У дні підготовки до відзначення річниці визначної битви, яка 70 років тому прогриміла на Корсунській землі, особлива шана – її героїчним учасникам. Адже, чим більше часу віддаляє нас від тих подій, тим величнішим стає подвиг наших воїнів, які визволяли Україну, наближаючись до Великої Перемоги.
З кожним роком все менше і менше ветеранів залишається серед живих. Сьогодні у героїчному місті проживає учасник Корсунь-Шевченківської наступальної операції Андрій Михайлович Горбенко, який приймав активну участь в бою у складі партизанського з’єднання «Рижого».
До складу з’єднання, яке діяло на території Корсунського та Канівського районів, входило три партизанські загони: імені Боженка (командир Підтикан Яків Петрович), «Винищувач» (командир Могильний Петро Наумович), імені Шевченка (командир Дудченко Микола Олександрович). Станом на 1 грудня 1943 р. у трьох загонах з’єднання «Рижого» налічувалось 146 осіб.
20 грудня 1943 р. на нараді командирів трьох партизанських загонів було прийняте рішення про їх об’єднання в одне формування – партизанське. Його командиром обрали об’їждчика Таганчанського лісництва Щедрова Василя Кузьмовича, залишеного на окупованій території для організації підпільно-партизанської роботи. Василь Кузьмович мав руде волосся і носив руду бороду, тому й очолюване ним формування одержало назву партизанське з’єднання «Рижого».
Загони знаходились на відстані кількох кілометрів один від одного, а штаб з’єднання розташовувався у центрі, в загоні імені Шевченка. Начальником штабу був призначений офіцер Червоної армії, майор Кавальчук Іван Андрійович, який опинився на окупованій території внаслідок оточення військ Червоної армії в районі Умані.
Партизанське з’єднання було побудоване за принципом військових формувань: відділення, взвод, рота. Партизани контролювали кілька доріг місцевого значення, на яких проводили операції із захоплення німецьких обозів, забезпечуючи у такий спосіб себе зброєю, боєприпасами та продовольством.
Кількість партизанів постійно збільшувалась за рахунок десантників, які опинялися в довколишніх лісах та місцевих жителів. Особливо активно місцеве населення почало вливатись до партизанського з’єднання напередодні Корсунь-Шевченківської наступальної операції, коли стало відомо, що німецькі війська, залишаючи населені пункти, вдаються до розстрілів чоловіків призивного віку, потенційних воїнів Червоної армії. На 1 лютого 1944 р. у партизанському з’єднанні «Рижого» налічувалось близько 400 осіб, а отже, за два місяці його кількість зросла майже втричі. За даними Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, серед партизанів були, зокрема, жителі м. Корсуня-Шевченківського, сіл Бровахи, Буда Бровахівська, Вільхівчик, Гарбузин, Карашина, Кичинці, Кірове, Сотники, Черепин.
Партизани дезорганізовували діяльність окупаційної влади, знищували німецьких солдатів та офіцерів, на станції Корсунь пустили під укіс вантажний потяг та спалили три цистерни з пальним. Діяльність партизанського з’єднання «Рижого» активізувалась з наближенням лінії фронту до території його дислокації. Так, у січні 1944 р. була роззброєна охорона Набутівського цукрового заводу та захоплено 12 центнерів цукру, на дорозі Таганча-Корсунь забрано 312 голів великої рогатої худоби, яку окупаційна влада підготувала для евакуації. 30 січня 1944 р. на залізничній станції Корсунь партизани звільнили 450 осіб цивільного населення та військовополонених, яких окупанти планували вивезти на примусові роботи до Німеччини.
3 лютого 1944 р. в с. Мартинівці Канівського району партизани зустрілися з розвідниками 748 стрілецького полку 206 стрілецької дивізії 27 армії. Далі партизанське з’єднання «Рижого» діяло спільно з військами Червоної армії, одержуючи завдання від командування 206 стрілецької дивізії, про що свідчать оперативні зведення та бойові донесення. Відповідно до оперативного зведення штабу 27 армії від 8 лютого 1944 р.: «206-а стрілецька дивізія з 713-им самохідно-артилерійським полком і курсами молодших лейтенантів оволоділа висотою 204,2, висотою 208,1, північною частиною Сахнівки, у взаємодії з партизанським загоном імені Шевченка – висотою 185,4 та Бровахами».
10 лютого 1944 р. у с. Бровахах перед партизанським з’єднанням було поставлене завдання наступати в напрямку сіл Кичинці, Сотники, прикриваючи 206-у стрілецьку дивізію. Упродовж доби партизани вийшли в тил німецьких військ, атакували їх і допомогли 54-му укріпленому району оволодіти селом Сотники.
Щоб заповнити розрив між двома військовими частинами під час наступу на м. Корсунь-Шевченківський, були використані партизанські загони «Винищувач» та імені Боженка. За наказом командира 206 стрілецької дивізії, партизани наступали через с. Кичинці на північно-західну околицю м. Корсунь-Шевченківського, вибили німецькі війська з їх позицій, що дозволило частинам Червоної армії наблизитись до міста. У бойовому донесенні 206 стрілецької дивізії сказано: «Рішучі і активні дії партизанського з’єднання «Рижого» сприяли виконанню частинами 206-ої стрілецької дивізії бойового завдання зі знищення оточеного угруповання противника в районі Корсуня-Шевченківського». Також партизани з числа місцевих жителів були провідниками в підрозділах дивізії, виконували завдання розвідки.
З 3 по 14 лютого 1944 р. спільно з військами 206-ої стрілецької дивізії бійці партизанського з’єднання «Рижого» звільнили близько десяти населених пунктів Канівського та Корсунського районів. За участь у Корсунь-Шевченківській наступальній операції командування 206-ої стрілецької дивізії оголосило всьому особовому складу з’єднання «Рижого» подяку.
З 15 лютого по 18 березня 1944 р. партизани цього формування виконували завдання зі знищення окремих груп німецьких солдатів та поліцаїв в Канівському та Корсунському районах. Після цього партизанське з’єднання було розформоване. 54 партизани були направлені до військових частин Червоної армії, 227 – у місцеві військкомати.
Матеріали про партизанське з’єднання «Рижого» представлені в експозиції музею історії Корсунь-Шевченківської битви Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.
За повідомленням відділу інформаційної політики, зв'язків із засобами масової
інформації та суспільно-політичних питань апарату райдержадміністрації
і Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника
Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Героїчні сторінки Корсунської історії…"