Глаукома – підступна хвороба

Учені б’ють тривогу: за останні десятиріччя захворювання очей суттєво прогресують. Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать, що на друге місце серед причин сліпоти людини виходить глау­кома. Очікують, що до 2010 ро­ку на земній кулі на цю недугу страждатимуть понад 60, а до 2020-го – близько 80 мільйонів осіб. Україна – не виняток.
Як розпізнати цю хворобу на початковій стадії, щоб не втратити зір? Про це “Газета” попросила розповісти завідувача офмальмологічного кабінету 3-ї міської лікарні, лікаря-офтальмолога вищої категорії Олену Коберніченко.
– За даними головного офтальмолога України Сергія Рикова, за останні сім років кіль­кість хворих на глаукому в Україні зросла на 43%. У зв’язку з цим 6 березня в Україні відзначатимуть День про­філактики і запобігання захворювань глаукоми, а 12 бе­рез­ня – Всесвітній день боротьби з глаукомою.
Від 2008 року в Україні почали проводити акції з про­філактики та виявлення глаукоми серед населення. Поліклі­нічні обстеження допомагають вчасно виявити підвищення внутрішньоочного тиску. Це особливо важливо, оскільки глаукома доволі підступна хвороба, яка на початках може ніяк не проявлятися. Людина може скаржитися на дискомфорт в оці, легку сльозотечу, інколи затуманення зору, втому очей під час читання. Якщо не звернути уваги на ці симптоми, недугу можна проґавити. І лише кваліфікований і уважний лікар під час огляду очного дна помітить зміни зорового нерва, характерні для глаукомового процесу. Вимірювання внутрішньоочного тиску покаже лікарю його рівень, різницю між очним тиском правого та лівого ока тощо. Навіть коли пацієнт хоче підібрати окуляри, то мусить попросити лікаря поміряти йому очний тиск. У молодих людей він зазвичай становить від 17 до 20 мілі­метрів ртутного стовпчика, проте що старша людина, то вищим є цей тиск.
Слід пам’ятати, що розвиток глаукоми залежить від родинної спадковості, віку людини. Існують ще два важливих чинники, які провокують схиль­ність до цього захворювання – короткозорість і судинні захворювання.
Один із симптомів глаукоми – порушення співвідношення притоку і відтоку внутрішньоочної рідини. Втім бувають стани, коли підвищений внутрішньоочний тиск не завжди свідчить про глаукому. Інколи його рівень вищий за середній, але пацієнт не втрачає зір, зміни в зоровому нерві не проявляються, а поле зору – не звужується. Тиск є, а глаукоми немає.
– Як лікують глаукому?
– Препаратів для лікування глаукоми багато. Одним із таких є ксалотан, який захищає волокна зорового нерва від токсичного впливу внутрішньо­очного тиску. Крім того, він знижує цей тиск. Є препарати, які діють як сечогінні для ока, поліпшують відтік внутрішньо­очної рідини. При цьому відтік рідини відбувається не через традиційні шляхи відтоку, а через судинну оболонку.
Коли ж терапевтичні засоби не допомагають і тиск не знижується до цільового “толерант­ного” рівня, лікарі радять оперативне хірургічне втручання, внаслідок якого збільшується площа отворів, через які внут­ріш­ньоочна рідина виходитиме назовні очного яблука. Якщо це зробити своєчасно, вдасться зберегти зір хворому. При цьому варто пам’ятати, що сама операція не підвищує гостроти зору, а лише сприяє нормалізації внутрішньоочного тиску. Не потрібно чекати, поки око почне втрачати зір. Адже якщо загинуть нервові волокна, відновити їх буде неможливо. І тому що швидше буде виявлено захворювання глаукоми, скоріше почати її лікувати, то більше шансів у людини бачити світ, свою родину впродовж багатьох років. Незряча особа – це незручність і величезний клопіт для суспільства. А відтак завдання кожного громадянина – прийти в поліклініку та своєчасно поміряти внутріш­ньоочний тиск. Інакше лікар не зможе нічим допомогти.
– Що призводить до захворювань наших очей?
– Ми не можемо змінити середовище, в якому дуже багато так званих вільних радикалів. Це забруднене повітря, забруднена вода, велика кількість консервантів у продуктах харчування. Щоб їх подолати, слід вживати велику кількість антиоксидантів (це вітамін С, Е, бета-каротин та інші).
На наші очі також негативно впливають нераціональне харчування, відсутність віта­мінів, клітковини, нормальної кількості білків, надмірне вжи­вання тваринних жирів. Останні призводять до атеросклерозу, закупорки дріб­них судин, погіршення харчування сітківки зорового нерва тощо. Перелік хвороб можна продовжити.
– Чи існують правила гігієни для очей, зокрема для людей розумової праці. Чого “не люблять” очі?
– Насамперед очі не люблять тривалого навантаження, запилення повітря і тривалої інсоляції. Так звана гігієна зору передбачає, що не можна читати без зупинки більш ніж 45 хви­лин. Нині з’явився синдром сухого ока, який полягає в його пересиханні. Для людей, які багато працюють із комп’ютером, у приміщеннях, де багато тютюнового диму, сонця, використовують замінники сльози. Водночас текст, який ви читаєте, мусить бути досить добре освітленим. Очі, особливо у старшому віці, “не люблять” роботи з нахилом голови – сапання буряків, копання бульби тощо. А ще – очі “не люблять” стресів, поганого настрою.
– А що “люблять”?
– Хороший гумор, добре ставлення до людей, до оточуючих і самого себе – це най­більша запорука вашого здоров’я. Позитивні емоції, значна кіль­кість часу, проведена на свіжому повітрі, активні ру­хи – все це ефективні лікувальні засоби. Ми ж уповаємо на пігулки, забуваючи про те, що кожен лікарський препарат має побічну дію.
Якщо вирушите в Карпати і споглядатимете прекрасні ліси та полонини, отримаєте не тільки емоційну насолоду, а й величезний заряд здоров’я. Для очей це велике благо – відпочинок. Загалом очі – це частина нашого організму. І всі негаразди впливають на них. Якби кожна людина знала, що від її здоров’я залежатиме її добробут, вона знайшла б час безкоштовно пройти обстеження. І що раніше вона це зрозуміє, то легше лікувати всі недуги, більше здоров’я збереже для свого майбутнього.
Розмовляв Василь Худицький

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике