Журналісти пишуть багато неправди

Загадкове ушкодження гравця харківського “Металіста” Олександра Рикуна тривалий час викликає жваве обговорення у відвідувачів інтернет-форумів. Українські журналісти підлили масла у вогонь власними версія­ми на цю тему.
А версій було чимало. Хтось писав, що Олександр упав із третього поверху одного з готельних комплексів Винників (поблизу Львова “Металіст” готувався до першої гри в межах розіграшу Кубка УЄФА з київським “Динамо”). Деякі ЗМІ повідомляли, що не зовсім тверезий футболіст намагався вибити двері й ушкодив плече. Найцікавіша версія полягала в тому, що гравець був причетний до п’яної бійки, під час якої йому ножем поранили плече.
Олександр Рикун уже давно уникає спілкування із журналіс­тами. Тому спростовувати всі вигадки довелося клубу. Прес-служба “Металіста” поширила інформацію про те, що гравець команди зазнав ушкодження під час тренування.
Журналіст “Газети” відвідав О. Рикуна в одній із львівських лікарень, і футболіст сам розповів про той злощасний епізод. Державну мову, як виявилося, гравець “Металіста” розуміє дуже погано, тому ми спілкувалися російською, проте текст інтерв’ю подаємо українською.
– Травмувався справді під час тренування, – розпочав розмову Олександр Рикун. – Був ігровий епізод, зіштовхнувся з кимсь із футболістів, невдало впав на лікоть, у підсумку – перелом. Зазвичай на тренуваннях намагаюся уникати єдиноборств, а в цьому випадку “завівся”. З ким саме зіштовхнувся – не пригадую, потрібно в хлопців запитати… Лікарі кажуть, що мій стан стабільний, тепер потрібен час на відновлення. Наприкінці цього тижня мене випишуть із лікарні, поїду лікуватися в Харків. Жодної трагедії немає, у футболі таке трапляється.
– Чому відразу не вирушили в Харків?
– Лікарі переконали залишитися у Львові, мовляв, у такому стані не варто втомлювати організм тривалим переїздом.
– Зараз говорити, коли зможете повернутися на футбольне поле, вочевидь, зарано?
– Так, справді, складно відпо­вісти на це запитання. Побачимо…
– Знаєте, що в газетах пишуть про вашу травму?
– Так, телефонують товариші, розповідають, чого начиталися в пресі. Хочу сказати, якби журналісти писали правду, то я б з вами зараз не сидів і не спілкувався. Нехай вигадують, комусь, мабуть, це потрібно.
– Подаватимете до суду на наклепників?
– Ні, не бачу сенсу комусь щось доводити. З вами зустрівся, ви побачили, що зі мною все гаразд, а що пишуть – неправда. До суду не подаватиму. Нехай клуб вирішує, чи варто це робити.
– До слова, поширенню неправдивої інформації сприяв той факт, що ви категорично відмовляєтеся від інтерв’ю…
– Саме тому і відмовляюся, що журналісти пишуть багато неправди.
– Чи можете пояснити, чому журналісти вигадали стільки версій цього злощасного випадку?
– Не зважаю на ці плітки, в Україні завжди знайдуться люди, які полюбляють такі речі.
– У львівській лікарні почуваєтеся комфортно?
– Так, персонал дуже привітний. Єдине, у Львові зрозумів, що українську мову потрібно було вчити ще в школі. В моєму віці складно дається вивчення мови. Намагаюся з персоналом спілкуватися україн­ською. Вивчив уже такі слова, як “добраніч”, “доброго ранку”. З іншими важкувато.
– У лікарні впізнають?
– Так, упізнають, підходять, розпитують. Хоча я намагаюся не привертати до себе уваги. Але навіть у палату іноді заходять подивитися на мене. В сусідній палаті палкі вболівальники лікуються, кажуть, дуже подобаються матчі “Металіста”, особливо з італійською “Сампдорією”.
– Поєдинок розіграшу Кубка УЄФА між “Динамо” та “Металістом” бачили?
– Так, у палаті є телевізор, клуб створив мені всі умови для комфортного лікування. Стосовно гри, то впевнений, що в “Металіста” непогані шанси на вихід у чвертьфінал Кубка УЄФА. 1:0 програти на виїзді – не найгірший рахунок. Туркам ми також у гостях поступилися з результатом 1:0, а потім, на подив усім, вийшли в наступний раунд. Головне, першими забити, а там прийде впевненість у силах.
Розмовляв Гліб Ваколюк

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике