У повітрі запахло виборами. Щоправда, бриз цей поки що доноситься до нас не регулярно, а лише коли вітер повертається у наш бік, та все ж.
Ближче до осені вітер змін у наш бік буде регулярнішим. Нам тут, у подільському краї, про якийсь спокій вуха промивають, мовляв, все горе наше від столиці.
Ми ж не сьогоднішні, й прекрасно розуміємо, хто тримається за владу, підтримує усі її генеральні курси, які є, і скільки їх є.
Було кілька сміливців, які з математичною точністю доводили протилежне та сьоме чуття копчика після важких, тривалих роздумів навколо балансового аналізу сильно стримало їх. Не виняток, що декого незабаром викинуть з обіймів, як таких, що перестали бути необхідними й небезпечними одночасно.
Іноді “рухівці” з адвокатом Палієм на чолі пошумлять, а потім їх неодмінно до суду тягають – це вже для них перманентний стан. У нас же демократія – тільки не для всіх.
За ними батьки вбитих дітей, які так нічого й не можуть вимітингувати.
От тільки думали всі, що єдиного майданного революціонера Сергія Щетиніна Соборна, Театральна таки додавили, і він переформатувався та спокійно десь карасів розводить. А тут раз – і являє він народу Маніфест, зібрав по всій країні однодумців, провів форум, активізував перевізників.
А в усьому іншому заколисали кризою і почали нею все називати… Нудьга… Хоча подекуди пролетить з космічною швидкістю інтернет-сайт ОРД із черговою сенсацією для Вінниці та області.
Монолітна влада у поті чола бореться за благополуччя регіону, мовляв, у нас тут інвестиційне ельдорадо. “Ні, не так”, – каже один із центральних часописів у матеріалі «Як інвестор у Вінницю сходив». Пише інвестор з Росії – надули, обібрали, гроші присвоїли, заводу тракторних агрегатів уже немає, а є два невеличких підприємства, де зараз працює 50 чоловік, а раніше було півтори тисячі. На тому місті чергові супермаркети. Куди дивиться і місцева, і центральна влада?
А в усьому іншому нуднувато. Хоча, ні, знову помиляюсь. От колишні НДП активізувались. Тобто «Єдиний центр» з кущів на білому коні. Лідер обласного осередку минулими вихідними розповідав про правильність курсу лише його організації, явивши «План оновлення країни». Ну, нехай собі говорять. Оці колишні, вони, як парубки – завжди готові в ліжко стрибнути. Маю на увазі, план дій завжди є.
А у нас же демократія… за столом і в ліжку. Ой, так, про демократію для всіх.
Комуністи на чолі зі своїм головним вождем і за сумісництвом новоспеченим татком та женихом акцію запустили – «Чемодан для Ющенка», мовляв, забирайся Ющенко, в Америку. І по всій Україні шаманять цим чемоданом. Графік поїздок склали. На минулому тижні і у Вінниці були. Та навряд чи допомогло, бо ми хоч і бідні, ображені та знедолені, але не такі вже й наївні.
Ми добре знаємо, на Банковій, Грушевського, а далі по всій Україні з проекцією на місця (тут уже кожен сам собі вулицю допише) інші не ростуть. Тобто ступінь неадекватності відповідальності за нашу з вами долю на певному посту (і в кріслі нардепа також) прямо пропорційна висоті цього поста. І це пояснює все, що відбувається в країні. А що відбувається?
А оце.. Пішов кум до кума. Стукає – не відчиняють. Але щось у хаті грюкає, летить, валиться. Кум в одне вікно барабанить – не відчиняють. Він у інше – щось гримить. Якісь спалахи, скреготання, дим. Кум злякався, ногами тарабанить, кричить...
Нарешті двері відчинились. Вивалюється господар, сорочка жінки задом наперед, пасма до чола прилипли, очі із орбіт повивалювались…
– Куме, що відбувається, що ви робите?!
– Та кохаємось, щоб воно сказилося!
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
"А ЩОБ ВОНО СКАЗИЛОСЯ!"
"