43-й ранок Широкої війни

Уже звикаємо до мирних ранків на Чернігівщині, уже тягне до землі, бо ми хліборобська нація, на відміну від кочівництва окупантів, бо сьогодні - Благовіщення Богородиці, після свята якої вже можна чіпати землю. Зв' язався з Миколою Черепом - засновником знаменитого Соколиного хутора біля Качанівки. Його доля милувала - нашестя обминуло: окупанти чотири рази пройшли через Парафіївку, але Петрушівку не зачепили. Зате разів 70 обстрілювали містечко Дмитрівку - для чого? Ніхто не може розгадати придуркуватих замислів російського воєнного безумства. А у Голінці, Гайвороні, Терешисі та Рубанці росіяни натворили безчинств, там є вбиті і були полонені - навіть дітей забирали, як росіяни сказали, окопи копать. У Григорівці росіяни розстріляли фермера Миколу Бабіна. Уже багато прикладів російського наміру знищити українську економіку і українців, які мають економічну хватку. А Микола Череп перед Широкою війною відкрив у Черкаському краєзнавчому музеї виставку своїх фотографій "Стежками Тараса від Чернігова до Черкас". І її треба буде побачити, бо українська культура і наш Тарас - то основа нашої самості, недарма у знищеній кацапами Бородянці вони розстрілювали не тільки українців, але й пам' ятник Тарасу Шевченку. Колись російського соціолога Алєксанда Зінов' єва запитали чи залишилось щось у російському народі суто національне і він відповів:"Веками отработанная способность унижаться и унижать других, способность приспособояться к мнению других, способность уг...