Яка облрада, такий і лобізм

Двоє кумів сидять на околиці села, випивають, про життя говорять. Раптом їхню увагу привертає “кукурузник”, що летить на низькій висоті та врізається в хату. “Яка держава, такий і теракт”, – говорить один із кумів. Цей анекдот пригадався, коли почав працювати над темою “лобізм у Львівській обласній раді”.
Існування лобізму у Верховній Раді вже давно стало аксіомою. Аналітики навіть склали рейтинг лобістів і їхню спеціалізацію в певних галузях. Очолює його бютівець Сергій Терьохін, а щодо наших земляків-львів’ян, то чи не єдиним відомим лобістом є також бютівець Олекса Гудима, який спеціалізується в галузі ПЕК. Утім свої лобісти так чи інакше рівномірно представлені в усіх фракціях, і різниця між ними полягає лише в галузях спеціалізації та масштабах діяльності.
Розквіт лобізму пов’язаний із запровадженням в Україні пропорційної системи виборів, унаслідок чого українські партії перетворилися на закриті групи “мисливців за портфелями”, говорить у коментарі “Газеті” політолог. Передусім лобізм характерний впливом на кадрові призначення та розподіл ресурсів.
Попри те, що можливості обласних рад не такі вже й великі, однак і тут є чим задовольнити чиїсь інтереси. Згідно із законом про місцеве самоврядування, до повноважень обласних рад, зокрема, належить питання про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об’єктів комунальної власності, регулювання земельних відносин, дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів, створення вільних економічних зон і низка інших.
Іноді обласна рада ухвалює рішення, які безпосередньо скеровані на користь конкретного підприємства. Наприклад, під час останнього засідання депутати Львівської облради вирішили звільнити від сплати земельного податку ЛКП “Львів­електротранс” за умови придбання ним тролейбусів львів­ського виробництва. В жодний спосіб не ставлячи під сумнів якість лазівської продукції та давнє галицьке гасло “свій до свого по своє”, все ж таки, мабуть, до компетенції облради не входить конкретно вказувати на виробника, в якого підприємству слід купувати техніку. Адже тролейбуси в Україні виробляють щонайменше чотири заводи, і вирішувати, кому з них надати перевагу, має не облрада, а тендерна комісія. Та, мабуть, у нашому випадку проглядаються не стільки економічні, скільки політичні інтереси частини депутатів.
Попри все, факт існування лобізму у Львівській облраді визнає і частина депутатів. Принаймні авторитетний і до­свідчений депутат Микола Горинь у розмові з “Газетою” підтвердив, що таке явище дійсно існує, причому у своїх найгірших формах. На відміну від Верховної Ради, тут лобізм здебільшого суто приватний і простежується в багатьох рішеннях облради. Зокрема, в тих, де йдеться про гірничі відводи, земельні питання, дозволи на добування води чи інших мінеральних ресурсів. Микола Горинь навіть дещо привідкрив сам механізм ухвалення лобістського рішення. Спочатку ухвалу сесії розглядає профільна комісія й отримує підтримку. Після цього її виносять на розгляд сесії, однак там за ухвалу голосує навіть менше депутатів, аніж у ко­місії. В такий спосіб зацікавленій особі дають сигнал, мовляв, не все так просто… Питання повертають на доопрацювання, і вже після цього затверджують “на ура!”
Також до лобістських заходів Микола Горинь зараховує спроби “перетрусити” чисель­ність і склад профільних комі­сій. У такий спосіб удаються до спроби перерозподілити сфери впливу та розставити “своїх” людей. На щастя, такі дії поки що безуспішні. Натомість пан Горинь каже, що доцільно було б запровадити рівномірне представництво різних політичних партій і фракцій у комісіях – це мало б запобігати спробам нецивілізованого лобізму.
Те, що лобізм в обласній раді таки процвітає, причому має спотворений характер, підтверджує й інший депутат – Зеновій Бермес. Щоправда, пов’язує його передусім із бізнесовою частиною депутатського корпусу. А до неї належать щонайменше 10-15 депутатів. “Лобізм проявляється в можливості приватизації певних приміщень, використанні природних ресурсів, і на тому перелік вичерпується. Часто це межує зі зловживанням”, – каже депутат. При цьому він одразу додає, що значно серйозніший лобізм існує у Львівській міській раді. Мовляв, її можливості суттєво більші. Проте депутата турбує той факт, що обласна рада не має змоги надавати цивілізовану та легальну підтримку бізнесу. Адже цьогоріч виділено для таких заходів лише 300 ти­-сяч гривень.
На відміну від своїх колег, голова комісії з питань приватизації Юрій Моравецький каже, що в роботі своєї комісії якихось лобістських проявів не відчуває. На його думку, лобізм стосується великих бізнесових об’єктів, а обласна рада розпоряджається доволі дрібними. До того ж, у роботі його комісії застосовують однакові підходи до всіх питань, які доводиться розглядати.


Утім той факт, що під час сесії депутати не завжди з першого разу голосують за певні приватизаційні питання, Юрій Моравецький таки підтвердив. Щоправда, пояснює він, це не якісь хитромудрі лобістські ходи, просто інколи депутати “просипають” відповідне голосування.
Однак лобізм таки існує, і не лише в обласній, а й в інших місцевих радах – вважає політолог Юрій Шведа. Непрямим підтвердженням його існування є факт, що близько половини депутатів міської ради не має пос­тійного місця праці, але при цьому примудряються жити на широку ногу.
Олександр Сирцов

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике