Захист трудових прав викривача

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) 01.06.2022 надано Роз’яснення № 8 «Щодо гарантій захисту трудових прав викривача».

Вказаний документ визначає Європейські та національні засади захисту трудових прав викривача, гарантії захисту трудових прав викривача та поновлення їх у разі порушення, а також види відповідальності, що застосовуються до порушників трудових прав викривача.

Так, загальні засади та підходи щодо гарантій захисту трудових прав викривача закріплені у Директиві Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 від 23.10.2019 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Європейського Союзу. Правові норми щодо захисту трудових прав викривачів в Україні містяться в Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП) від 10 грудня 1971 року № 322 – VIII та Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1700 – VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон).

Стаття 21 КЗпП передбачено заборону будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників через повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, порушень інших вимог Закону, а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 Закону права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Тобто з цього часу викривач здобуває певний імунітет від застосування до нього негативних заходів впливу.

Закон гарантує захист трудових прав викривача, прямо вказуючи на найбільш поширені форми негативних заходів впливу, які керівнику або роботодавцю заборонено застосовувати до викривача у зв’язку з повідомленням, одночасно залишаючи перелік таких форм відкритим, тобто невичерпним.

Так, згідно з ч. 1 ст. 534 Закону викривачу не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, його не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням.

До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця вибіркового характеру, які не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 534 Закону викривачу не може бути відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту) у зв’язку з повідомленням.

Також забороняється створювати перешкоди викривачу у подальшому здійсненні трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходження ним служби чи навчання, а також вживати будь-яких інших дискримінаційних заходів у зв’язку з повідомленням.

При цьому передбачені ст. 534 Закону гарантії застосовуються не просто за фактом того, що особа є викривачем, а за умови наявності зв’язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривача.
Детальніше з приводу цього, а також інших питання щодо гарантій захисту трудових прав викривача, читайте у Роз’ясненні НАЗК від 01.06.2022 № 8 «Щодо гарантій захисту трудових прав викривача».

Також нагадуємо, що відповідно до Закону викривач – це фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка:
• володіє інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – фактичними даними, а саме даними про обставини правопорушення, місце і час його вчинення та особу, яка вчинила правопорушення тощо;
• переконана у достовірності цієї інформації – особа має бути упевнена, що інформація, яку вона повідомляє, свідчить про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону;
• отримала цю інформацію під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання, участі у передбачених законодавство процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби, навчання. Достатнім для визнання особи викривачем є отримання ним інформації під час здійснення одного із вищевказаних видів діяльності.

Додатково, інформуємо громадян, суб’єктів підприємницької діяльності Черкащини та працівників Головного управління ДПС у Черкаській області, що у разі наявності інформації щодо протиправних дій посадових та службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області, ви завжди можете повідомити про вказані факти будь-яким зручним способом:
- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;
- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;
- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27
- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції ck.szvk@tax.gov.ua;
- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.