуміти: якщо триматимуть за­ощадження вдома, то це не допо­може ні банкам, ані, врешті-решт, нашій економіці.
На жаль, одного інтегрального показника надійності банку на сьогодні не існує і, напевно, не може бути. Кожна фінустанова має свої особливості функ­ціонування та галузі, в які вона спрямовує ресурси. Щокварталь­но та щорічно банки зобов’язані оприлюднювати свої фінансові звіти, які загалом дають змогу почерпнути інформацію про стан банку. Також допомогою у виборі фінансової установи мають бути рейтинги й офіційні сайти банків в інтернеті. При цьому рекомендуємо вкладникам звертати увагу перш за все на розмір власного капіталу банку, співвідношення його з активами банку, частку вкладів населення в пасиві банку, термін перебування банку на ринку.
Розмовляв Олександр Сирцов

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике