Почав діяти Меморандум щодо реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті

Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті запропонований банками, які мають
найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, і передбачає реструктуризацію споживчих кредитів, отриманих
під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн грн. за офіційним курсом гривні до
іноземної валюти, установленим Національним банком України на 1 січня 2015 року.
Обов’язок банків щодо виконання положень Меморандуму виникає виключно за низки умов, з яких більша частина вже виконана.
Найважливішою підставою практичної реалізації положень Меморандуму стало підписання Президентом України 5 травня 2015
року Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної
валюти в гривню)».
Зміни до Податкового кодексу звільняють від оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутки позичальників, що
виникають у разі прощення кредитором частини боргу. Зокрема, скасовано 22 % податку з доходу фізичних осіб у разі
прощення частини валютного кредиту під час переведення його в гривню. Це прощення стосується всіх валютних кредитів, крім
тих, що видані співробітникам банків.
Інша вимога щодо дії Меморандума теж виконана. Зокрема, до окремих нормативно-правових актів Національного банку України
внесено зміни щодо незастосування санкцій до банків унаслідок порушення нормативів у результаті проведення реструктуризації
валютних кредитів та/або прощення (анулювання) частини боргу, а також щодо подальшої класифікації цих кредитів, їх обліку
тощо.
Разом із тим, на думку співголови Громадської ради Станіслава Аржевітіна, вимога щодо скасування мораторію на звернення
стягнення на майно, яке є забезпеченням за кредитами фізичних осіб (установленого Законом України «Про мораторій на стягнення
майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 3 червня 2014 року разом
із доповненнями), є сьогодні недоцільною, адже може викликати напругу в суспільстві.
– Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів став компромісним рішенням проблеми таких позик – без втрат для
вкладників і без бюджетних грошей – за допомогою домовленості всіх зацікавлених сторін, – зазначила співголова
Громадської ради Ярослава Авраменко.
За її словами, саме Меморандум може вирішити питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Адже згідно
із підпунктом «С» пункту 19 Меморандуму Україна-МВФ про економічну та фінансову політику, переговорний процес між позичальниками
і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів має бути добровільним. «Держава та НБУ не повинні втручатися
у двосторонні переговори між позичальниками і банками. Якщо буде прийнято закон, що вимагатиме примусової конвертації валютних
іпотечних кредитів у гривневі, Президент накладе вето на закон», – зазначено в Меморандумі.
Меморандум підписали такі банки: ПАТ «УПБ», ПАТ «Альфа-Банк Україна», ПАТ «КБ «Надра», ПАТ «Банк Михайлівський», ПАТ «ПриватБанк»,
ПАТ «БАНК «ГРАНТ», ПАТ «Регіон-банк», АТ «Дельта Банк», ПУАТ «ФИДО БАНК», ПАТ «Платинум Банк», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
Інші банки, які мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, розглядають можливість у найближчий
час приєднатися до Меморандуму.
Для того, щоб розпочати фактичний процес реструктуризації боргу, позичальнику необхідно письмово звернутися до банку із
проханням проведення конвертації згідно з Меморандумом та зареєструвати це звернення в банку. Потім отримати письмову відповідь
від банку. У разі відмови або отримання рішення про застосування умов, які є гіршими за умови Меморандуму, потрібно письмово
звернутися з наданням всіх матеріалів до відповідної комісії при Громадській раді, яка буде створена найближчим часом.
Таким чином, з початком дії Меморандуму відкривається шлях до остаточного врегулювання питання реструктуризації споживчих
кредитів в іноземній валюті, у результаті чого буде знижено фінансове навантаження на позичальників у зв’язку із політичною
та фінансовою кризою, яка сталася в 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні.

За інформацією прес-служби Управління Національного банку України в Черкаській області

Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике