Група журналістів з різних куточків нашої країни впродовж двох днів, 26 та 27 вересня, мандрували мальовничими куточками Черкаського краю. Акул пера вже втретє об’єднав прес-тур "Пізнаємо Україну разом". Такий захід був організований у рамках проведення інвестиційного форуму "Черкащина інвестиційна 2013" журналістським фондом Національної спілки журналістів України разом із Черкаською обласною державною адміністрацією.
– Досі мені не раз доводилось бувати на Черкащині. Та останні враження від нашого дводенного прес-туру перевершили попередні. Хоча тоді я їздив у екопоселення і так загорівся їхніми розповідями, що мало не надумав переїжджати на Черкащину. В музеях Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, в Іллінській церкві був вперше. Вразило, що в Черкасах ще з радянських часів працює завод, який випускає продукцію для військових, – ділиться враженнями фотожурналіст українського національного інформаційного агентство "Укрінформ" Павло Багмут. – З Черкащини починалась Україна. Це – серце України. І під час цієї поїздки я проникся цим духом…
– Останнім часом я доволі часто бувала на Черкащині. Їздила з колегами до Сергія Проскурні на перегляд частин вистави "Тарас. Епос". У наступному році буде 200-річний ювілей від дня народження Тараса Шевченка і цю виставу показуватимуть протягом 6 годин, – каже журналіст газети "Україна молода" Людмила Олтаржевська. – Тоді враження від цього краю були здебільшого "театральними", а тепер вони трошки розширилися. Звісно, що у кращий бік. Ніколи раніше не була ні в Чигирині, ні в Суботові. Наступного разу планую приїхати туди з родиною.
У рамках дводенного прес-туру журналісти з різних регіонів України взяли участь у відкритті інвестиційного форуму та поспілкувалися з головою Черкаської облдержадміністрації Сергієм Тулубом. На Черкащині для представників мас-медіа була підготовлена насичена програма: вони подорожували Чигиринщиною та Каневом, ознайомилися з роботою Канівської ГЕС та побували на агрофірмі «Маяк» у селі Піщаному Золотоніського району. Журналісти змогли ближче познайомилися з соціально-економічним, історико-культурним, туристичним та інвестиційним потенціалом.
У Суботів за вродою
За 63 кілометри від Черкас на берегах Тясмина розгорнулась перша гетьманська столиця славний Чигирин. На кожному кроці тут оживає історія та давні легенди. Відбудована "Резиденція Богдана Хмельницького", Замкова гора, музей та реконструйований бастіон Петра Дорошенка, Іллінська церква, пам’ятка історії "Три криниці" в Суботові та Дуб Максима Залізняка в селищі Буда – усе це повернуло гостей краю в ті далекі часи боротьби українського козацтва за власну незалежність із турецько-татарськими нападниками.
…Свого часу в цьому приміщенні працювала повітова управа. Нині ж тут – музей Богдана Хмельницького, який діє з 25 грудня 1995 року. А відкрили його з нагоди 400-ої річниці від дня народження великого гетьмана. Працівники музею із захватом знайомлять представників всеукраїнських мас-медіа з легендами та таємницями життя і смерті Богдана Зиновія Теодора Хмельницького. Втім, досі дослідники біографії гетьмана не дійшли консенсусу щодо точних дати й місця його появи на світ.
Атмосфера козацького побуту, оригінальна зброя та спорядження 17-18 сторіччя – у виставкових залах музею ніби здійснюєш подорож у часі й повністю занурюєшся в іншій епосі.
– Частина експонатів була закуплена у колекціонерів, іншу – знайшли археологи, – розповідає екскурсовод Ірина Черниш. – Найулюбленішою та найпоширенішою холодною зброєю серед козацтва була шабля. У кожного козака їх було дві – одна чорна, або бойова, інша – парадна. Шаблі носили у вихідні та святкові дні. Крім того, саме парадна шабля була елементом національного одягу козака. Цю холодну зброю носили при поясі з лівого боку. Між іншим, шабля була єдиним видом зброї, з яким дозволялося заходити до церкви.
…Поруч із парком на Замковій горі в Чигирині розташована відтворена резиденція Богдана Хмельницького. Будинок гетьмана, військову канцелярію, скарбницю, курінь козацької варти – повністю відтворено за архівними документами.
– При відтворенні всіх цих споруд за основу були взяті будинки 17-ого століття, які збереглися до нашого часу і знаходяться на теренах сучасної України, – розповідає працівник Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Оксана Володимирівна. – Численні археологічні розкопки підтвердили, що ось тут на території нижнього міста дійсно була резиденція гетьмана...
360-річчя відсвяткувала у цьому році знаменита на всю Україну Іллінська церква в Суботові. Вона була збудована за наказом гетьмана як родова церква-усипальниця. Сьогодні ж це Українська Православна Церква Київського Патріархату.
– Ця архітектурна пам’ятка зберегла свій первозданний вигляд і поєднує в собі особливості громадської, культової та оборонної споруди. Товщина стін в окремих місцях сягає двох метрів! – говорить журналістам старший науковий співробітник заповідника "Чигирин" Надія Кукса. – У церкві відтворено іконостас часів гетьмана та встановлено символічний мармуровий надгробок Богдану Хмельницькому вагою 14 тонн.
Завітали учасники прес-туру і до історичної пам’ятки під назвою "Три криниці".
– Місцеві жителі доповнюють легенди про "Три криниці" й приписують чудодійні властивості воді з цих криниць, – каже Надія Кукса. – Здавна бабусі радять купати немовлят саме у цій воді. Кажуть, тоді вони стають більш спокійними та краще ростуть...
Журналістам показали речі, що належали Великому Кобзарю
392 сходинки ведуть гостей Канева до найбільшого в країні пам’ятника Тарасові Шевченку. На Чернечій горі прах Великого Кобзаря був перепохований, згідно з його заповітом. Звідси відкриваються неймовірно красиві пейзажі Дніпра. Поруч з пам’ятником на Тарасовій горі оновлений Музей Т.Г. Шевченка.
У музеї представлені експонати, які пов’язані з творчістю Кобзаря та його непростим життям. Перших відвідувачів музей прийняв 18 червня 1939 року. Проте у 2003 році почалися ремонтні роботи, що тримали 7 років – допоки у 2010-ому за вирішення справи не взявся особисто очільник області Сергій Тулуб. Нині у музеї працюють спеціальні комп’ютерні термінали, так звані "інформаційні кіоски", завдяки яким без участі екскурсовода відвідувач зможе дізнатися інформацію про експоновані речі. В оновлених залах нічого не відволікає увагу – тут жодного декору, на стінах пастельних тонів представлені величезні репродукції картин та автопортретів Шевченка.
– Є у нашому музеї чимало цінних предметів, якими ми дуже дорожимо. Серед них – червона китайка (нею накривали домовину Шевченка при перепохованні), віньєтка з домовини, листочки із вінків (їх було покладено на могилі Кобзаря на Смоленському кладовищі в Петербурзі), посмертна маска (її було знято за дві години після смерті Тараса Григоровича), кільце від воза (на якому везли з Москви до Києва домовину Шевченка), хустки з перепоховання, – ділиться працівник музею Алла Яхімович. – А ще у фонді музею є золоті сережки, які Тарас Шевченко подарував двоюрідній сестрі Ярині. У тої була хвороба вух – "золотуха". До нашого музею ці сережки передала родичка Тараса Григоровича в шостому поколінні. На одній з вітрин – шкатулка Кобзаря, у якій він зберігав свій золотий годинник, а незадовго до смерті, у 1859 році, цю шкатулочку Шевченко подарує своїй племінниці Федорі…
Не менш цікавий експонат – список з антропологічними даними Кобзаря. "Рядовий Тарас Григор’єв син Шевченка, православного віросповідання. 30 років відроду. Зростом 2 аршини 5 вершків. Обличчя чисте, волосся на голові і бровах темно-русі, очі темно-сірі, ніс звичайний". 2 аршини й 5 вершків у сантиметрах, каже екскурсовод Алла Володимирівна, дорівнює 164-ом. У цілому на вітринах музею демонструється тисячі експонатів.
Учасники прес-туру залишились задоволеними від побаченого і мріють ще приїхати на Черкащину.
Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости ""Пізнаймо Україну разом": два дні журналісти подорожували Черкащиною"