Бригинець: Реконструкція Андріївського узвозу повторить процеси, які призвели до руйнації церкви Миколи Притиска

Андріївський узвіз спробують забетонувати, щоб приховати аварійні наслідки неправильно проведених робіт з прокладання комунікацій. Про це голову комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця попередило Київське відділення національної спілки архітекторів України, якою на прохання громадськості було проведене обстеження технічного стану Андріївського узвозу.
Як відомо, ремонтниками було знищено автентичне мощення з гранітних валунів, демонтовано мощення склікерної цегли, вздовж вулиці було викопано повздовжні та поперечні траншеї, котловани глибиною до 3-х м. та завширшки 3-5 м.
«Як мені пояснили експерти, щоб уникнути оповзнів, заміну комунікацій на Андріївському узвозі потрібно було проводити клаптиково знизу догори (починаючи з менш похилих ділянок), а не розривати вулицю одночасно. Схил – це складна гідрологічна система, що потребує постійного відтоку води та не передбачає існування потужних глибоко вкопаних комунікацій, яких на Андріївському зроду й не було», - переповів О. Бригинець.
Експерти переконані, що ремонтники не дотримуються елементарних правил: вирили суцільну траншею та котловани, стінки яких не були укріплені від осипання. Внаслідок відсутності мощення протягом осінньо-зимового періоду 2011-2012 рр. всі дощові й талі води з дахів будинків зливались під фундаменти будівель, в траншеї та котловани, що в процесі підвищення температури в березні 2012 року, призвело до додаткового зсуву їх стінок.
В Акті обстеження сказано, що ремонтиками також не виконувались заходи з відведення поверхневих дощових і талих вод. Зворотна засипка траншей виконується з порушенням технологій та провокує перманентні просідання в місцях залягання маси закопаного снігу та льоду.
За словами експертів, у липні засипаний лід розтане, земля просяде, а це призведе до руйнування фундаментів будівель, а значить і самих споруд. Щоб ґрунти не просіли через танення льоду узвіз хочуть залити бетоном, на який покладуть кладку каміння, що нагадуватиме мощення. Цього категорично не можна допустити, оскільки бетон потягне за собою схил.
«Ви думаєте реконструктори не знають про цю проблему? Знають, але саме такий варіант покриття підібраний, адже влада готує нас до того, що Андрюша стане звичайною проїжджою офісно-готельною вулицею (планується побудувати близько 15 нових офісних та готельних центрів). Андріївський узвіз за їхніми планами більше не відповідатиме історичному образу, не сприятиме пішоходності, але буде зручний для проїзду авто», - вважає О. Бригинець.
Історичне мощення узвозу забезпечувало проникнення стічних вод між бруківкою у земельний покрив, що виводило воду з пагорбу не лише поверхневим способом. Прокладення штучного мощення повністю зруйнує водовідведення: вся вода литиметься рікою донизу, що змінить тисячолітній рух води під землею. Зміна руху підземних річок загрожує підтопленням будівель, наприклад, на Подолі, як це було свого часу і з церквою Миколи Притиска (церква була підтоплена і пошкоджена підземною річкою, що змінила свій напрямок через прокладання лінії метро).
«Мощення Андріївського узвозу одне з найунікальніших у світі. Згадайте, посередині вулиці лежало велике каміння, а до країв менше (саме через ці великі камені узвіз був не дуже зручним для проїзду легковими автівками). Таким чином під час злив, вода згори узвозу донизу стікала між камінням, а люди могли спокійно йти по дорозі, переступаючи з каменя на камінь. При тому варіанті, що планується (на бетон покладуть гранітну шашку) узвіз не лише перестане дихати, а й перетворюватиметься у водяне влітку і крижане взимку дзеркало, по якому рухатись буде небезпечно», - підсумував О. Бригинець.
Передача Акту огляду технічного стану Андріївського узвозу голові комісії відбулося публічно на прес-конфенції «Андріївський узвіз гине: експертизи, думки та коментарі».
Храм святого Миколая Чудотворця (церква Миколи Притиска) — зведено наприкiнцi XVII cт. на мicцi старої дерев'яної церкви. Деякий час вважався найдавнiшою спорудою Подолу (будiвництво датувалось 1631 р.).
Храм зазнав нищення вiд пожеж 1718-го та 1811-го рокiв, але обидва рази був поновлений. Також постраждав за часiв Другої свiтової вiйни та через пiдтоплення ґрунтовими водами у 1980-тi. З 1990 року церква знову діє.

Источник: ЗА КИЇВ | Прочитать на источнике