Город Чернигов за 01-04-2022

Город Чернигов : за 01-04-2022

Все регионы | Киев и область | Харьков и область | Днепропетровск и область | Донецк и область | Запорожье и область | Винница и область | Житомир и область | Ивано Франковск и область | Кропивницкий и область | Луганск и область | Луцк и Волынская область | Львов и область | Николаев и область | Одесса и область | Полтава и область | Ровно и область | Симферополь и Крым | Сумы и область | Тернополь и область | Ужгород и Закарпатская область | Херсон и область | Хмельницкий и область | Черкассы и область | Чернигов и область | Черновцы и область
Местные новости | Акции и скидки | Объявления | Афиша | Пресс-релизы | Бизнес | Политика | Спорт | Наука | Технологии | Здоровье | Досуг | Помогите детям!
Все регионы > Украина > Чернигов и область : Последние новости
Лента вестей

Врятовані з блокадного Чернігова

Родина Прокоф’євих понад три тижні прожила в окупованому рашистами Чернігові, під постійними обстрілами. Зумівши вирватися з оточення, сім’я розповіла, як війна зруйнувала все, до чого звикли і про що мріяли, виживання в підвалі та "подорож" за межі міста з ризиком для життя. Родина Прокоф’євих – жителі Чернігова, жили в мікрорайоні Ремзаводу, поблизу кількох лікарень обласного центру. Ольга та її чоловік виховують двох дітей – 16-річну Євгенію та 6-річного Михайла. З 2014 року жінка працювала медсестрою-анестезіологінею в Медичному центрі сучасної онкології. Чоловік-підприємець мав власний магазин. Сім’я жила в достатку, будували плани на майбутнє. Донька наступного року мала намір вступати до театрального інституту. Та всі мрії зруйнувала війна. Прокоф’єви понад двадцять днів прожили в окупованому Чернігові, а потім зробили відчайдушну спробу вирватися з міста. На щастя, все вдалося – вони змогли приїхати до матері Ольги в громаду за 50 км від обласного центру. І розповісти свою історію. Життя в облозі Ольга згадує, що традиційно четвер в онкоцентрі – операційний день, тому напередодні, 23 лютого, виконували з колегою звичну роботу: прибирали операційну, стерилізували обладнання, отримували необхідні медикаменти. Як завжди, був затверджений список планових операцій. Нічого не свідчило про те, що наступний день змінить все життя. "24-го зранку зателефонувала подруга з Варви (селище на півдні Чернігівщини, - УН...

 

37-й ранок Широкої війни

Вчора прилетіли чорногузи. Не всі, і не на всі гнізда, але прилетіли, мабуть, з тривогою споглядаючи зверху покоцану російськими хижаками українську землю. Сусід Сергій каже:"Я поздоровався, а вона крила розпустила і обходить гніздо, мовляв, це моє, не чіпай!". Він чомусь вирішив, що то жінка чорногузячого роду... Звільнено село Лукашівку під Черніговом і сподіваюся, що відомий і патріотичний фермер Григорій Ткаченко зберігся разом з родиною і господарством та зможе розпочати посівну. Проте військові показали наскільки село понищене російськими окупантами. Між тим, вони продовжують драпати з України - за два дні мимо Городні проїхали 1105 одиниць російської військової техніки в сторону Сеньківки, тобто до кордону. Символом цієї "могутньої армії" має стати бетеер з краденим холодильником на броні. Везе армія мародерів все, що може потягти - килими, мікрохвильовки, не кажучи про коштовності. І це ж свідчить у якій гнилій ямі живуть росіяни - звісно, не москвичі і петербуржці, які й не воюють, як столичні хмажори, а росіяни зі справжньої, кондової Росії. По ситуації в Чернігові російська пропаганда поширює фейк: центральний ринок, мовляв, розбила тероборона. Насправді ж речовий ринок, як і головпошта, торговий центр та обласна бібліотека постраждали від ударів їх ракет. Але ж уявляєте який грізний образ створюють чернігівській теробороні! У Сновську окупанти наче випустили міського голову Олександра Медведьова, але ще троє сновичан невідомо де, в тому...

 

Російські окупанти обстріляли Чернігівський центр сучасної онкології

Вранці 1 квітня російський снаряд влучив в одне з відділень Чернігівського обласного центру сучасної онкології. Осколкові поранення отримали двоє співробітників медичного закладу. Ще одна людина з контузією. Цю інформацію підтвердив керівник лікарні Олександр Заїка, інформує Суспільне. У приміщенні, куди поцілив снаряд, перебували 22 пацієнти – паліативні хворі та люди після операції, які не могли покинути заклад та потребували постійного нагляду лікарів. Жоден з них не постраждав. За словами Олександра Заїки, у приміщенні вибиті шибки, частково пошкоджений дах та стіни. Системи радіоопромінення – цілі. "Пошкодження не критичні, вікна та дах ми закриємо. Прийняли рішення, що переводити пацієнтів не є необхідним", – сказав Олександр Заїка. Головний корпус нині законсервований. Ударною хвилею там пошкоджені вікна та системи водо- та теплопостачання.

 

В наше село зайшли ЗСУ!

Через 35 днів окупації люди побачили наших! Ще немає світла і зв’язку, ще буде зачистка і розмінування. Ще не зрозуміло яким чином нам гарантують те, що орки не повернуться і однієї ночі ми знову не прокинемося від бомбардувань чи кадирівської мордяки у дворі… Але сьогодні я плачу від радості. Ми навіть купили піцу, щоб відсвяткувати. Ми вже будуємо плани, як будемо повертатися, садити наш городик… заново поповнювати запаси Я не хотіла розповідати раніше, бо мало які виродки мене читають. Але коли кадирівці виломили наше вікно, ми згадали, де в хаті заховані запасні ключі від усього. Ми подзвонили сусідам і попросили забрати всю їжу. В мене були великі запаси борошна, цукру, круп, 500-літрова морозилка м‘яса, масла і заморожених овочів, навіть багатенько дріжджів. Шоколад, морозиво, печиво! 20 літрів пального. Великий запас ліків від знеболюючих до антибіотиків, разом зі шприцами. Я просила роздати те все людям в селі, які на той момент вже 2 тижні були в окупації. Хай краще з’їдять наші, ніж жертимуть орки. Сусідка зробила інакше, вона тихенько вивезла то все і десь сховала, а потім по троху роздавала тим, хто лишився без їжі. По жменькі крупів на супи, по кусочку масла. Пекла хліб і роздавала родинам з дітками. Ліки, пальне, де кому що треба… Електрики немає в селі давно, але морозилка втримала нормально і м‘ясо дожило поки його забрали. Коли мені всі казали - нащо ти то все збираєш, а почала я це робити одразу після останніх...

 

Як проводяться масові виплати?

Масові виплати роблять невеликі та крупні компанії. Кошти з балансу організації списуються та пересилаються на кілька рахунків чи платіжних карток одночасно. Кількість одержувачів при цьому може бути необмеженою. Виплата виконується одразу на всі рахунки. Достатньо лише вказати список одержувачів, вказавши їх платіжні реквізити. Сучасні платіжні сервіси дозволяють виконувати налаштування в особистому кабінеті.
Організовуючи масові виплати клієнтам, іншим категоріям одержувачів, необхідно лише поповнити власний рахунок на необхідну суму. Натисканням однієї кнопки можна надіслати потрібні платежі отримувачам. У разі потреби можна переказати кошти на банківську картку, електронний гаманець або мобільний рахунок.
Призначення послуги масових виплат
Масові виплати – зручна функція, якою користуються представники різних сфер бізнесу. Ця послуга користується особливим попитом серед власників онлайн-бізнесу. Також можна організувати масові виплати для компаній, які не мають свого сайту. Подібна функція користується попитом серед представників наступних напрямків бізнесу:

партнерські мережі;
продаж послуг і товарів онлайн;
інтернет-провайдери;
біржі фрілансу;
рекламні агенції;
служби замовлення транспорту;
маркетплейси;
страхові брокери та агенти;
сервіси кешбеку.

Це хороший спосіб перераховувати винагороди та...

 

Російські війська використовували дітей в якості живого щита

У селі Новий Биків, що на Ніжинщині російські війська використовували дітей в якості живого щита під час переміщення колон своєї техніки. Про такі випадки повідомляли місцеві жителі. Про це 1 квітня на прес-брифінгу сказав речник Міністерства оборони України Олександр Мотузяник. З його слів, таким чином окупанти страхували військову техніку. За повідомленням місцевих жителів російські солдати брали у заручники і саджали у вантажівки місцевих українських дітей. Окрім того, вони використовували дітей, як заручників у якості гарантії, що місцеве населення не видаватиме координати переміщення ворога українським захисникам. За словами Олександра Мотузяника, подібні випадки спостерігали і в інших областях України, зокрема, у Сумській, Київській, Запорізькій. Випадки нелюдського поводження з неповнолітніми дітьми фіксується українською стороною та міжнародними інституціями. Інформацію про кожен з таких випадків буде передано до Міжнародних кримінальних судів. За повідомленням Суспільне ТБ Чернігів

 

Які ж ви красиві, хлопці, наші рідні!

Як перемиті: броваті. Ясноокі. Чубаті. Високочолі. З відкритими лицями. З очима, що світять як жар. Ставні, гнучкі, крутоплечі... Вас хочеться обійняти і благословити. Заговорити найдревнішими молитвами. Скропити живою водою. Знати, що Україна -це ви, а ви- це Український Народ. Ви його сила, його генофонд, його мирне майбутнє. До кожного з вас озиваюся- промовляю словами колискової, яку колись давно написав Микола Вінграновський: "Ти -- душа душі моєї, серце мого серця!" Кожен із вас воїн, з кожним пребувають три любові: материнська, дівоча і дитяча, - любов ваших дітей. Навіть якщо нема матінки. І дівчина лишень мріється. І сини й дочки народяться після Перемоги. Знайте - Україна любить вас і ви - Її любов. Життєдайна. Вічна.Всевишня. Любов Голота, поетеса, журналістка

 

38-й ранок Широкої війни

Дощ з ночі старанно відмивав землю від російської нечисті. Пильна читачка з Городні мого блогу уточнила: мимо міста тікали не 1105 одиниць ворожої техніки, а більше 1450! Історія з одного причернігівського села, коли воно було окуповане Росгвардією: росіяни розстріляли трьох братів, двоє з яких були атовцями, а третій недавно відслужив строкову. Очевидно, їх хтось виказав. Перед розстрілом росіяни змусили хлопців викопати яму. Один із братів був поранений та вижив. Батько потім бігав по селу, шукав для нього антибіотики. Поки що не називаю села і прізвища братів, бо село тільки- но звільнене. Після уточнення всіх обставин назву село пізніше. Ще раз повторю пропозицію всім, хто може: пишіть літопис Широкої війни у вашому селі чи місті- в деталях, з прізвищами героїв і негідників, щоб потім не повилазили в герої і у владу дезертири та зрадники. Чернігівське товариство "Просвіта" імені Т.Шевченка готове бути координатором такого збору літописів. Не повірите, але в Чорнобаївці наші розбили росіян в 14-й раз! Подібна Чорнобаївка є також недалеко від Чернігова, але хай її назвуть офіційно. Щоправда, там не 14, але кілька разів таки товкли на одному й тому ж місці, куди кац...пи злазилися, як колоради на свіжорозрізану картоплю. Між тим, учора Генштаб повідомив про звільнення 30 сіл на Київщині і Чернігівщині, зокрема, приніжинських сіл, як Галиця. Директор "Чернігівводоканалу", мій земляк із Шаболтасівки Сергій Малявко почав обнародувати пр...

 

Хроніки Широкої війни: про культурну спадщину Чернігова

Ударом російської бомби знесло у Чернігові на Болдиній горі альтанку, збудовану на честь візиту в місто у 1916 році царя Ніколая ll. Росіяни б' ють і по своїх, бо темні. Мені альтанки не шкода - після перемоги збудуємо альтанку на честь захисників Чернігова від рашизму. Але шкода 4 українських хат, що згоріли в підніжжі Болдиної гори. Як повідомив завідувач відділу печер Національного архітектурно- історичного заповідника "Чернігів стародавній", голова міського товариства "Просвіта" Андрій Глухенький, могили Коцюбинського і Марковича не постраждали, натомість в Іллінській церкві вибито вікна. Андрій, до речі, з міста не виїздив. Антонієві печери витримали удари руzzкого міра. "Символічно, - каже він, - що осколками російського снаряда посічено цифру "1941" на меморіалі Слави. Росіяни так носилися з тою війною, що побили і пам' ять про неї". Постраждала від ударів росіян і пам' ятка 18 століття козацька Катерининська церква - вибито частину вікон, покоцано осколками вівтарну частину. Василь Чепурний

 

Обирай не хату, обирай сусідів!

Сусід Володя. Казав колись мій дідо: обирай не хату, обирай сусідів! вкотре переконуюся, які золоті слова, воїстину. Повертаючись вранці з укриття біля дому свого Міста N застаємо з донькою без перебільшення епічну картину, яка просто має бути у нашій пам’яті. На пустому (!) перехресті на асфальтованій дорозі наша техніка (не скажу яка), втратила гусеничку. Це була перша у колоні одиниця, відповідно, стала вся колона. Дощ. На кожній машині Наші. Людей нема. Але ніт! Вони раптом є! Тут же, як у кліпі чи уяві, чи сні відбувається миттєва зміна активностей і картин: Кліп очима раз: мій всюдисущий за останній місяць сусід Володя вже розрулює на перехресті двіж машин, звільняє зону доступу до гусениці. Кліп два: вжууух – хтозна-звідки біжать дядьки і домкратять об’єкт, а Володя вже тягне ящик із металевим клепанням і кусками (!), реально кусками іншої гусениці (бо у хазяйстві має бути всьо!) Кліп три: звідкілясь взялися хлопці-підлітки, стрибають біля колони і роздають солдатам коробки піци. Жіночка з термосом чаю передає стаканчики і лимон! Бабуся у бордовій хустці віку як верба біля річки роздає снікерси, банани і цукерки. Ще дві жінки розносять бігом між машинами клейончаті дощовики, сині і зелені і враз колона ярчіє, пахне чаєм, піцою, і потужною теплотою до Наших Воїнів, які не встигають реагувать і чути «та дякую, тьотю, ми не голодні!», але тьотя строго приказує «ану атставіть! Беріть! Солдат їсть - служба йдьот, бистро жуйте, поки тепле!»...

 

У звільнені села Чернігівщини привезли гуманітарний вантаж

"Продовжуємо доїжджати туди, де сиділи орки. Сьогодні були у Шестовиці. Наслідки візиту мразоти страшні. Роботи тут багато. Тож не треба поспішати їхати на звільнені території до завершення зачистки. Місцеві мешканці, які і так натерпілися, мають бути обережними і надалі", - інформує голова Чернігівської ОДА В' ячеслав Чаус. "Чернігівська обласна військова адміністрація змогла передати найнеобхідніше. Привезли продукти, зокрема свіжий хліб, трохи одягу. Обмінялися і словами підтримки. Віра в ЗСУ у всіх непохитна", - зазначає керівник ОДА. Також сьогодні спільними зусиллями Чернігівської обласної військової адміністрації та Чернігівської обласної ради гуманітарний вантаж доставлено до звільнених від російських окупантів Іванівки та Ягідного.

 

39-й ранок Широкої війни

Не помічаєш, що ранок сірий, бо він - тихий і це головне. Не помічаєш, що ранок недільний, бо російські бомби та снаряди не тільки змішали тіла, землю і дерева з залізом, але й дні. Жахливою відкривається Буча - містечко під Києвом. Там у дворах наші воїни виявляють тіла загиблих зі зв' язаними руками. "Буча - це наша Сребреніца, - каже радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко.- Там росіяни вбивали усіх, кого могли вбити. Тільки денацифікація Росії може врятувати цю країну". На жаль, не зможе - на моє переконання. Бо денацифікація Німеччини була проведена силою всіх союзників, коли рядових німців возили по концтаборах, щоб ті наочно побачили злочини гітлеризму. А хто повезе росіян у Бучу чи Маріуполь, Волноваху чи Щастя, знищені росіянами?! Стівен Кінг закликав світ до культурної ізоляції Росії. Йому заперечив Григорій Чхартаішвілі, більш відомий, як Боріс Акунін. Добре, що у світі знають С.Кінга і не знають Б.Акуніна. Ізоляція Росії буде так, як ізолюють буйного психічно хворого, щоб не нашкодив ні оточуючим, ні собі. Одна міська рада в Україні уже ухвалила рішення про демонтаж пам' ятника Пушкіну. Він є навіть у Тернополі, де головою якбинаціоналіст... Запевняю, не забаряться захисники роскультури - мовляв, воює Путін, а не Пушкін. Ні, воюють росіяни, виховані на пушкіних і достоєвських! Бачимо правдивість слів Достоєвського - все, що росіяни взяли від православія, це перехреститися перед тим, як вас зарубати. Це наочно підтверджує сьогодні...

 

Чи можна порівнювати війну в Україні з Голокостом?

В Ізраїлі багато політиків, блогерів та обивателів після промови нашого президента ображалися: «Як можна порівнювати війну в Україні з Голокостом!» Тоді я написав, що жахлива правда про Голокост стала відомою ПІСЛЯ трагедії. І чи бажають критики промови Зеленського ПОЧЕКАТИ, доки путіно-нацисти довершать злочини геноциду в Україні - щоби порівняти? Ось тепер можна з гіркотою констатувати, що мої передбачення справдилися. Росія лише місяць контролювала Бучу, Ірпінь та інші північні передмістя Києва. На що перетворили їх російські душогуби - зараз можна побачити. Уявіть, що там було би, якби вони панували, як нацисти в Польщі, п‘ять з половиною років… Вони не встигли побудувати таборів смерті та газових камер. Вони не мали часу та бажання збирати українців у гетто. Вони просто ВБИВАЛИ. Вбивали всіх, до кого дісталися. Вбивали лише за однією ознакою - за приналежність до української політичної нації. На мою думку, документальний фільм про Бучу, Ірпінь, про Маріуполь - обов’язково мали би надіслати всім депутатам Кнессету та в ЗМІ Ізраїля з одним запитанням: «Тепер ви вірите, що це не просто війна, а геноцид?». Євстратій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Православної Церкви України На фото Михайла Подоляка розстріляні люди у містечку Буча на Київщині

 

Хроніки Широкої війни: про вшанування Шевченка в окупованій Городні

Цей пост був написаний раніше - 10 березня, після того як я побачив відео вшанування Шевченка в окупованій Городні. Зараз же міський голова Андрій Богдан повідомив, що 1 квітня окупанти з міста вийшли. Проте, оскільки вчасно я цей пост розмістити не міг через відсутність інтернету, але вважаю його важливим для фіксування подій і настроїв - розміщую зараз. 15й ранок Широкої війни. Ніяк не діждешся того ранку. Згадалося, як колись у Лузіках баба Уляна жалілася: все в пам' яті переберш, усіх згадаєш, а воно ніяк не світає. Але то - по старості природній, а тут - по війні неприродній. Світломаскування силує до довгого лежання в очікуванні ранку. Та головно - наслухаєш звуки війни: оно знову бахало. І по звуку полегшено пускаєш віддих, було затамований: то наші насипають... ... Вони йшли рішучим кроком, суворі, навіть жінки в темному, хоч раніше з такої нагоди визорилися б покрасивше. Але зараз не до краси. І вони йшли - не без страху, бо то природня реакція людини, яка знає, що може ось зараз пролунати смертоносний постріл. Але йшли. З величезним розгорнутим прапором, за який трималися, як за віру, з меншими прапорами на держаках, що своїми яскравими життєтворчими кольорами компенсували сірість одягу, дня холодного березневого, і давали притрушеним страхом душам надію, а у душонках ворогів сіяли інший страх - страх неминучої поразки. Вони йшли і попереду рішуче крокував міський голова Андрій Богдан. Це - Городня. Зо два десятки кілометрів до кордо...

 

Згвалтовані, катовані, убиті дощем нічним...

Згвалтовані, катовані, убиті дощем нічним оплакані і вмиті як ті снопи лежать біля воріт де їм навіки почорнів цей світ Катований, гвалтований, убитий, дощем оплаканий, колись був білим світом... Цей дощ весняний мертвих не боїться - Торка їх руки і цілує лиця І в кожній краплі- в цій небесній нетлі- їх мертві очі й губи їхні теплі стікають в землю чорну як досада І в сонну грядку, і в розломи саду, який зів' яв не цвітши й почорнів - Забуло птаство свій небесний спів. Скатовані вогнем двори й госпОди І крик німий, Й розстріляний господар І чорне сонце-обгорілий м' яч ЛучИть у серце, в небеса і води... І діти - янголи, і їх вінки-- із глоду, а матері-лиш тіні на землі чи нАгад Господу про кров мого народу -ще не відомщену... ...Ти плачеш, Господи?!! Я не втішаю- плач! Усохли наші сльози і молитви, бо ми не дим на цьому полі битви- мала утіха, що за муки - рай. Дай сили, Господи! І з нами разом - ворогів карай! Любов Голота, письменниця, журналістка, м. Київ

 

Сороковий ранок Широкої війни

Він прийшов нарешті сонячним, але від того не стала відтаювати душа, бо вчора до макабричної інформації про геноцид росіян у Бучі додалася і про злочин у Ягідному. Я знав цю інформацію від військових раніше, але до останнього не хотів вірити, аж доки не підтвердили її в обласній військовій адміністрації. Отже, 3 березня окупанти в Ягідному зігнали у підвал школи 370 місцевих мешканців. І тримали їх там 27 діб! Найменшому було два місяці. Там спали, мусили там же справляти природні потреби... Коли наші відкрили підвал - разом із ледь живими людьми звідти винесли й померлих. Точніше сказати - убитих росіянами. Що це, якщо не геноцид українців?! Сподіваюсь, прокуратура вже задокументової цей злочин. Я ж не можу уявити як жити зі шрамом отакої муки мешканцям Ягідного - симпатичного до війни села на трасі Чернігів - Київ. Там, власне, й хат уцілілих майже не лишилося... Викраденої окупантами старости найпівнічнішого села України - Грем' яча досі нема вдома - її чоловікові сказали росіяни, що вона у Погарі (це райцентр Стародубщини, окупованої більше 100 років тому), в лікарні після інфаркту. Але до неї не допустили. Радує, що Чернігівщина уже звільнена від окупантів. А ось вам історія з Донбасу від воїна, якого назвемо, наприклад, Віктором. "Спершу пішли на нас професіонали - спецназ і ми їх поклали. А тоді бачимо якихось незрозумілих вояк і від них приходять два парламентери: хочемо здатися. Ок. Приходить їх ціла сотня! Форма якась жебраць...

 

Хроніки Широкої війни: про витравлену українську пам' ять..

Всесвітньовідома "Метрополітен- опера" розірвала контракт зі співачкою Анною Нетребко, бо вона підтримала агресію Росії проти України. Зокрема, їздила в т.зв. ДИнири, якийсь там шмат піднімала, що в них хлагом зоветься, гроші давала оркам. Тепер оперна діва написала пост, де вже проти війни і сумує за жертвами Бучі, тільки от незрозуміло - хто ж на кого напав, і хто ті жертви масакрував... Про це оперна діва не пише. Це до теми -ета всьо Путін і прі чьом тут російська культура? В "Метрополітен- опера" зрозуміли: все російське - токсично. Включно з балєтом, оперою і Достоєвським. ...А я ж слухав і бачив Анну Нетребко. У Нью- Йорку. Коли був з делегацією журналістів у 2010 році в США. Перекладач, рід якого з Харківщини, ще здивувався - чому я пішов на оперу, яку не люблю і не розумію, а не на бродвейський спектакль? А тоді догадався, - що то значить виучка професіонала! - "А, та вона ж українка з Кубані!". Так, Анна Нетребко - українка з русифікованої Кубані. Лишилася українська стать але, на жаль, витравлена українська пам' ять... Василь Чепурний

 

Ранок починається з чаїного квилення

Ранок починається з чаїного квилення, З чаїних крил, що огортають білопінною ватою Цю зранену весну Так мирно і лагідно — До першого пострілу. Я Ніна, Ніна... Ні, не те. Наша сусідка баба Ніна Називає все, з чого по нас гамселять, «Катюшами» І навіть мугикає відому всім пісню. Пісня дратує, та ніхто не робить зауваження, Адже баба Ніна єдина на всій вулиці, В кого зберігся колодязь, А на тридцять якийсь там день війни Хочеться не просто пити, Хочеться стирати, здирати, Наче безглузді наліпки, Цей невідчепний запах повітряних тривог, хронічних небезпек, Імпровізованих бомбосховищ. Змивати його зі шкіри, Виполіскувати з горла, кісток і судин... Кажуть, доньки баби Ніни Чи то в евакуації, Чи то на тимчасово окупованій території, І від них давно немає звісток, Бо ні там, ні в нас Ні нормального мобільного зв' язку, ні інтернету. Баба Ніна впевнена, одного разу все полагодять, І тоді... А поки-що співає свою «Катюшу», Заглушуючи думки про найгірше. Одного разу... Обов' язково... А сьогодні ранок починається з чайок. Котрусь із них звуть Джонатан. Втім, імена і персонажі вигадані, Крім, власне, чайок і колодязя. Я Ніна, Ніна... Знов не те. 29.03.22,

 

41-й ранок Широкої війни

Він прийшов у благословенній тиші, яку мирно перебиває шум старого київського шляху з Чернігова до Києва через Вишгород. Доки не відкрито традиційну дорогу через понищені росіянами Количівку, Іванівку, Ягідне, Красне офіційно дозволено рухатися в обидва напрямки саме старим шляхом. Це шлях Володимира Мономаха і Іллі Муровця з незначними змінами - скажімо, за їх часу проходив через Шестовицю. Мономах у заповіті писав, що від ранньої до вечірні він доїжджав до Києва, звісно, конем верхи. У селі Вікторівка під Черніговом схожа історія із Ягідним - тут теж людей, малих і старих, тримали разом у підвалі, випускаючи тільки жінок попорати корів. А може і не тільки для цього... Росіяни принесли в село і інфекцію зі своїх кочових станів - якусь вітряну віспу. А у Седневі відомо хто радісно, мало не з хлібом- сіллю, зустрічав окупантів. Про це вже відкрито пишуть у групі "Седнів-інфо". Сподіваємося, СБУ не забариться із розслідуваннями. Наразі наші прикордонники взяли під контроль кордон у Чернігівській і Сумській областях. Йдуть бої біля Харкова, досі б' ється Маріуполь - слава полку "Азов", який так ганьбили любителі поржать до Широкої війни! Світ жахається злочинам росіян у Бучі, хоча схоже відкривається і в Гостомелі, Бородянці, Макарові. Зеленський правильно запросив Меркель і Саркозі в Бучу, щоб побачили до чого привела їх політика загравання з Путіним. Он Штайнмайєр уже визнав свою підтримку "Північного потоку 2" помилковою, сказавши, що розвал Росії з...

 

Іспанський сором, або як путін накрутив Меркель

Пані Меркель сказала, що вважає правильним своє рішення не приймати Україну до НАТО у 2008 році. Я добре пам’ятаю один епізод. 2008 рік, напередодні самміту НАТО - з’їзд Європейської Народної Партії, перерва між засіданнями, всі учасники вільно тусять. Президент Віктор Ющенко в кулуарах підійшов до канцлерки, неформально поспілкуватись саме про надання Україні ПДД. Підійшов, дуже делікатно звернувся, торкнувся ліктя Неадекватно емоційна реакція від завжди стриманої пані Меркель досі в мене перед очима. «Не приближайтесь ко мне, у меня нет на Вас времені» - засичала вона, вся нервово засмикалась, розвернулась і побігла в інший кінець зали. Незручно стало всім присутнім. Іспанський сором - кажуть зараз. путін накрутив, - тихо сказав Віктор Андрійович. Сьогодні можна чітко зафіксувати, путін не просто накручував пані Меркель проти України, він зробив її співучасницею своїх злочинів. Ірина Ванникова

 

Мені вісім... Маю рану личка

... Мені вісім... Маю рану личка Мама плаче, тато - у бою. Хоронили вчора ми сестричку - Найдорожчу й крихітну мою. ... Мені шість. Я зараз у бабусі. Тата й мами в мене вже нема. Я за свого братика молюся. Він пішов... Нема його й нема. ... Мені сім... Зламав учора пальчик Як в підвалі гасне блиск свічі - Мені сниться мій убитий братик В теплих плямах крові, Уночі. ... Мені п' ять. Учора вбили маму, Мучили в кімнаті... Я кричав. Я - тепер один під небесами. Боже, де Ти? Я ж тебе так звав! Мені два... Було... коли ракета Влучила у наш високий дім. Я не встиг пожити й мав померти. В мене брат лишився. Йому - сім. Мені - 0...і буде так навіки, Бо я народитися не встиг. Маму вбито руським чоловіком. Лютий жах в її очах застиг. ... Господи, за що нас розстріляли?: Линуть вітром голоси дітей. Ми ж рости хотіли І не знали, Що настане час страшних Смертей... Мені - десять і я бачу з неба, Як росія мучить рідний край? скільки крові путлеру ще треба? Господи, молю, катів скарай! Як настане мир... Ми заспіваєм, Так, що нас почують на землі Про життя під вічним небокраєм, Те, що ми утратили малі. Діана Гальченко, м. Київ

 

Підрозділи ДПС ОУВ «Сіверськ» вийшли на державний кордон України

Підрозділи ДПС ОУВ Сіверськ вийшли на державний кордон України у Чернігівський області та забезпечують охорону державного кордону Дніпровське, Гірськ, Неданчичи. Про цю подію інформує оперативне командування "Північ". Як повідомлялося, Ріпки та прилеглі села вільні від російської орди. Люди забезпечені хлібом, молочними продуктами, борошном, олією. Обласна влада завезла гуманітарну допомогу та гроші для виплат зарплат та пенсій. Люди ж дякують військовим Збройних Сил України за оборону та звільнення Чернігівщини від путінських злочинців. За весь час перебування російської окупантів на Чернігівщині, тут жодного разу Державний прапор України не змінився на ворожий. Селище міського типу Ріпки на Чернігівщині знаходиться недалеко від українсько-білоруського кордону. Коли сюди прийшли російські загарбники, населення виявилося не тільки відважним, а й дипломатичним. Вони змогли не лише не віддати Ріпки під окупацію, а й домоглися нормального функціонування всієї гуманітарної сфери громади.

 

42-й ранок Широкої війни

Він був би класично- квітневим - сонячним, вмитим нічним дощем і просоченим живлющою вологою. Був би таким гарним, якби не війна... Уже понад 40 діб б' ються українські герої у Маріуполі і мучаться тисячі мирних мешканців. Нагадаю, що в другу світову німці ввійшли у Париж на 31й день війни, а на 38й окупували всю Францію, яку хотіли. Це при тому, що французька армія вважалася найсильнішою в Європі і навіть Черчілль не вірив у її поразку. Виходить, правий мій син, коли розказував анекдот: яка частина військової форми французів найшвидше вицвітає? - Під руками, бо зразу піднімають руки вгору... Але, щоб ми не дуже гонорилися - учора на трасі Київ - Чернігів були затори, бо в місто героїчно поверталися молоді чоловіки призовного віку на приватних автомобілях...

 

Вікторе Орбане! Не треба ворушити було мою пам' ять...

Президент Угорщини зневажливо згадав нащого Президента України Володимира Зеленського. Це мене зачепило... Таке враження, що Орбан переконаний, що українці угорцям все пробачили і про все забули. Є ті, хто були свідками. Вони розповіли. І я це пам' ятаю. І нагадаю іншим українцям. По-перше, це сторінка історії Хортистської фашистської Угорщини - знищення Карпатської України. В цей час загинули перші українці по суті майбутньої Другої світової війни. Карпатська Україна була анексована Угорщиною. Забули? А чи покаялися угорці за ці свої звірства? Я щось не чув... По-друге, після нападу нацистської Німеччини на Україну з німецькими військами в Україну зайшли і війська Угорщини. Мені баба розказувала, що за рівнем жорстокості угорців можна було порівняти лиш з рівнем жорстокості військ СС. І ми це також забули? І за це Угорщина не вибачилася. Вікторе Орбан! Не треба ворушити було мою пам' ять і може б це таки і забулося. А зараз я б попросив істориків надати Президентові Володимиру Зеленському факти негідної поведінки Угорщини, тому що колись слід було б Угорщині за ці діяння таки покаятися. А то добре їм було підтанцьовувати нацистам Німеччині, а зараз вже підтанцьовують рашистам Росії. Не забудемо! Не простимо! Ростислав Твердоступ

 

43-й ранок Широкої війни

Уже звикаємо до мирних ранків на Чернігівщині, уже тягне до землі, бо ми хліборобська нація, на відміну від кочівництва окупантів, бо сьогодні - Благовіщення Богородиці, після свята якої вже можна чіпати землю. Зв' язався з Миколою Черепом - засновником знаменитого Соколиного хутора біля Качанівки. Його доля милувала - нашестя обминуло: окупанти чотири рази пройшли через Парафіївку, але Петрушівку не зачепили. Зате разів 70 обстрілювали містечко Дмитрівку - для чого? Ніхто не може розгадати придуркуватих замислів російського воєнного безумства. А у Голінці, Гайвороні, Терешисі та Рубанці росіяни натворили безчинств, там є вбиті і були полонені - навіть дітей забирали, як росіяни сказали, окопи копать. У Григорівці росіяни розстріляли фермера Миколу Бабіна. Уже багато прикладів російського наміру знищити українську економіку і українців, які мають економічну хватку. А Микола Череп перед Широкою війною відкрив у Черкаському краєзнавчому музеї виставку своїх фотографій "Стежками Тараса від Чернігова до Черкас". І її треба буде побачити, бо українська культура і наш Тарас - то основа нашої самості, недарма у знищеній кацапами Бородянці вони розстрілювали не тільки українців, але й пам' ятник Тарасу Шевченку. Колись російського соціолога Алєксанда Зінов' єва запитали чи залишилось щось у російському народі суто національне і він відповів:"Веками отработанная способность унижаться и унижать других, способность приспособояться к мнению других, способность уг...

 

44-й ранок Широкої війни

Вогкий ранок прийшов на побиту нелюдами землю, споглядаючи як люди на Сіверщині поступово приходять до тями після навали чужинців - розміновуються села й дороги, але, ради Бога, не спішіть у ліси і лісопосадки. Бо там може бути багато "подарунків" від самозваних братішек. Цього року не всі бажаючі будуть з березовим соком... Маріуполь досі бореться і обіцянка Зеленського дводенної давності вирішити проблему Маріуполя протягом кількох днів, а можливо і кількох годин, певно, так і лишилася обіцянкою через відмову росіян туркам дозволити евакуацію людей з міста. Наразі США вводять закон про ленд- ліз, вперше з часів Другої світової війни. Цього разу - для України. Власне, американці чітко заявили про зняття заборон на поставку Україні будь- якої зброї, крім ядерної. І держсекретар США Ентоні Блінкен зробив дуже важливу заяву - нема такого сценарію, який би не передбачав перемогу України. Смію зробити власний висновок, базуючись ще й на одній заяві українського військового героя, якого нема в цензурованому телевізорі: вже є сценарії, які передбачають знищення ворога на його території. Само собою - після звільнення Донбасу і Криму. Бо світ тепер, після звірств у Бучі, не задовольниться просто відновленням кордонів України з РФ... І тут я повторю пропозицію, яка ще видається фантастичною, але вже не дуже: біля українських кордонів треба зону безпеку у складі Брянської, Курської, Воронізької, Білгородської, Ростовської областей та Кубані - демілітаризовану, під ...

 

Внаслідок удару російської "Точки У" по вокзалу Краматорська загинули 50 людей, п' ятеро - діти

За попередніми даними внаслідок ракетного обстрілу залізничного вокзалу в Краматорську загинули 50 людей. Повідомляє голова Донецької ОВА Павло Кириленко. "П’ятдесят загиблих, із них п’ятеро - діти. Таку кількість жертв маємо на цю годину внаслідок удару російських окупаційних військ "Точкою-У" по залізничному вокзалу Краматорська. На цей момент до лікарень було доправлено 98 осіб. Очікуємо, що за медичною допомогою протягом одного-двох днів будуть звертатися й інші постраждалі, тож кількість жертв буде постійно змінюватися", інформує Павло Кириленко. За словами Кириленка, з 98 поранених, які були доправлені до медзакладів, - 16 дітей, 46 жінок та 36 чоловіків. Дванадцятеро людей померли у лікарні. 38 людей загинули одразу на вокзалі. Як повідомлялося, 8 квітня російські окупанти з окупованих територій Луганщини запустили касетні снаряди з комплекса "Точка-У" по вокзалу Краматорська, де близько 4 тисяч людей чекали евакуації. Президент Володимир Зеленський у своїй реакції на новий злочин російських окупантів закликав світ жорстко відреагувати, бо непокаране зло в майбутньому спричинить ще більше страждань.

 

45-й ранок Широкої війни

Він прийшов після дощу. А дощ вицигикував по бляшаних підвіконнях, він мірно й сильно бив по дахах і вікнах, шумом своїм покривав інші, криваво-краючі звуки російських снарядів та авіанальотів, що були недавно; були, але завдяки методичній волі всепоглинаючого дощу - наче їх уже й не було. Психотерапія дощу. Звісно, росіяни не дають забути про війну - підлий удар по вокзалу у Краматорську, де люди хотіли евакуюватися. Загиблих - 52, поранених - 109. Міжнародний трибунал над Росією має бути обов' язково, але людей, наших українських людей, не повернеш. Чернігів оживає і електропостачання вже доходить до районів, які не мали його з 10 березня. Тягнуть електрику і до пошкодженого Нового Білоусу. Але ходити по місту треба як по гострому склу - в прямому смислі, адже скло не тільки під ногами, але й сиплеться зверху від подувів вітру. Вода доходить вже до третіх поверхів, а керівник "Чернігівводоканалу" Сергій Малявко публікує другий список дезертирів, які покинули критично важливу інфраструктуру міста. Війна виявляє і проявлює всіх. У Чернігові після окупантів прийшла інша біда - мародери лізуть в розбиті вітрини магазинів і у квартири, не боячись ні Бога, ні вибухівки. Поліція не може встерегти всіх. Маріуполь досі бореться і скажемо прямо, що захисники приречені бути смертниками. Під окупацією лишається Херсон і майже вся область. Бої йдуть за Олександрівку, яка на межі Миколаївської і Херсонської областей. У Мелітополі кацапи змародерили конвой гуман...

 

Що на нас чекає? Після перемоги...

Що на нас чекає? Після перемоги - буде багато питань про минуле. І багато суперечок про майбутнє. Буде багато незадоволення. Бо перемога, яку уявляють, і перемога в реальності - завжди дуже різні. Так було після Помаранчевої революції та Революції гідності. Зараз ми зосереджені на вшануванні героїв і волонтерів. Але після перемоги все більше будемо знати і про зрадників, і про мародерів. Не Путін складав списки, за якими окупанти «виловлювали» тих, хто має авторитет в громаді та здатен очолити опір. Щоби їх першими «знешкодити». Складали місцеві. Не Шойгу в Маріуполі зробив все, щоби якнайшвидше вивести з ладу мережі постачання води й електрики. Це зробили ті, хто мав доступ на місці. І таких прикладів - тисячі. Великих і менших. Вже зараз є багато «чому?» Далі їх буде більше. АЛЕ! Згадайте, що наш народ століттями виборював Незалежність. 30 років тому вона була відновлена. Здійснилася мрія поколінь! І хоча Україна не стала саме такою, якою її хотіли бачити, але вона - ВІДБУЛАСЯ. Наша країна і після перемоги не буде ідеальною. Але вже те, що вона БУДЕ - перемога. В ній не зникнуть чвари і протистояння. Але краще нехай так, ніж як у сусідів - «на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує…». Вона не стане раєм - але точно не перетвориться на руїну й пекло, як для нас спланували в Кремлі і на що перетворили все, де вже встигли похазяйнувати окупанти. Московія (вірю, що саме до неї з...

 

Поки живеш і на волі...

Хоч босий, але йди вперед. Хоч кульгавий, але йди вперед. Хоч безногий, але йди вперед. Якщо перед тобою постав важкий вибір чи непросте рішення, з легкою душею загадай собі ввечері, що вранці, коли встанеш, – буде тобі відповідь. І так буде. Якщо не знаєш, що робити, роби хоч те, що можеш. Якщо боїшся щось робити, не роби. Але якщо робиш, не бійся. «Дурної», даремної, пустої роботи немає. Нічого – крім упертої праці на призначеній Богом ділянці. Якщо не знаєш, що чинити, чини за бажанням серця, але не порушуй міри. Не все підкоряється розуму. Але все підкоряється наполегливості. І нічого для тебе немає неможливого, поки живеш і на волі. ------------------------------- Мирослав Дочинець. "Многії літа. Благії літа. Заповіти 104-річного карпатського мудреця - як жити довго в здоров' ї, щасті і радості".

 
| 1-30 | 31-60 | 61-90 | 91-120 | 121-123 |
Календарь
Новых вестей сегодня: 0
Новых вестей вчера: 2

Сегодня | 7 дней | 30 дней

<<

Апрель 2022

>>
Вс Пн Вт Ср Чт Пт Сб
01 02
03 04 05 06 07 08 09
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
Комментарии

Кировоград-25: история в погонах

Стрелец. 15-08-2023 08:45
Грязь там осталась, а не офицеры.. ...

Підвищення кваліфікації вчителів онлайн: оптимальний вибір

КатеринаШ. 23-02-2023 10:52
Порадьте зручний LMS для викладання онлайн, бажано не англомовний. . ...

Polly Group Ukraine

Avenue17Ru. 21-10-2022 14:16
Мне кажется это очень хорошая идея. Полностью с Вами соглашусь.
. ...

На дачу едут на одной ноге!
Но на этом испытания пенсионеров не заканчиваются – впереди пешие марш-броски по 3-5 километров

ОbMalv. 19-11-2021 11:51
Спасибо, ваш сайт очень полезный!
. ...

Закупівля нових «Пакунків малюка» під загрозою зриву

Ольга. 11-05-2021 18:00
Господи... Неужели у нас не один процесс не обходится без коррупционных схем? Нормально же выпускали эти бейби боксы до 2020-го года. Что потом пошло не так? Такое ощуще. ...

Что делать, если шиномонтажник сорвал резьбу на шпильке авто?

MSCLYPE. 31-03-2021 15:52
Группа компаний "Азия-Трейдинг" предлагает услуги таможенного оформления в морских портах Владивостока и порт Восточный. Вместе с таможенным оформлением мы оказываем услуги международной перевозки сборных и контейнерных грузов. ...

IT сервисы Google Cloud для рядового сотрудника от Wise IT

Наталушко. 31-10-2020 04:47
На заметку! Полезная статья как обезопасить личные данные в интернете. Актуально, как никогда ранее. Имхо. ...

Человек-легенда Лев Абрамович Наймарк

Андрей Александрович Снежин. 23-10-2020 17:24
Я бывший ученик Льва Абрамовича Наймарка. Благодаря ему я успешно поступил в Харьковский авиационный институт, успешно его окончил. Работал в авиации в г. Ульяновске на АО "Авиастаре - СП", бывший УАПК. ...

DINERO підсумовує результати року

Тимофій. 16-01-2020 15:17
Стабільне положення команії Дінеро на ринку МФО красномовно підтверджує 2 аспекти: по-перше, що банківські методи підходу до кредитування фізичних осіб віджили себе, і їх однозначно потрібно змінювати. ...

Після голкотерапії люди стають сильнішими

Анна. 06-10-2019 21:22
надайте контактні дані Марії Миськів. ...

Что такое ВсеВести.com?

ВсеВести.com - это система поиска региональных новостей и объявлений, где вы сможете найти ежеминутно обновляемую информацию из тысяч источников, опубликовать свои новости и объявления, обсудить события или, за считанные минуты, создать собственную ленту новостей. Подробнее...

Подписаться на эту страницу

RSS
RSS Google
RSS Yandex

Погода

Книга жалоб Казахстана

Книга жалоб - это сайт для подачи жалобы или отзыва на государственые учреждения, бизнес, на определенных людей и на государственных служащих на территории республики Казахстан. Жалобная книга Казахстана EGOV.PRESS не является официальным ресурсом. Например, для подачи жалобы на незаконные действия прокуратуры или суда, необходимо авторизаваться через социальные сети. Также мы рекомендуем доску объявлений.

Чернигов



Курсы валют

Курсы валют







О проекте | Контакты | Реклама на сайте | Карта сайта