Де позичити 300 мільйонів?

Цьогоріч боргові зобов’язання Львова можуть зрости ще на 300 мільйонів гривень. Принаймні депутати Львівської міської ради вже дали на це добро. На ці кошти місто або випустить облігації серії С внутрішньої позики терміном обігу п’ять років, або ж дозволить узяти кредит Львівському комунальному підприємству “Дирекція з будівництва стадіону в місті Львів”.
Як пояснив “Газеті” депутат Львівської міської ради та голова бюджетної комісії Андрій Стецьків, яким саме шляхом місто вирішить отримати необхідні 300 млн., стане відомо у травні. Єдиним джерелом отримання цих коштів є українські державні банки, яких, як відомо, нині два – “Ощадбанк” та “Укр­ексімбанк”. Саме між цими двома установами й вибиратиме Львівська мерія.
Перспективи отримання трьохсот мільйонів від україн­ських комерційних банків голова бюджетної комісії оцінює скептично. Мовляв, наразі невідомо, який саме з комерційних банків зможе “дотягнути” бодай до кінця року, тож зв’язуватись із ними не варто.
Отримані мільйони влада скерує в економіку міста, надавши підприємствам, які виконуватимуть підрядні та субпідрядні роботи. Мовляв, згодом від цього можна буде отримати додаткові кошти за рахунок сплачених цими підприємствами податків.
І все ж оптимізму ці дві ухвали додають мало. Адже немає відповіді на низку важливих запитань. Одне з них – під які саме відсотки місто зичитиме гроші. Також, якщо мова піде про кредит, то наразі невідомо, який термін його повернення. Врешті-решт, цей кредит додається до низки кредитів, які місто взяло раніше та досі повністю не роз­платилося.
Усе це дало підстави колезі Андрія Стецьківа по депутат­ському корпусу Юрієві Кужелюку говорити про створення у Львові “фінансової піраміди”. “Виникає враження, що керівництво міста знає лише, як брати позики, але практики в їх від­даванні немає. Тому підтримати цю ініціативу зможемо тільки тоді, коли побачимо чітку схему погашення кредиту, знатимемо джерела повернення позики. Крім того, дуже хотіли б побачити гарантії уряду за підписом прем’єр-міністра, про які нам так райдужно говорять. Ідеться про те, що Кабмін начебто погодився гарантувати своїми активами зобов’язання Львівської міської ради. Наразі всього цього не бачили”, – сказав Ю. Кужелюк.
Утім, як зазначає Андрій Стецьків, до нових боргів, які ляжуть на плечі львів’ян, може й не дійти. Однак це стане можливим лише за участі в будівництві стадіону потужного інвестора, яким міг би стати власник ФК “Карпати” Петро Димінський. Інтерес до спортивної арени в пана Димінського є. Причому нещодавно Петро Петрович, голова ЛОДА Микола Кміть і міський голова Львова Андрій Садовий підписали Меморандум про створення народної команди ФК “Карпати”. Суть цього документа зводиться до того, що ФК “Карпати” інвестує у спору­дження стадіону 609 млн. грн., натомість міська рада вносить у статутний фонд народної команди об’єкти нерухомого майна стадіону “Україна”, готелів “Львів” і “Гранд-готель”, нежитлові приміщення площею 293,1 кв. м на пл. Міцкевича, 6/7 та чотири земельні ділянки: площею 17 га та 2,002 га по вул. Липова Алея (біля стадіону “Україна”), площею 1,8194 га по вул. Б. Януша, 1 (стадіон “Прогрес”) та земельну ділянку по вул. Стрийська – кільцева дорога (за певних обставин).
Утім, чи зобов’яже цей Меморандум до реальних дій, наразі доводиться сумніватися. Тим паче, аналогічний документ уже підписували років два-три тому, і за цей час ніяких зрушень у справі створення народної команди не відбулося. До того ж, в інтерв’ю “Газеті”, яке було опубліковано ще 12 лютого цього року, Петро Димінський заявив: якщо протягом місяця справа з інвестором стадіону на вулиці Стрийській не вирішиться, то він вважатиме за недоцільне брати участь у цьому проекті через брак часу.
Олександр Сирцов

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике