45-й ранок Широкої війни

Він прийшов після дощу. А дощ вицигикував по бляшаних підвіконнях, він мірно й сильно бив по дахах і вікнах, шумом своїм покривав інші, криваво-краючі звуки російських снарядів та авіанальотів, що були недавно; були, але завдяки методичній волі всепоглинаючого дощу - наче їх уже й не було. Психотерапія дощу.
Звісно, росіяни не дають забути про війну - підлий удар по вокзалу у Краматорську, де люди хотіли евакуюватися. Загиблих - 52, поранених - 109. Міжнародний трибунал над Росією має бути обов'язково, але людей, наших українських людей, не повернеш.
Чернігів оживає і електропостачання вже доходить до районів, які не мали його з 10 березня. Тягнуть електрику і до пошкодженого Нового Білоусу. Але ходити по місту треба як по гострому склу - в прямому смислі, адже скло не тільки під ногами, але й сиплеться зверху від подувів вітру. Вода доходить вже до третіх поверхів, а керівник "Чернігівводоканалу" Сергій Малявко публікує другий список дезертирів, які покинули критично важливу інфраструктуру міста. Війна виявляє і проявлює всіх.
У Чернігові після окупантів прийшла інша біда - мародери лізуть в розбиті вітрини магазинів і у квартири, не боячись ні Бога, ні вибухівки. Поліція не може встерегти всіх.
Маріуполь досі бореться і скажемо прямо, що захисники приречені бути смертниками. Під окупацією лишається Херсон і майже вся область. Бої йдуть за Олександрівку, яка на межі Миколаївської і Херсонської областей. У Мелітополі кацапи змародерили конвой гуман...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике