Європейський кінорежисер зняв фільм про свою історичну батьківщину – село Мокра Калигірка

Для того, щоб досягти поставленої мети, головне – мати бажання. Петер Ентель – відомий в Європі кінорежисер, працює на швейцарському телебаченні. Проживає в Женеві. Він народився 62 роки тому в Нью-Йорку, куди його родина 1914 року переїхала з українського містечка Мокра Калигірка. Петер запам’ятав зі спогадів батьків, як вони малими тікали з України, бо боялися...
За специфікою роботи кінорежисер об’їздив майже ввесь світ, а в Україні ще не був. Використовуючи сучасні Інтернет-технології, він по-можливості вивчав історію Мокрої Калигірки. Слід сказати, що у старі часи його населяли здебільшого євреї. Вони й розвивали в містечку промисловість, торгівлю, сільське господарство. Зокрема, прадідусь і дідусь Ентелі були майстрами з пошиття капелюхів. Петера завжди цікавило, чому євреї тікали з Мокрої Калигірки перед революцією, перед громадянською війною та перед Великою Вітчизняною, кожного разу повертаючись все в меншій кількості. З цим запитанням він довго жив, і останні події в Україні підштовхнули його до поїздки на малу історичну батьківщину.
Цього ранку невідоме село потопало в пахощах липи. Незнайомі обличчя, незнайома мова – все невідоме протягом дня докорінно змінило не лише погляди іноземця на нашу країну, а можливо і на все своє життя. Під’їхавши до старого цвинтаря, він зайшов до першого двору, де незнайомця зустріла Катерина Вербівська, котра тільки-но приїхала на гостину до батьків. Катя працює в Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва і вже відома як поетеса і казкарка. Вона дещо розгубилася, побачивши знімальну групу, почувши іноземну мову, і зрозуміла, що цим гостям потрібна допомога.
Спершу вони разом пройшли селом, поспілкувалися зі старожилами. Показуючи всім зустрічним фотографії своїх батьків, з яких одна, можливо, зроблена в Мокрій Калигірці, інша – в Америці, Петер сподівався хоч щось дізнатися про свій рід. Його бабуся Естер Белінська народилася 20 лютого 1882 року, дідусь Беньямін Ентель – 25 лютого 1878 року. Ці дані підтвердили в Черкаському обласному архіві по записах єврейської синагоги містечка Мокра Калигірка. Петер пройшов вулицею, де жила бабуся, знайшов двір, де після її від’їзду жили родичі, теж Белінські. І як з’ясувалося, на цій вулиці проживає далека сестра Петера. Побачивши фото, привезені режисером, вона показала світлини свойого діда Олександра Белінського, якого і сьогодні старожили пам’ятають як щиру і щедру людину, пекаря єврейського хлібу, який називається маца.
Гість відвідав його могилу на сільському цвинтарі. А дізнавшись, що в селі є дуже давнє єврейське кладовище, також побував на ньому.
Петер дізнався, що в післявоєнний період єврей зі Шполи Зільбервар побудував у Мокрій Калигірці олійню і млин. З тих цехів почалося будівництво досить великого і успішного підприємства, від якого на сьогодні залишилися лише руїни. Коли Петер Ентель побачив їх, в його очах був дуже помітний розпач. Як таке могло статись?
Приємно було почути спогади селян, відгуки про євреїв-односельців: працьовиті, мудрі, розсудливі, щедрі люди. І взагалі, гість всім ставив одні й ті ж запитання: чому євреї постійно ставали біженцями? Чому сьогодні миролюбна Україна страждає від розбрату? Різні відповіді почув швейцарець. «Аналізуючи почуте від сьогоднішніх жителів Мокрої Калигірки, я задався питанням: чи щось зміниться в житті українців?» – сказав Петер. Йому, як і нам, дуже хочеться вірити, що так.
Наприкінці візиту Петер Ентель завітав до сільської бібліотеки, де його вразили експонати: старовинні рушники, глиняний посуд, інструменти з виготовлення ниток для ткання полотна та інше. Він поцікавився, чи збереглися українські народні пісні в сучасному житті місцевих жителів? У відповідь самодіяльні артисти в національному вбранні виконали для всієї знімальної групи кілька українських народних пісень та музичні твори на слова нашого великого Кобзаря – Т. Г. Шевченка.
Минуло сто років. Батьків Петера вже немає. А синові не байдужа доля країни, де вони народились. Сльози радості викликала мова, яку він не розуміє. І приїхав сюди не тільки побачити цю землю, її жителів, а й створити фільм про малу батьківщину своїх пращурів. Петер Ентель поїхав звідсіля сповнений бажанням ще повернутися в ці чудові місця.

За інформацією відділу з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськістю, у справах преси та інформації Катеринопільської райдержадміністрації

Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике