У Смілу приїздили російські "паломники"-неонацисти

У нетрях віртуального комп’ютерного світу "живе" російський інтернет-журнал, назва якого написана червоним по чорному – "Арийская нация христиан (русский филиал)", з приміткою про те, що його власник "придерживается расово-теократических идей". Недавно він побував у Смілі на Черкащині...
Своє справжнє ім’я він не світить, хоча щоденно жваво оновлює зміст під ніком (псевдонімом) Nordman75. Зазвичай, цифри ніка вказують на рік народження його власника, тому можна допустити, що людині – десь 36-37 років. Інформації, розміщені у стрічці новин, підтверджують те, що росіянин дотримується поглядів, схожих з тими, які в усі роки, починаючи з 30-х минулого століття мали поборники ідеї "зверхності арійців".
Нещодавно таємничий Nordman75 розмістив повідомлення про те, що "заехали (а отже, не сам – О.Б.) посмотреть место, где…родился Константин Павлович Воскобойник, - город Смелу Черкасской области. Конечно же, ни в городе, ни в краеведческом музее о нём никто не слышал"…
Ми – чули. Коротко нагадаємо читачам "Прес-Центру" про цього діяча. Костянтин Воскобойник народився у Смілі 1895 року в родині місцевого залізничника Павла Воскобойника. Навчався у Московському університеті, у 1916 році пішов добровольцем на фронт Першої світової. Потім воював спочатку в Червоній армії за більшовиків, а пізніше у загоні Попова – вже проти них. З підробними документами на ім’я Івана Лошакова переховувався від ЧК і НКВС, а в 1931 зробив явку з повинною і три роки провів на засланні. Другу світову війну зустрів у містечку Локоть Брянської області Росії. Радо зустрів гітлерівські війська і став обер-бургомістром так званого Локотського самоуправління – правителем формально незалежного утворення на території восьми районів окупованої Брянщини. Створив власну партію за взірцем Гітлерової – «Национал-социалистическую партию России». А ще - власну «армію», поліційні відділи, пізніше трансформовані у РОНА (Русскую Освободительную Национальную Армию). 70 років тому, взимку 1942 року Костянтин Воскобойников загинув у бою проти радянських партизанів з’єднання Сабурова, які на 200 санях, запряжених кіньми, вчинили штурм «столиці» Локотської "держави". Справу Воскобойника продовжив його заступник, Броніслав Камінський. Російські солдати РОНА приймали участь в каральних операціях гітлерівців у Білорусії та у Європі під кодовими назвами "Сусідська допомога", "Вільний стрілець", "Циганський барон", «Танненхойзер» та інших. За мародерство, вчинене РОНА під час придушення Варшавського повстання, бригаденфюрера СС Камінського розстріляли самі ж німецькі союзники, інсенізувавши напад польських партизан (так було заявлено на Нюрнберзькому процесі). Нинішні ж прихильники ідей Воскобойника-Камінського кажуть – то енкаведисти підставили…
2005 року і смілянин, і його заступник були визнані мучениками російською "Церковью истинно-православных христиан России", яка стверджує, що наслідує ідеї "Катакомбной церкви истинных Православных Христиан-Андреевцев". Її очільник, архієпископ Амвросій фон Сіверс (справжнє ім’я – Алєксєй Смірнов), є духівником "Русского Православного Национал-социалистического Движения", а заодно — "Партии защитников российской Конституции "Русь"…
Хто були хлопці, які цього разу відвідали Смілу, залишиться загадкою. Їхній журнал оповідає: вони побували у смілянському країзнавчому музеї, побродили вулицями міста і його цвинтарями у пошуках могил батьків Воскобойника: "Дом Воскобойников найти не получилось.Тем не менее удалось найти много дореволюционных построек, среди которых прошло детство Воскобойника, старые ж/д станции, где работал его отец, и даже переговорить с его возможной дальней родственницей"...
Чи варто Смілі очікувати нових гостей-паломників з північно-східної країни, чиї лідери перед телекамерами регулярно повчають всіх сусідів, як треба поводитися з неонацистськими ідеями?..

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике