Щотижня шахрай "продає" по два лабрадора з "черкаського" розплідника

Ми з чоловіком давно мріяли придбати лабрадора. На сайті оголошень натрапили на фото милих щенят. Очей не відвести! Ще й ціна доступна – лише 2500 гривень, тоді як на інших – 5-10 тисяч.
Телефоную за вказаним номером. Чоловік представляється Віктором, власником розплідника.
"Вам кого – хлопчика чи дівчинку? – питає. – Живете у Львові? Чудово, завтра якраз везу туди собачку одному клієнтові, вам пощастило. Бо розплідник – у Черкасах. Захоплю і вашого, якщо перерахуєте мені наперед 500 гривень – на номер мобільного, який прив'язаний до банківської картки".
"До собаки додаються три документи – договір купівлі-продажу, ветеринарний паспорт із щепленнями та документ, що підтверджує породу собаки. Два щеплення йому вже зробили", – розповідає Віктор.
За хвилину надсилає фотографії цуценят, їхніх мами й тата, і навіть відео з двома песиками, що бавляться. Помічаю, що цуценята з відео геть не схожі на тих, що на знімках!
Але ось є фото сертифіката, який засвідчує, що розплідник зареєстрований Кінологічною спілкою України, ось – фото сторінок паспорта власника. Начебто все добре, утім...
Шукаю розплідник "Dog smile" у соцмережах – не знаходжу жодної згадки. Не видає результатів і Google. Дивно. На сайті Кінологічної спілки України знаходжу місцевий осередок і телефоную туди. Розпитую про розплідник "Dog smile" у Черкасах, власником якого є такий собі Віктор.
"Гроші уже переслали?" – одразу питає працівниця осередку. "Ні". "Це добре. Бо на цього "власника" по дві скарги на тиждень надходить. Надіслав вам зелененький бланк свідоцтва?" – уточнює. "Так". "То придивіться на печатку, там вказано Мелітополь, а не Черкаси". "То він шахрай?" "Та він навіть не знає, як правильно реєстраційний номер свідоцтва писати! У такому номері є дві цифри. Перша – порядковий, а друга – рік, коли зареєстровано розплідник. На одному з бланків він вказав цифру 20 – так ніби розплідник зареєстрований у майбутньому.
От ви запитайте його, чи можна всю суму за песика при зустрічі віддати. Не погодиться, бо цуценят у нього нема!".
Через деякий час Віктор мені перетелефоновує і питає, чи прийняла я рішення. Я прошу селфі з собачками – мовляв, щойно отримаю, відразу надішлю 500 гривень.
І тут починається: "Ви ж розумієте, у нас офіційний розплідник. Потрібно оформити документи, собачку зняти з обліку, а це коштує 500 гривень. У розпліднику я буду приблизно о 21.00. Тоді надішлю фото, але гроші мусите скинути вже". Я відмовляюся.
Невдовзі отримую повідомлення: "Я так розумію, собаку брати не будете". Відповідаю, що люди, які мали з ним справу, незадоволені, бо собак взагалі немає...
"Маячня", – так відреагував Віктор. А через секунду видалив усі повідомлення у додатку, в якому ми спілкувалися. Згодом вимкнув телефон... Зникло й оголошення з сайта.
Із цієї історії можна зробити прості висновки: 1. Не можна довіряти оголошенням, у яких вартість на товар суттєво занижена. 2. Не можна пересилати гроші до того моменту, доки не переконаєшся в існуванні товару.
Якщо купуєте породисту собаку – шукайте інформацію про господаря і розплідник у соцмережах, а також зателефонуйте в місцевий осередок Кінологічної спілки України.
...Зрештою собаку я купила. Вдвічі дорожче. Однак у цьому випадку власниця одразу запропонувала нам приїхати подивитися малюків у неї вдома. І там ми з Джонні сподобали одне одного.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике