Відповідно до проекту Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), оперативно-розшукова діяльність, пов’язана з розслідуванням злочину та слідство здійснюватимуться у рамках єдиного процесу розслідування. А всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі. Проектом КПК пропонується об`єднати нині відокремлені стадії дізнання та досудового слідства. Досудове розслідування розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, вона ж обов’язково вноситиметься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Формального акта для порушення кримінальної справи (нині – постанова про порушення кримінальної справи) проектом КПК не передбачено.
Згідно проекту КПК процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор. Він даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) та прийматиме ключові процесуальні рішення. Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення у суді з конкретної справи буде покладено саме на того прокурора, який здійснював нагляд за органами, що проводили досудове розслідування.
У законопроекті пропонується сторонам кримінального провадження надати рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду. Кожна із сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, для доведення винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину. КПК пропонує вирішити проблему змагальності кримінального судочинства також шляхом запровадження нового порядку. Згідно нього суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.
Відповідно до проекту, виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов’язків; відсторонення від посади тощо.
Згідно з положеннями проекту КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має винятковий характер. Для його застосування сторона обвинувачення повинна довести у суді, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного. Проект КПК встановлює чіткий перелік негласних слідчих дій, а також порядок їх здійснення. При цьому передбачається, що всі негласні слідчі дії, пов’язані з обмеженням конституційних прав громадян, можуть здійснюватися при розслідуванні лише тяжких або особливо тяжких злочинів. Крім того, більшість негласних слідчих дій можуть провадитися виключно на підставі ухвали суду за клопотанням слідчого, прокурора, в якому вони зобов`язані обґрунтувати неможливість отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.
Згідно проекту КПК ліквідується можливість відправлення справи на додаткове розслідування. Крім того, проект містить обмежений перелік підстав для повернення апеляційною інстанцією справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Проектом передбачена можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості і угоди про примирення між потерпілим й обвинувачуваним. Це дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження.
Відповідно до проекту кодексу, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
Крім того, 3 лютого 2012 року у приміщенні Національної академії внутрішніх справ України відбувся «круглий стіл» на тему: «Обговорення проекту Кримінально-процесуального кодексу України», організований Асоціацією адвокатів України спільно з Громадською радою при Міністерстві юстиції України та ВМГО «Український молодіжний правничий союз».
Відкрив засідання «круглого столу» проректор Національної академії внутрішніх справ із наукової роботи, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Олександр Джужа. У своїй промові він привітав учасників заходу та побажав їм збагатити правову сферу новими ідеями, що дасть змогу підвищити ефективність вирішення проблем кримінального судочинства.
Модератором заходу виступила Анжеліка Сицько, адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ «Гвоздій та Оберкович», член Правління Асоціації адвокатів України, голова Комітету з кримінального права та процесу ААУ.
Першою з доповіддю виступила адвокат, к.ю.н., доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Секції кримінально-процесуального права ААУ Олена Костюченко. Вона зазначила, що порівняно з іншими редакціями, останній проект КПК набув більш логічних положень: «Ті колізії, що ми бачили в попередніх редакціях, в більшості випадків усунені». Пані Костюченко звернула особливу увагу на врегулювання статусу адвоката: «Положення п.4.ст.46 проекту КПК, що «Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику» є нелогічними та образливими для захисника-адвоката як самостійного учасника кримінального провадження. Адже він виконує важливу конституційну функцію – забезпечення права на захист. Захисник, як і інші учасники кримінального провадження, повинен мати окремий процесуальний статус, чітко визначений у спеціальній статті проекту КПК. Крім того, проект КПК знову, як і чинний кодекс, забезпечує лише можливість присутності адвоката при проведенні слідчих дій, а не його активну участь, а присутність та участь – принципово дві різні речі. Для забезпечення реалізації права на захист захисник повинен мати повноцінні процесуальні можливості. Також незрозуміло, чому відповідно до проекту КПК серед підстав недопуску адвоката до справи є суто технічне питання – його відсутність в Єдиному реєстрі адвокатів та адвокатських об'єднань». Слід зазначити, що відповідні дані про адвокатів вносяться тільки до Єдиного реєстру адвокатів України, а не до Єдиного реєстру адвокатських об’єднань. Відповідно положення ч.2 ст.45 проекту доцільно викласти у наступній редакції: «Захисником не може бути адвокат у випадку анулювання чи зупинення дії його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю». Також, негативним моментом є обмеження конституційного права особи на захист та свободу вибору захисників, шляхом обмеження в проекті КПК максимально можливої кількості захисників у судовому розгляді п'ятьма особами, тому необхідно виключити з проекту п.3 ст.46.
Пані Костюченко зупинилася і на деяких інших положеннях проекту КПК: «Позитивним є ліквідація неефективних запобіжних заходів. Однак недостатньо чітко врегульовано застосування в проекті КПК нового запобіжного заходу – домашній арешт».
Анжеліка Сицько порушила питання щодо норми, яка надає право захиснику на побачення з підзахисним без дозволу суду та висловила занепокоєння, чи не буде вона нести чисто декларативний характер.
Продовжила обговорення Кодексу начальник кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Лариса Удалова: «На сьогоднішній день після внесення змін до проекту КПК він вже став кращим, але все ще є над чим попрацювати, зокрема, ним ліквідовуються всі стадії кримінального процесу, але, з нашої точки зору, це не є правильним».
Професор кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ, к.ю.н., доцент Дмитро Письменний у своїй доповіді зазначив: «Україна повинна мати новий КПК. Вже є продукт, але який би ідеальний кодекс ми не прийняли, усе залежатиме від його застосування слідчими, оперативними підрозділами, суддями, повноважними захисниками».
Пан Письменний виразив деякий сумнів з приводу дати, коли Кодекс (9700) повинен набрати чинності – 1 вересня 2012 року, більш реальною є відтермінування до 1 січня 2013р. Також, на думку пана Письменного, якщо особа захистила кандидатську або докторську дисертацію за спеціальністю 12.00.09, або 12.00.10, вона може виступати в якості захисника.
Свою думку щодо проекту КПК висловила професор Національної академії внутрішніх справ, к.ю.н., Олександра Яновська: «Деякі положення проекту викликають ряд запитань, наприклад: за ким визначено право на захист, окрім підозрюваного та обвинувачуваного, та чому свідок має право на правову допомогу лише при наданні показань. Зараз ми повинні докласти останніх зусиль і подати всі наші зауваження та пропозиції до проекту КПК.
Олександра Яновська впевнена: «Якщо хоч якась їх частина буде врахована, це вже маленька перемога».
Виступаючи на засіданні «круглого столу», адвокат, член Правління ААУ, к.ю.н., асистент кафедри нотаріального і виконавчого процесів та адвокатури юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитро Кухнюк відзначив: «Порівняно з нинішнім Кримінальним процесуальним кодексом України даний проект значно звужує конституційне право особи на захист. В ньому багато норм, що потребують особливої уваги. А отже, ми повинні донести до осіб, які приймають даний проект, нашу думку про те, що він не є досконалим. Адже з цим кодексом нам жити і працювати».
Ярослав Зейкан, адвокат, Старший партнер адвокатського об'єднання «Зейкан, Попович, Голуб та інші», Виконавчий директор юридичної фірми «Соломон», член Асоціації процесуалістів України вважає: «Перевагою проекту КПК є закріплення принципу верховенства права, хоча можна було б говорити ще й про інші принципи, зокрема: добросовісності, розумності. Але добре, що цей принцип встановлено». Ярослав Зейкан також прокоментував положення в проекті КПК про суд присяжних: «Присяжні – це судді факту. Їм не потрібно знати законодавство. Натомість структура суду присяжних, закріплена в проекті КПК, нагадує радянський суд народних засідателів. Виносячи вирок разом з професійним суддею, присяжні не є незалежними».
На початку свого виступу адвокат Микола Сірий відмітив високий рівень відповідальності своїх колег за професію адвоката, яку одразу відчув в їх виступах. Аналізуючи технологію підготовки проекту, пан Сірий зазначив: «Перше враження від проекту КПК – новизна: поява нових процесуальних інститутів та конструкцій. Але нова форма не завжди працює. Робота над проектом велася людьми, які покладалися на принципово різні рекомендації. Частина конструкції проекту КПК – це те, що було. Інша – запозичення з теорії підозри німецького процесу та з англійської процесуальної системи. На практиці така процесуальна форма не працює». «Адвокат – інструмент середнього класу, покликаний відстоювати його права, свободи та інтереси, – наголосив пан Сірий. – Зараз основне завдання адвоката – проаналізувати, чи працюють права та свободи людини і громадянина в межах проекту КПК».
Адвокат Андрій Циганков зауважив: «Окрім права особи на захист, проект КПК повинен гарантувати право на виправдання. Також необхідно ввести практику настання відповідальності особи за неправдиві заяви про злочин». Андрій Циганков також наголосив на необхідності написання проекту КПК за допомогою «простого слова» та запропонував віддати текст проекту на експертизу лінгвістів, щоб з'ясувати, чи є документ зрозумілим для пересічних громадян.
Представник Ради Європи Божена Маланчук відзначила, що проект КПК, за словами експертів Європи, відповідає європейським стандартам. Однак, учасники «круглого столу» зійшлися на думці, що європейські експерти оцінюють проект КПК з точки зору свого правового життя. В контексті ж української практики правозастосування оцінка проекту КПК може виявитися дещо нижчою.
В обговоренні взяли активну участь й інші учасники «круглого столу».
При підготовці інформації використано матеріали офіційного веб-сайта Всеукраїнської громадської організації «Комітет по боротьбі з корупцією» (http://komitet-k.org.ua/) та засідання круглого столу Асоціації адвокатів України, Громадської ради при Міністерстві юстиції України та ВМГО «Український молодіжний правничий союз».
Інформацію підготовлено Головним управлінням юстиції у Черкаській області
Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Україна повинна мати новий КПК. Перевагою проекту КПК є закріплення принципу верховенства права – вважають фахівці"