На громадські роботи кроком руш!

Про громадські роботи українці здебільшого знають із повідомлень про подолання наслідків Великої депресії у США. Тепер черга дійшла й до нас. Через фінансову кризу та масове безробіття уряд нашої держави також згадав про громадські роботи.
Про них ідеться в антикризових законах. Масово запровадити їх планують уже у другому-третьому кварталі цього року. Безробітним українцям це дасть змогу отримати хоч якусь роботу. Можливо, зароблених коштів на хліб із маслом і вистачить, а от чи вистачить їх на оплату комунальних послуг й інші потреби – невідомо.
Громадські роботи влада розглядає як засіб, що допоможе державі підтримати в належному стані соціальні установи, інфраструктуру. Крім того, завдяки громадським роботам планують звести низку важливих об’єктів суспільно-корисного призначення.
Урешті-решт, ідея не нова. Лише торік на Львівщині у громадських роботах узяли участь понад 17 тисяч громадян, із них у Львові –1700 осіб. Угоди про їх проведення укладав Львів­ський міський центр зайнятості з підприємствами, установами й організаціями. На­прик­лад, у ЗАТ “Українська панчішна компанія” організували прибирання території підприємства. Безро­бітним також пропонували доглядати за інвалідами, особами похилого віку, прибирати в парках, на цвинтарях.
Нині говорять про участь незайнятого населення у спору­дженні доріг, участі у благоустрої населених пунктів. При цьому не йдеться про підміну працівників відповідних дорожніх служб.
До того ж, безробітні не можуть виконувати громадські роботи довше, ніж півроку.

Такі роботи не можуть замінити постійну чи часткову зайнятість за основним фахом. Тобто участь у громадських роботах беруть люди, які перебувають у пошуку постійного місця праці.
Антикризовим Законом “Про внесення змін до деяких законів України щодо змен­шення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” передбачено внесення змін до закону про зайнятість населення. Зокрема, з’явилася стаття 23-1 “Загальнодержавні оплачувані роботи”. До таких зараховано роботи суспільно корисної спрямованості, які відповідають потребам держави та її соціально-економічним пріоритетам і які виконують на об’єктах, визначених Кабінетом Мініст­рів України у сфері будівництва, реконструкції та модернізації спортивної, транспортної, медичної, туристичної, телекомунікаційної інфраструктури. Їх здійснюватимуть, зокрема, на об’єктах для проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Зокрема, це роботи, пов’язані зі спорудженням стадіону на вул. Стрий­ській, реконструкції стадіону Національного університету ім. І. Франка, ремонту та реставрації будинку камерної музики у Львові тощо.
Якщо мова про участь безробітних у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, то на цей період їх знімають з обліку в центрі зайнятості. Головне, що людина матиме роботу, за яку отримуватиме заробіт­ну плату, рівень якої не може бути нижчим, аніж мінімальна в Україні, і не має перевищувати середньої зарплати по області за попередній рік.
Чим відрізняються ці роботи від примусових? Адже, якщо людині, наприклад, запропонують 605 чи 625 гривень мінімальної заробітної плати, то їх вистачить хіба що на проїзд і хар­чування, поцікавився я в Оксани Іванчук, заступника директора Львівського обласного центру зайнятості.
– Але й зараз є багато робіт, які не належать до категорії громадських, хоч мають саме такий рівень оплати праці, – говорить пані Оксана. – Це питання вже до працедавців і податкової ад­міністрації, які повинні розібратися з отриманням працівниками заробітної плати в конвертах. Якщо працівникові запропонують більш кваліфіковану роботу, то заробітна плата, відповідно, буде вищою. Також вона залежатиме від того, якою буде середня платня по області загалом.
Як відомо, безробітний мо­же відмовитися від будь-яких ро­біт, якщо вони його не влаштовують. Але якщо їх трактуватимуть для безробітного як такі, що можуть влаштовувати, то дві відмови призведуть до скорочення виплати з безро­біття або й навіть її повного припинення. Втім до громад­ських робіт ми ставимося більш лояльно, оскільки не маємо права примушувати займатися тим, що не до вподоби. Адже Конституцією України визна­чено, що в нас вільний вибір місця і виду праці.
Проте, коли просимо заповнити анкети, то доволі багато безробітних дають попередню згоду на участь у громадських роботах. Загалом участь особи у громадських роботах можлива лише за згоди працівника. Ми нікого не змушуємо приймати наші умови. Та якщо людина немає жодної спеціальності, освіти, досвіду роботи, чому вона повинна відмовитися від оплачуваних громад­ських робіт? Закон визначає, що для громадян, які не мають професії або займали робочі місця, що не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в центрі зайнятості більш ніж дев’ять місяців або бажають відновити трудову діяльність після річної перерви, прийнятною є участь в оплачуваних громадських роботах.
– Скільки загалом людей можуть бути зайняті в цих роботах?
– Торік в області у громад­ських роботах узяли участь близько 17 тисяч осіб. Цьогоріч плануємо, що візьмуть участь близько 8 тисяч громадян.
– З яких джерел здійснюватимуть фінансування?
– Передбачено, що фінансуватимуть із місцевих бюджетів, підприємств та організацій і фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Минулого року на ці цілі було виділено майже 7 млн. 700 тисяч грн. Скільки виділять цьогоріч – ще невідомо. Загалом про значимість громад­ських робіт для органів влади та місцевого самоврядування свід­чить готовність до їх фінансування. Торік працедавці на такі роботи витратили 2 мільйони, служба зайнятості – 5,5 мільйона, зате місцеві бюджети області аж… 14 тисяч гривень. Внесок Львова – нуль копійок! Пояснення – у бюджеті немає коштів.
Шкода, бо ці гроші принесли б мешканцям значну соціальну користь. Людина, яка отримує навіть невелику заробітну плату, не вийде ввечері на вулицю грабувати.
– Права людей, які будуть зайняті у громадських роботах, зберігаються?
– Права регламентує трудове законодавство. Оплату праці, як уже сказала, здійснюють на рівні не нижчому від мінімальної заробітної плати. Якщо на під­приємстві застосовують тариф­ні сітки, то це враховують при оп­латі праці. Також відшкодовують усі офіційні платежі при відрахуваннях на заробітну плату, враховують компенсацію за відпустку, оплачують лікарняні. Отже, всі права гарантовано, як під час постійної роботи. Праців­никові зараховують трудовий і страховий стаж. Єдина від­мін­ність, що не завжди оплачувані громадські роботи гарантують постійну зайнятість. До кінця року плануємо витратити на ці потреби близько 3,5 млн. грн.
Василь Худицький

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике