І прокурори здають екзамени

В’ячеслав Шидловський : «Моє кредо – діяти силою права, а не правом сили»
Прокурорська доля у дечому подібна до долі військового: час від часу змінюється місце роботи і проживання. Адже кожних п’ять років відбувається ротація кадрів, тобто на одному місці можна працювати п’ятирічку. От і В’ячеслав Шидловський після отримання юридичної освіти разом із сім’єю «поподорожував» областю. Великий досвід допомагає, але час від часу і прокурорам доводиться здавати екзамени в буквальному розумінні цього слова – на курсах вдосконалення в Академії Генеральної прокуратури. Останній раз це було у вересні минулого року. Прокурори зі всіх областей України здавали вхідні та вихідні тести – давали відповіді на 300 запитань, а потім ще й екзамен. Лише чотири прокурори здали усе на відмінно, і серед них – вінничанин. Отож треба настільки любити свою професію, аби завжди бути на висоті. Наша розмова – із В’ячеславом Шидловським, прокурором Староміського району.
— Як відомо, одним із завдань прокуратури є підтримання державного обвинувачення у суді. Чи завжди судді справедливі при винесенні вироків?
— Дійсно, при розгляді справ у суді працівники прокуратури беруть обов’язкову участь – орієнтують суд на ту чи іншу міру покарання підсудних. В основному, суд погоджується з позицією прокурора, і вироки по справах співпадають з позицією державного обвинувача. Також ми представляємо інтереси громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Доводиться заявляти позови про стягнення сум заборгованості із зарплат, за електроенергію, несплат аліментів, комунальних послуг.
— Людей, як відомо, цікавить виплата заборгованості із зарплат. Наскільки це можливо?
— Ми викликаємо усіх керівників підприємств, головних бухгалтерів, роз’яснюємо, що за невиплату може настати і кримінальна відповідальність. У минулому році ми стягнули з підприємців більше 100 тисяч гривень заборгованих зарплат. З початку цього року більше 50 тисяч гривень стягнуто в інтересах громадян. Ми зробили перевірку і внесли близько 20 документів прокурорського реагування щодо захисту прав інвалідів. Чимало справ є відносно захисту прав неповнолітніх. Приміром, дівчинка-вінничанка пішла в інтернат, а у неї забрали квартиру – отож подали позов на її захист. Права дитини на її частку квартири поновлено. Такі шахраї часто «підключають» і третейські суди.
— Останнім часом Вінницю хахопила хвиля різних шахрайств. Як на це реагує прокуратура?
— Шахраї зараз настільки підготовлені, що часом більше знають, ніж ті, хто захищає скривджених. Люди несуть гроші, причому, великі суми в сумнівні спілки, потім ці спілки зникають, і їх дуже важко знайти. По банках є цікава робота. Кредити беруть різні люди – в основному, чесні та відповідальні, а є такі, що беруть великі кредити за допомогою фальшивих довідок про свою зарплату. Потім банки до нас звертаються – караул, нас ограбили. Мабуть, перевіряти потрібно, даючи кредит у 50 тисяч доларів. У нас є і кримінальна справа відносно одного нашумілого банку. Там посадові особи віддали більше мільйона людині, яка не мала права такі кошти отримувати – за підробленою бухгалтерською карточкою. Фактично, понад мільйон видали на бомжа.
— В’ячеславе Станіславовичу, прокуратура здійснює нагляд за діяльністю міліції. Наскільки чесно виконують обов’язки міліціонери?
— Звичайно, чимало доводиться відміняти різних неправильно вирішених заяв, повідомлень, скасовувати постанови працівників міліції. Деякі – за скаргами громадян, які до нас звертаються – у минулому році було задоволено близько 30 заяв, частина з них знайшла судове вирішення. Справи можуть бути і зовсім звичайні, наприклад, крадіжки мобільних телефонів – злочинці виривають їх просто з рук жінок, дітей. Міліція намагається відмовити у таких справах, щоб не псувати показників. А під тиском прокурорського нагляду і телефони повертаються людям, і злочинці несуть відповідальність.
— Скажіть, які найгучніші справи розкриті останніми роками?
— На щастя, у нас немає таких резонансних справ, які б стурбували жителів Староміського району. В основному, тут переважають земельні питання – самовільне будівництво, захоплення землі, боротьба між сусідами за межі. Вирішуємо все на місці – інакше б люди зверталися у вищі інстанції. Найбільш проблемним у нашому районі є поширення і вживання наркотичних засобів, кількість таких злочинів збільшилась, хоч і міліція активізувалась у цьому напрямку. На жаль, перекрити канали не вдається. Більше і злочинів, скоєних неповнолітніми. Наші працівники розглядають ці проблеми з керівниками шкіл, коледжів, інших навчальних закладів, спілкуються з батьками, дітьми.
— З чим люди приходять до Вас, прокурора району?
— У кожного своє бачення образ, свої біди. Приходять не лише у понеділок – прийомний день, але і щодня. Звичайно, психологічне навантаження велике. Повірте, завжди є час вислухати проблеми людські, і навряд чи в кожній державній інституції є таке чуйне ставлення до прийому громадян, як у нас. Адже якщо ти допомагаєш хоча б одній людині з десяти, то заради цього варто жити. У мене є кредо: діяти силою права, а не правом сили. Оце найважчий екзамен – бути справедливим.
Розмову вела
Любов ДОБРИНСЬКА

Источник: "Місто" Вінницька щотижнева газета | Прочитать на источнике