Тільки таким методом, на думку голови облдержадміністрації Олександра Домбровського, можна вийти з непростої ситуації, в якій опинилися робітники нещасного Вінницького підшипникового заводу. Але цього самого діалогу ніяк не вдається налагодити. У першу чергу, з власниками підприємства.
На думку Олександра Домбровського, робітники втратили шанс отримати свої гроші від власників тоді, коли настояли на тому, щоб завод продовжував випускати підшипники. Облдержадміністрація пішла назустріч, розглянула запропонований ними бізнес-план. Але згодом переконалися, що за таких цін і при такій кон'юнктурі випускати підшипники буде не рентабельно. Поки думали, що ж виробляти інше — фінансова криза «накрила». Загибель підприємства стала очевидною, бо тривожні симптоми не примусили на себе чекати довго — з квітня по жовтень минулого року, поки завод ще хоч так-сяк працював, люди не отримували зарплати.
Наприкінці минулого року на світ народилася чотиристороння угода про ліквідацію підприємства, яку підписали облдержадміністрація, міська рада, власник підприємства (корпорація «Укрінтерпродукт», м. Донецьк) та профспілка. Згідно з цим історичним документом, робітники повинні були б отримати заборговану зарплату за квітень-жовтень 2008 року і компенсацію — все за рахунок реалізації заводського майна. Між тим, вдалося виконати тільки перший етап угоди, тобто, виплатити працівникам аванс — 700 тисяч гривень. Інші виплати «заморозилися» на невизначений термін.
«Побачення», яке призначив перший заступник голови облдержадміністрації Валерій Коровій, відбулося. А результати? За його словами, вдалося зафіксувати суму загального боргу перед робітниками. Він складає 10,6 мільйона гривень. Але коли власник спроможеться виплатити цю суму — важко сказати. Таким чином переговори знову зайшли у глухий кут, і тепер все залежить від власника. Тим часом місцева влада блокуватиме й контролюватиме продаж майна заводу, а правоохоронці, у свою чергу, відслідковуватимуть рух кожної копійки, яка має відношення до ДПЗ.
Зі свого боку міська влада виконала всі пункти угоди, які її стосувалися. Так запевнив заступник міського голови Андрій Рева. Зрозуміло, виконувалися пункти крок за кроком: спочатку власник заводу — потім місто. Те, що переговори знову затягуються — цілком і повністю на совісті власника. Довелося дати йому час на роздуми.
Та у призначений час пан Кошелєв, як представник власника, на завод не приїхав. Зрештою, чого і слід було очікувати доведеним до відчаю людям. Багато хто був змушений шукати іншу роботу, так і не дочекавшись виплати грошей. Надій на те, що ситуація зміниться на краще, майже не залишилося. Що й казати, знущання над робітниками розпочалися вже давно. Їх змушували з сьомої ранку до третьої години бути у цеху в той час, коли роботи ніякої не було. Не відомо, скільки б ще тривало таке приниження, коли б не втрутився профком. Між тим, згідно з чинним законодавством, якщо роботодавець не може забезпечити найманого робітника роботою, він зобов'язаний виплачувати йому дві третини зарплати. Але гроші заводчани побачили тільки за травень 2008 року... Тим часом обов'язки директора підприємства виконує фінансовий директор. Як ми уже повідомляли, 42-річний директор Дмитро Годун помер просто в кабінеті від зупинки серця.
Владі нічого іншого не залишається, як знову запросити власників на зустріч у черговий вівторок. Чи зрушить справа з мертвої точки цього разу — дізнаємося згодом.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ДПЗ. СИТУАЦІЯ ЗАЙШЛА У ТУПИК. Тим часом місцева влада готова до конструктивного діалогу
"