Антикризовий «розводняк» на роботу для безробітних

Двірники із зарплатнею 4800 грн., складальники мозаїки – 3400 грн. та інші пропозиції на злобу дня
Ринок роботи миттєво відреагував на кризу. «Втратили роботу – телефонуйте!» «Всім! Кого зачепило безробіття». «Постійний дохід, незалежно від кризи». Подібні оголошення, звісно, наче сіль на рану тим вінничанам, хто вже став жертвою загальнодержавної недолугої антикризової політики. А для тих, хто не залишився на задвірках, але вже відчув як то жити на «обрізану» зарплату – просто вбивчі вакансії.
Наприклад, двірників. Зате з якою зарплатнею – 4800 гривень (!), та ще й з перспективою отримання житла(!) після року роботи. «Та я за такі гроші не просто мив би вулиці, я б пил з кущів витирав і бордюри шампунем мив би», — ділиться думками вінничанин Віктор, який працює програмістом і до скрутних часів отримував близько 3000 тис. грн., а тепер – щедрі 1500 грн.
Отож, як «Місто» перевіряло антикризові вакансії.
Криза —
доходу не завада
Телефоную: „Я до вас за оголошенням. Ви пропонуєте роботу...”
„Не роботу, бо робота це від слова „раб”. Я пропоную бізнес!” — жвавий чоловічий голос одразу поправляє мене. У голові миттю пробуджуються якісь давно знайомі асоціації – із сітьовиками. Чоловік, не збавляючи обертів, зауважує: „Давайте завтра зустрінемося, подробиці при зустрічі”. „Хвилиночку, а якщо це не для мене, якщо я не зможу?” „Чого це не зможете, бізнес простий. Вам скільки років?”
Такий наступ трохи вибиває з колії: „Ви таке запитуєте у жінки? — кажу у слухавку. – У вас сітьовий маркетинг?” Ну хто б сумнівався! Косметика форева! Що ж, надії на щось оригінальне втрачено одразу. Але, принаймні, зекономлено час.
До речі, сітьовий маркетиг причаївся ще за десятком-двома антикризових пропозицій про роботу. Сітьовикам – респект. Не знаю, як сам бізнес, а реклама таки успішна.
Керівник... неіснуючої структури
„Втратили роботу? Телефонуйте!” Дзвоню. Виявляється, у страхову компанію набирають фінансових консультантів. Як укладати угоди – навчать на п’ятиденних курсах. Вони безплатні. А потім – семінар. Він вже за гроші. Роботою фірма забезпечить, а от зарплату потрібно заробляти самому. Бо отримує фінансовий консультант – відсотки від суми, на яку укладено угоди. За набрані бали платять в доларах, мабуть, це добре, бо “зелений” дорожчає. Та й з такими заннями можна і приватним підприємцем стати – підказка просто обнадійлива.
Ця ж страхова компанія шукає і керівника структури. Вимоги до претендента – прості. Структуру потрібно сформувати, а потім вже нею керувати. Зустрітися і поговорити більше детально можна в офісі, він у центрі міста. Щоправда, тільки до кінця тижня – потім фірма звідти з’їжджає. „Криза, — пояснюють мені. – Дуже велика орендна плата...”
Перспективні двірники, прибиральники
і мозаїка
Клеїти конверти, фасувати насіння та вирощувати гриби вінничанам вже пропонували. А от виготовляти мозаїку – це щось новеньке. За таку нескладну працю (вона, до того ж, розвиває посидючість та цілеспрямованість), та ще й вдома – платять аж 3400-3800 грн. При кризі – просто знахідка.
„Так, є така вакансія, — відповідає швидко жіночий голос, явно економлячи мої гроші на мобільному. – Наша послуга коштує 100 гривень. Потрібно мати при собі 100 гривень і паспорт”. Точно так швидко називають адресу, куди потрібно підійти з грішми і документом. Запевняють, що буде і договір, і квитанція, і гарантія працевлаштування. Щоправда, тільки після того, як я про це запитала. „Ви приходите, і ми при вас набираємо роботодавця”,— пояснюють по телефону. Якщо ж вакансія вже зайнята, обіцяють шукати далі.
Ця ж агенція з працевлаштування обіцяє роботу двірника із зарплатою 4800 грн. і житлом після року роботи та прибиральниці в банк на 3200 грн. „Так, є така вакансія...” – перше, що чую у відповідь. Який банк зараз може платити такі гроші за чистоту у приміщенні, і хто ж це у нас так цінує двірників, не уточнюють. „Ви приходите, і ми... Так, так це у Вінниці”.
Що ж, 100 гривень за надію – це не так вже й дорого, зважаючи на інфляцію. А якщо вакансії такої у Вінниці в природі не існує? То вам же надають тільки інформаційні послуги, а от реальне працевлаштування – то прямий обов’язок центру зайнятості. Чи не так?
Загадковому НЛП уже вчать і вінничан
Надія вмирає останньою! І не знайшовши нічого путнього в антикризових вакансіях, дзвоню за останнім оголошенням. Там пропонуються тренінги по нейро-лінгвістичному програмуванню (НЛП). „Навчусь, як програмувати і програмуватись, і буду з роботодавців мотузки плести!” Виявляється, загадкове НЛП тепер вже і у Вінниці. Кажу, що працюю менеджером по рекламі.
— Це просто для вас, — запевняє мене жінка, керівник центру, на який мені, за її словами, пощастило натрапити. – У ці вихідні саме проводиться бізнес-тренінг з особистісного росту. Як досягати мети... не напружуючись (ти ба, таке можливо! – Авт.).
Жінка щось розповідає про те, що усі ліцензії у них є, крім однієї. І що вони набирають людей для критичної маси. Ні-ні, бажаючих, запевняє, достатньо. Але треба – аби було більше.
Виявляється, що ціна дводенного тренінгу – просто смішна. Усього 250 гривень. Для порівняння керівник одразу називає ціни „конкурентів” – 899 гривень у Києві, 1600 — в Одесі. Для вінничан – ціна соціальна. Резюме керівника настрій підняло однозначно:
„За такі смішні гроші прожити два дні для себе, коханої, та ще й в оточенні цікавих чоловіків...” Словом, якщо не доженеш, то хоч зігрієшся.

Однак не будемо нападати на роботодавців через брак винахідливості і відсутність нових пропозицій. Головне, своєї мети вони досягли – на їхні оголошення про роботу хтось та й відгукнувся. Чи не єдина справді антикризова пропозиція – колектори. Але що то воно таке, вінничани, здається, і самі не знають. Пояснюють просто: борги вибивати. Зарплата – процент від вибитого. А якщо тобі – по зубах (в прямому і переносному сенсі)? Як кажуть, на безриб’ї...
Роботу шукала
Ірина ЖУК

Источник: "Місто" Вінницька щотижнева газета | Прочитать на источнике