
Два місяці тренування – і ви знаєте її ази
Всі знають, що китайці винайшли порох і паперові гроші, але мало хто знає, що у ті ж давні часи у тій же країні з‘явився перший більярд. У нього згодом грали такі знаменитості, як Клеопатра і Карл IX. Вже згодом більярд европеїзувався, і Петро І привіз його на слов‘янські землі.
Пройшли століття, а більярд досі не виходить з рейтингу найпопулярніших видів спорту і просто ігор. Це — інтелігентна гра, яка захоплює своєю врівноваженістю, спокоєм і тією точністю, з якою досвідчені більярдисти забивають кулю в лузу.
Вінничанин Сергій Малинюк грає у білярд більше чотирьох років. Бачив змагання з більярду по телевізору, тому зацікавився.
— Вперше мене знайомий привів пограти, — пригадує Сергій. — Починав з пулу (американський різновид більярду), але, спробувавши російський більярд, не хочу грати у інші. Російський більярд цікавий своєю складністю, адже щоб потрапити великою кулею у маленьку лузу, треба добряче постаратись.
Бажаючих грати в більярд ніколи не бракувало. Вінниця — не виняток. Можна, навіть, сказати, що у нашому місті справжній більярдний бум. Нові й нові більярдні заклади відкриваються у різних куточках. Переважно, це кафе і ресторани, проте вистачає й спеціалізованих більярдних клубів. У одному з таких ми спробували отримати кілька уроків і порад. Допомогти у цьому погодився тренер клубу 20-річний Олександр Черниш.
Оскільки у Вінниці найпопулярнішим видом більярду є саме російський, на його прикладі ми й почали заняття.
Людині, що ніколи не грала у більярд, у першу чергу, доведеться попрацювати над поставою. Правильна позиція — одна з головних умов для успіху у більярді. З неї тренери розпочинають уроки для новачків.
— Для зручності потрібно обрати опорну ногу. Вона залежить від того, правша гравець чи лівша. Якщо удар києм буде правою рукою, відповідно, права нога й буде опорною, — розповідає Олександр Черниш, показуючи першу вправу. — Кий має бути у рівному горизонтальному положенні і триматися міцно, щоб не гойдався. Тримаємо його однією рукою. Її треба розташувати так, щоб згиналась під кутом 90 градусів. Рухатись має тільки передпліччя. Іншою рукою на столі робимо “приціл” для кия. Усе тіло треба розташувати так, щоб підборіддям можна було доторкнутись до кия.
На перших заняттях ще відпрацьовуємо удар однієї кулі в лузу. Загалом перший етап триває два-три тижні. Залежно від того, яка мета у людини. Якщо навчаються для того, щоб, грубо кажучи, “вигравати у друзів” — вистачить по два заняття на тиждень. Тим, хто хоче професійно займатись і виступати на турнірах, треба тренуватись удвічі частіше.
На другому етапі тренувань відпрацьовується техніка удару. Є три типи: “накат”, “зупинка”, “відтяжка”. Першу, за словами Олександра Черниша, більярдисти використовують найчастіше. Удар приходиться у верхню частину кулі. Це дозволяє загнати у лузу одразу дві кулі, які покотяться одна за одною. Під час іншого типу — “зупинки” бити треба по центру кулі. Вона, влучивши в іншу, зупиняється на місці. “Відтяжка”: удар по низу кулі, яка, після контакту з іншою, покотиться назад. Показані Олександром Чернишем удари на перший погляд видаються неймовірними, хоча цьому неважко навчитися будь-кому.
Загалом, щоб вивчити ази більярду достатньо двох місяців тренувань.
Найбільше бажаючих опанувати більярд — серед молоді, каже тренер. Переважно це люди до тридцяти років. Чоловіків більше, хоча й жінок останнім часом теж багато. Крім того, у клубах проводять навчання для дітей.
— З жінками найприємніше працювати, — зізнається Олександр. — Так, трохи нестриманіші за чоловіків, але серед жінок також є чимало професійних більярдистів. Дітей вчити найлегше. Вони більше прислуховуються до порад. Спокійнішим дітям навчання дається без проблем. У нас займається хлопчик, якому усього сім років. Це вже той вік, з якого можна починати. Дорослим трохи складніше пояснювати. Часто бувають самовпевнені.
Терпіння і виваженість — ось головні риси, необхідні для гри в більярд. Але не єдині. Не менш важливі спостережливість, упевненість, наполегливість. Більярд цих якостей не лише вимагає, а й розвиває, — запевняє тренер і додає, що у цій грі важливим є все, тож надавати перевагу чомусь одному — неправильно.
Але не можна не зупинитись на киї. До них у самих більярдистів ставляться прискіпливо. Багато з них мають персональні, які не ділять ні з ким.
— Треба дивитись, щоб кий не був кривим. Наклейка на кінці кия має бути цілою. Її треба щоразу перед ударом натирати крейдою. Інакше кий може ковзнути по кулі, так званий “кікс”. Спочатку я грав спільними киями, але потім придбав свій. Він зроблений із високоякісної деревини і коштує тисячу доларів. Взагалі, ціна київ різна — починається від 100 доларів.
На запитання про одяг, який найкраще підходить для гри у більярд, Олександр одразу наголосив, що це ні в якому разі не повинен бути спортивний костюм.
— Це некрасиво. Неприємно дивитись, коли приходять грати у спортивках. На щастя, зараз багато закладів у такому вбранні не пускають. А, взагалі, одяг має бути таким, щоб було зручно. І бажано, щоб був красивим, інтелігентним.
Віталій МЕЛЬНИК
Источник: "Місто" Вінницька щотижнева газета | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Більярд — гра інтелігентів, бо це красиво..."