Важковагова хореографія

На глобальну зустріч випускників перетворився традиційний концерт-звіт кафедри хореографії Інституту мистецтв РДГУ. Оскільки самій кафедрі виповнилось 25 років, на зустріч приїхали танцюристи, які вже давно облаштувалися у різних містах і країнах. Але на запрошення завідувача кафедри Володимира Годовського таки відгукнулися.
Усім присутнім у понеділок в обласному театрі довелося не лише займати усі місця та вільні сходинки, а й готуватися до величезного хореографічного марафону. Уся програма з 34 номерів разом з вітаннями зайняла більше 3,5 години. Така тривалість зумовлена тим, що хореографи хотіли показати усі свої напрацювання — балетний, народний, спортивний, сучасний танці. Як завжди балет виходив гірше, ніж, наприклад, бальний танець, хоча хореографічній школі, яка не культивує класику, це цілком можна пробачити.
Завідувач кафедри Володимир Годовський на сцені перед вітаннями з’являвся двічі — спочатку з вступним словом, а потім в образі половецького хана Кончака з балету «Князь Ігор». Перед початком концерту головний хореограф Інституту мистецтв розповідав історію створення кафедри, а ще наголошував, наскільки непростим є труд танцюриста.
— Ось уявіть — у якійсь постановці танцюрист має підняти свою партнерку над головою, — каже Володимир Годовський. — Дівчата в середньому важать кілограмів 50. Під час репетицій він повинен зробити те саме, але три-чотири рази. Репетицій — п’ять на тиждень, може, навіть двічі на день. Ось і виходить, що хлопець за увесь час ледь не тонну переносить. Або спортсмени, які біжать півтора кілометра, після фінішу падають. Звичайний танцюрист таку дистанцію витанцьовує за декілька номерів, перепочине п’ять хвилин — і знову на сцену. Це справді непроста робота.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике