Герой-десантник прибув із зони АТО, щоб одружитися з коханою

Ніби недавно все село проводжало в армію Артема Червонюка. А майбутній солдат, обв’язаний різнобарвними стрічками, мовчки слухав напутні слова батьків, родичів, друзів, односельчан.
Служив в місті корабелів – Миколаєві, в десантних військах. У нашій свідомості хлопці у «блакитних беретах» – це мужні і відважні, фізично загартовані і володіють військовими навичками. Саме в лавах 79-ої аеромобільної бригади юнак змужнів, звик переносити армійські труднощі, а головне зустрів справжніх друзів-побратимів, в яких є свій девіз: «Ніхто, крім нас!»
Не зогледівся солдат, як строкова служба добігла кінця. Змужнілий і щасливий повертався в рідні краї, став до роботи, але армійський вишкіл, солдатська дружба наклали свій відбиток – Артем вирішив продовжити службу за контрактом. Тож служивий і далі удосконалював військові знання, проте не думав, що доведеться їх застосовувати на рідній землі, у своїй мирній країні.
Спочатку був Крим, потім – Донбас, де Артем Червонюк разом зі своїми побратимами був в епіцентрі військових дій. Так, ці трагічні події вкотре підтвердили, що відважні десантники на Сході країни виконують, здавалося б, непосильне. Всі штурмові операції в неоголошеній війні здійснюються їхніми силами. Бійці 79-ої аеромобільної бригади там, де найважче, де смертельний вогонь. На жаль, не обходиться без людських втрат.
Наші земляки, які наразі в зоні АТО, – це гордість їхніх батьків, христинівської землі, тому що добровільно погодилися захищати рідну землю. Їм легше воювати, загоювати душевні рани, коли вони відчувають надійний «тил» – підтримку рідних і близьких, односельчан, земляків і навіть незнайомих.
«Ми знаємо, яка непроста служба у наших хлопців. Але нині іншого виходу немає, треба захищати державу від ворога, – говорить Шукайводський сільський голова Ігор Бобошко. – Воїни-патріоти роблять все від них залежне, щоб в країні був мир».
Так і наш Герой йшов без страху і боязні в бій, знав, що чекає кохана Софійка, батьки – Юрій Васильович і Катерина Петрівна, старший брат Денис, всі родичі, які щоденними дзвінками його підтримували, тихими молитвами оберігали від біди.
І ось після трьох тривожних місяців Артем отримав короткотривалу відпустку. Цей перепочинок довгоочікуваний і жаданий, адже Артем вирішив поєднати свою долю з чудовою дівчиною Софією. Не злякалася наречена тих трудностей, що випали на долю її судженого, адже саме кохання здатне побороти зло, саме палкі почуття вселяють віру й надію на мир і спокій в країні.
15 серпня молодята, з благословення батьків, стали на весільний рушник. Тож нехай їхнє подружнє життя стелиться барвистими рушниками, зітканими тільки червоними нитками. Нехай в молодій сім’ї панує любов, щастя, повага і їхнє кохання ніколи не затьмарить похмуре небо, яке сьогодні охороняє відважний Герой Артем Червонюк.

Сектор інформаційної політики та зв’язків із ЗМІ апарату Христинівської райдержадміністрації

Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике