Якби знав, де впадеш, солому постелив би

У медицині рятівною соломинкою для запобігання захворювань є щорічні профілактичні медичні огляди населення. А відтак за доброї волі та послі­довності пацієнтів такі огляди допомагають запобігти при­крим захворюванням.
Як саме? Про це розмова з Любомирою Луцевич, завідувачем поліклінічного відділення №1 Першої міської клі­нічної лікарні імені князя Лева, позаштатним спеціалістом місь­кого управління охорони здоров’я сімейної медицини.
– Любомиро Володимирівно, фахівці кажуть: попере­джений, а отже, озброєний. Це про профілактичні огляди?
– Саме так.
– А якою є позиція населення?
– Коли за прем’єрства Павла Лазаренка вийшла постанова про впровадження платних послуг у системі охорони здоров’я, лише тоді населення почало усвідомлювати, що медичні послуги мають якусь вар­тість. Люди дещо задумалися над своїм здоров’ям і витратами на лікування.
Підприємствам також було вигідно, щоб їхні працівники були здоровими. Адже, крім того, що через Фонд соцстрахування вони оплачують лікарняні листки, в перші п’ять днів лікарняні оплачують із фонду підприємства. До того ж, нині під час влаштування на роботу претендентів обов’язково скеровують на медичні огляди. Це можуть бути найпростіші огляди: електрокардіограма, флюорографія, огляд у терапевта. У разі скерування на підприємства зі шкідливими умовами праці список обстежень значно довший. На мою думку, зараз ми підійшли до такого періоду, коли всі – громадяни, працедав­ці й держава – стали зацікавленими у здоровій людині.
Нерідко керівництво підпри­ємств іде назустріч своїм пра­ців­никам, виділяє певні години, коли ті можуть організовано пройти медичні огляди. І це спрацьовує, бо іноді ми виявляємо такі патології, на які людина могла б не звернути увагу ще багато років. Наприклад, цукровий діабет, гіпертонічну хворобу тощо. А коли особа при­ходить у медичний заклад, відхилення виявлять.
– І люди приходять?
– Усе залежить від характеру. Є такі, яких хоч убий, але вони не погоджуються йти до лікаря. А інші – хлібом не годуй, а дай обстежитися. Деякі пацієнти дуже люблять лікуватися, дотримуються лікарських рекомендацій.
– У якому віці люди починають усвідомлювати вартість свого здоров’я?
– Напевне, в пенсійному віці. Але це тому, що пенсіонери мають більше часу турбуватися про себе. Проте нерідко не хочуть виконувати приписи. Але вже сама розмова з фахівцем про можливі ризики буде корисною, може вплинути на спосіб життя пацієнта.
Важливо, щоб мешканець звернувся саме до свого сімейного лікаря чи терапевта і розповів, що його турбує. Навіть якщо нічого не болить, важливо знати свої ризики захворювань. Є низка обстежень, які повинна пройти раз на рік на­віть здорова людина. У цьому разі вам дадуть скерування на флюорографію, електрокардіограму, загальний аналіз крові й сечі, цукор крові. Для чоловіків після 40 років необхідна консультація в уролога, а жінок – у гінеколога. Сімейний лікар також з’ясує, чим хворіли ваші батьки, що дозволить виявити групи ризику. Після цього він може скерувати до офтальмолога, невропатолога, інших спеціалістів. Якщо людина працює у шкідливих умовах, то лікар може дати скерування на додаткові обстеження. І в такий спосіб виявляє загальну картину вашого здоров’я.
– З якого віку слід починати щорічне обстеження свого здоров’я?
– Від самого народження і впродовж життя.
– Які сьогодні найбільші проблеми зі здоров’ям у населення?
– Найбільша проблема серед дорослого населення – серцево-судинні захворювання, легенева патологія, онкологія, дедалі актуальнішими стають алер­гічні недуги, туберкульоз, який трапляється навіть серед доволі забезпечених громадян.
– Що означає бути поінформованим?
– Лікарі повинні виявити й розпочати коригування стану людини вже під час виявлення передумов недуги, наприклад, проблеми з тиском. Передумовами гіпертонічної хвороби є ожиріння, підвищення вмісту холестерину у крові, гіподинамія, куріння та ще декілька чинників. Наявність їх іще не свід­чить про хворобу, але може приз­­вести до неї. Лікар радить кинути курити, дотримуватися певної дієти, розпочати займатися плаванням, щоб запобіг­ти гіпертонії, інфаркту чи інсульту.
Іще одне доволі поширене захворювання – глаукома. Нещодавно вийшов наказ Міні­стерства охорони здоров’я, щоб усім пацієнтам, які звертаються в поліклініку, вимірювали не лише артеріальний, а й очний тиск. Але й пацієнти самі повинні проходити профілактичні огляди. Найменші неприємні відчуття – слід звернутися до лікаря.
– Пані Любомиро, як повинні поводитися люди, які дізнаються про наявність у себе патології?
– Коли людина здорова, вона не має жодних обмежень. Тільки-но вона дізнається, що щось не так, розчаровується, адже відтепер їй доведеться в чомусь себе обмежувати. Особ­ливо падають духом лю­ди, які ніколи не хворіли, і раптом у них виявляють якусь патологію. Реакція буває різною: одні не звертають уваги, інші сумують, впадають у депресію. Треті – роблять висновки, що най­більш похвально. Знаючи характер людини, сімейний стан, інші чинники, лікар мусить знайти індивідуальний підхід до кожного, щоб переконати особу дотримуватися рекомендацій. І тут добре зарекомендували себе сімейні лікарі, які володіють широкою ін­формацією про мешканця, особливості, родину тощо.
– А далі – тривале лікування?
– Лікування буває різним. Деякі недуги можна вилікувати впродовж кількох місяців, інші потребують більше часу. Це стосується кардіології, серцево-судинних захворювань. Існує хибне уявлення, що гіпертонію слід лікувати лише тоді, коли в людини фіксують криз, а далі можна про неї забути. Насправ­ді гіпер­тонія вимагає постійного планового лікування під контролем лікаря. Лише так можна застерегтися від ін­фаркту й інсульту.
Зараз почастішали випадки легеневої патології, зокрема, хронічних обструктивних брон­хітів, бронхіальної астми. Часто вони зумовлені курінням. Пос­тійні відхаркування курці сприймають як норму, але насправді це не так. Такій особі обов’язково слід перевірити функцію зовнішнього дихання. І не просто слухавкою, а провес­ти дослідження. З’ясувати за допомогою додаткових апаратів, який об’єм повітря проходить через легені. Бо мало хто знає, що бронхіальна астма – це обернене захворювання. Щоб його лікувати, бронхи слід роз­ширити, а хронічні обструктивні бронхіти вражають саму стінку бронха, ця недуга незворотна. Лікувати такі бронхи дуже складно. І людина повинна всіляко допомагати лікареві в цьому.
Якщо виявити недугу якомога швидше, лікування буде ефективнішим. Але й панікувати не варто. Наука йде вперед, і можли­вості медицини швидко зрос­тають. Враховуючи стан навколишнього середовища, незадо­вільну якість харчування, зростання напруження, стреси на роботі та вдома, людям треба якомога частіше контролювати та коригувати стан свого здоров’я. Пам’ятати, що ніхто, крім вас самих, нічого не може зробити для його збереження. Поінформованість про можливі ризики захворювань убереже від лиха.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике