Янукович запровадив податок на смерть – стверджують на Смілянщині

В українській глибинці зараз дві головні теми для обговорення – можлива видача "вітіної тисячі" та непосильний податок на смерть. І якщо отримання тисячі – це справа потенційного майбутнього, то податок на смерть – цілковита реальність.
Відтепер з родичів померлого стягують 1,5 тисячі гривень. Саме таку практику запровадили правоохоронні органи: якщо помирає людина, то її тіло обов’язково направляють на розтин за рахунок родичів.
В той час, коли Віктор Федорович на всю країну рекламує свої соціальні ініціативи, обіцяючи до кінця року видати вкладникам Ощадбанку СРСР по тисячі гривень, Генпрокуратура, Міністерство охорони здоров’я та МВС фактично запровадили новий податок на смерть – по півтори тисячі за кожного померлого.
В українській глибинці зараз дві головні теми для обговорення – можлива видача "вітіної тисячі" та непосильний податок на смерть. І якщо отримання тисячі – це справа потенційного майбутнього, то податок на смерть – цілковита реальність.
Як розповіли працівники сільських рад Смілянського району на Черкащині, починаючи з лютого 2012 року, міліціонери, посилаючись на нову постанову Кабміну, вимагають проводити розтини всіх померлих. До відповідної судово-медичної експертизи правоохоронці не дозволяють не те, що ховати, а й обмивати. Навіть якщо померла – стара 90-річна бабуся, яка довгий час хворіла, її все одно треба везти на розтин. Єдиний варіант цього уникнути, якщо за кілька тижнів до смерті лікарі констатували в неї дуже тяжку невиліковну хворобу і наперед передбачили смерть. Звичайно, перевезення і розтин пропонують робити за власний кошт, просячи за таку послугу півтори тисячі гривень. Можливо, для когось ця сума здасться мізерною, проте для селян небагатої черкаської провінції – це астрономічні гроші. Особливо якщо врахувати, що прості похорони рідної людини, крім психічного стресу, й так влітають для родичів в копієчку.
За розповідями очевидців, працівники міліції можуть залагодити справу і без розтину, проте за це вимагають "подяку" в поливину вартості, та ще й не виключають, що в разі чого поховане тіло може бути піддане процедурі ексгумації.
Звичайно, селяни мало що розуміють в нових інструкціях чи постановах Кабміну, тим більше їм важко щось протиставити міліції, навіть якщо їх родичі помирають від старості або хвороб. З них таки витискають останнє, і вони платять 1,5 тисячі за розтин. Показово, що за перші місяці 2012 року цю процедуру не вдалося оминути при жодному випадку смерті в найближчих до райцентру кількох селах району.
При цьому зауважимо, що один день на тиждень розтин роблять безкоштовно. Проте самих судмедекспертів в провінції катастрофічно не вистачає, а тому навіть протримавши труп вдома кілька днів, немає гарантії, що ви потрапити в "безкоштовний день". Не чекати ж потім ще тиждень…
При спробі з’ясувати, що ж це за нові правила роботи державних органів у разі смерті людини, одразу ж знаходимо спільний наказ Генерального прокурора Пшонки, міністра внутрішніх справ Могильова та міністра охорони здоров’я Аніщенка від 25 жовтня 2011 року "Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини".
В документі дійсно є положення, які дозволяють правоохоронцям вимагати розтин всіх без виключення померлих, або ж запроваджувати корупційні схеми відкупу від цієї процедури.
"Обов'язково направляють для проведення судово-медичного розтину:
– трупи людей з ознаками насильницької смерті (травми, асфіксія, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), підозр на таку;
– трупи людей, смерть яких настала раптово, - без обмежень віку (коли смерть настала швидко, зненацька, на фоні видимого, уявного здоров'я від хвороб, що перебігали приховано або розвинулись гостро);
– трупи людей, смерть яких настала поза місцем постійного проживання;
– трупи людей, особу яких не встановлено.
Не направляють для проведення судово-медичного дослідження трупи людей віком до 50 років, померлих удома, за наявності диспансерного спостереження за хворим і його останнього огляду лікарем не більш ніж за місяць до настання смерті, при відсутності ознак насильницької смерті та підозр на таку", – йдеться в пункті четвертому нового положення.
За свідченням людей, саме на раптовість смерті найчастіше й посилаються, коли вимагають проводити розтин. Хтось може сказати, що це якесь перебільшення чи безчинство на місцях, бо ж насправді, аби уникнути умисних вбивств, треба суворіше стежити за випадками смерті. Наприклад, щоб родичі або утримувачі заради спадщини не вбивали стареньких. Проте Черкащина – це не поодинокий випадок, такі ж самі повідомлення вже надходять з усіх регіонів країни, зокрема, й Прикарпаття.
Звичайно, експертам в галузі медичної криміналістики видніше, потрібно чи ні проводити поголовні розтини всіх померлих в Україні. Можливо, це важливий чинник боротьби зі злочинністю. Проте в українських реаліях нове правило перетворюється на елементарний бізнес на смерті. Хтось бере по півтори тисячі за розтин, хтось отримує хабарі за можливість його не проводити. Крім того, запровадивши нові правила, влада не потурбувалася, аби ознайомити з ними не тільки простих громадян, а й працівників сільрад, які мають найкращі можливості пояснити людям нововведення. Як би це безглуздо не звучало, проте працівники сільрад могли б стимулювати людей постійно проходити медичний огляд, щоб у разі смерті не було питань про її природність, а відповідно, і необхідності платити величезний збір за розтин. Не кажучи вже про те, щоб чиновники потурбувались, аби все це було безкоштовним. Тобі б і питань не виникало. В будь-якому разі, в народі вже почали говорити – Янукович видає живим по тисячі, проте забирає в мертвих по півтори. Тобто, у збитку чиновники не залишаться.
Не виключено, що нові правила від влади – це єзуїтський засіб боротьби зі смертністю. В країні демографічна криза, а тому кожен двічі мусить подумати, чи може собі дозволити вмерти. Хтось може з цього сміятися, проте для людей в глибинці ситуація перетворилась на більш ніж серйозну проблему.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике