Укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Чи можна укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для призначення житлових субсидій?

Згідно з нормами абзацу дванадцятого п.п. 3 п. 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» із змінами та доповненнями, житлові субсидії призначаються, якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і які в цьому періоді, зокрема, сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску).

Водночас, відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі – Договір) врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до контролюючих органів за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449 (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (п.п. 1 п. 3 розд. V Інструкції № 449).

Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та п.п. 2 п. 3 розд. V Інструкції № 449 контролюючий орган відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).

В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.

З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей, контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції № 449, а у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), укладається Договір за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції № 449 (п.п. 3 п. 3 розд. V Інструкції № 449).

Особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в Договорі, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:
- членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;
- особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.

Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.

Додатково повідомляємо, що Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим.

Згідно з нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464, Договір може бути достроково розірваний:
застрахованою особою:
* за її бажанням, якщо Договір діяв не менше одного року;
* у разі систематичного порушення умов Договору територіальним контролюючим органом;
* контролюючим органом у разі:
набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
виникнення обставин, що не відповідають визначеним Законом № 2464 вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь * у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* систематичного порушення застрахованою особою умов Договору; смерті застрахованої особи;
* за згодою сторін, якщо Договір діяв не менше одного року.

В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.

Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання додатка ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» до Податкової (далі – Додаток ЄСВ 2) (п.п. 3 п. 3 розд. V Інструкції).

Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Додаток ЄСВ 2 подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.

При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.



За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.