Бригинець хоче ще одну церкву в Києві. З обрядом часів, коли Софія Київська була юна

Головне управління комунальної власності м. Києва підтвердило, що релігійна громада Руської Православної Старообрядницької церкви має право вимагати для здійснення богослужінь приміщення на вул. Г. Сковороди, 9-Б. Але питання щодо надання альтернативного приміщення Інституту археології Національної академії наук України, який на сьогодні перебуває в даному приміщенні, стає на заваді вирішенню даної проблеми.
Така відповідь надійшла до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця від Головного управління комунальної власності м. Києва на запит щодо повернення релігійній громаді Старообрядницької церкви приміщення колишнього храму на честь Успіня Пресвятої Богородиці на вул. Г. Сковороди, 9-Б.
«Безумовно, історична справедливість та українське законодавство стоять на боці релігійної громади. І те, що цей храм досі не переданий громаді пов’язано не з тим, що у неї недостатньо прав на це приміщення, а з тим, що на сьогоднішній день не вирішено питання переселення археологічної бази інститут НАН України. При всій моїй глибокій повазі до вчених, я переконаний, що київська влада разом з Академією Наук України повинні вирішити питання про відселення археологічної бази в інше приміщення. Подвійної моралі щодо церков бути не може, усі храми, якщо вони не є особливо цінними об’єктами для держави і не носять статус пам’ятки загальнодержавного значення, повинні бути передані для богослужінь не залежно від того, до якої конфесії чи до якого патріархату ця громада належить», - зазначив О. Бригинець.
Депутат нагадав, що постійна комісія Київради з питань культури та туризму підтримала прохання релігійної громади Руської Православної Старообрядницької церкви повернути їй в користування приміщення на вул. Г. Сковороди, 9-Б.
В свою чергу Інститут археології НАН України теж звернулися до комісії з проханням сприяти інституту в подовженні оренди зазначеного приміщення, мотивуючи це тим, що релігійна громада немає юридичних підстав вимагати це приміщення, мовляв воно їй історично ніколи не належало. Комісія призупинила виконання прийнятого нею рішення до надання висновків профільних управлінь.
Головне управління комунальної власності м. Києва підтвердило, що згадане приміщення починаючи з 1849 по 1936 р. використовувалось для богослужінь. Згідно з історичними даними, з 1891 року за вказаною адресою була зафіксована церква в ім’я Успіня Преподобної Богородиці, а у 1919 році була здійснена нова реєстрація старообрядницької громади. З 1936 року будівля використовувалась як адміністративний будинок для розміщення археологічної бази Інституту археології НАН України.
«Як на мене, сьогодні влада і науковці повинні працювати не над тим, які причини знайти, щоб не віддати храм громаді, а над тим, яке прийнятне приміщення віддати вченим. Тим паче, що київська влада останнім часом робить безліч заяв про повернення незаконно розданих Л. Черновецьким об’єктів у муніципальну власність. Сподіваюсь, одне з цих приміщень влаштує НАН. В іншому випадку київська влада повинна за свої гроші побудувати громаді церкву, щоб права старообрядців не були ущемлені», - наголосив О. Бригинець.
На думку О. Бригинця існує два варіанти розв’язання проблеми: або знайти приміщення для НАН, або сідати за стіл переговорів і домовлятися з релігійною громадою. Можливо надати старообрядникам право відбудувати один з історичних храмів (за бюджетні кошти), який був створений до введення в руському Православ’ї нового обряду.
Депутат вважає, що відвідати таке богослужіння буде цікаво і туристам, оскільки вони матимуть уявлення, про те як проходили служби в часи, коли ще зовсім «юними» були Софія Київська, Києво-Печерська Лавра, Десятинна церква та Михайлівський Золотоверхий. Йдеться про часи до проведення церковної реформи в 1650-1660 рр. патріархом Ніконом та московським царем О.Тішайшим, якою місцеві богослужіння були наближені до тих, які практикувала Константинопольська церква.
«Тож приймаючи справедливе рішення стосовно релігійної громади, кияни ще й суттєво збагачують і урізноманітнюють духовну, культурну, історичну складову міста», - переконаний О. Бригинець.
Будинок на вул. Г.Сковороди, 9-Б (колишня вул. Набережно-Микільська, 9/14) є пам’яткою архітектури національного значення. За документальними даними зазначений будинок 1849 року успадкували купці Скворцови, що були старообрядцями і передали його Старообрядницькій церкві. У 1891 році за згаданою адресою офіційно зафіксована Церква Успіня Пресвятої Богородиці. У 1936 році храм був закритий.
Сьогодні релігійна громада старообрядників не претендує на передачу цієї споруди у власність. Їх мета – отримати колишню церкву в користування для поновлення богослужінь.

Источник: ЗА КИЇВ | Прочитать на источнике