На територію мисливського vip-господарства, одним з засновників якого є Тулуб, пускатимуть лише "своїх"

Міністр, губернатор, український і російський мільярдери, земляки Президента України. Така високопоставлена компанія, об'єднана в Товариство мисливців і рибалок Кедр і пов'язана з Віктором Януковичем спільною адресою прописки, стала фігурантом найгучнішого земельного скандалу в Криму за останні кілька років, повідомляє "Корреспондент".
В кінці минулого року місцевий парламент передав Кедру на чверть століття для полювання більше 8,8 тис. га мисливських угідь на самому ласому для інвесторів Південному березі Криму (ПБК). Ця унікальна ділянка, яка починається за табором Артек, включає в себе знаменитий мис Аю-Даг, проходить по межі Кримського заповідника і доходить до гори Чатир-Даг. Угіддя огинають Партеніт і частково Алушту, а також повністю оточують кілька сіл, в тому числі і Малий Маяк.
І хоча поки очевидного криміналу в діях кедровців немає, місцевих жителів і опонентів влади обурює та легкість, з якою vip-мисливці отримали в користування ділянку колишнього всесоюзного курорту площею з Вінницю або Чернігів, а також турбує майбутнє цих угідь.
Олександра Кужель, екс-депутат Верховної Ради, нині засідає в кримському парламенті, впевнена: мисливські угіддя на ПБК були виділені з порушеннями, і їх майбутнє туманне – швидше за все, землі перетворяться на закриту навіть для місцевих жителів територію, де все буде підпорядковано утіхам вищих держосіб .
Більш того, український досвід свідчить: те, що починається як держземлі для полювання високопоставлених чинів, часто перетворюється на приватну власність з забудовою і огорожею, закритою для доступу громадськості.
"Під виглядом створення мисливського товариства відбувається захоплення кримських земель. Навіть царі Романови собі такого не дозволяли", – говорить мешканка Сімферополя Олена Резонова, яка ось вже 47 років поспіль подорожує по місцевих горах.
Елітні кедри
"Колись було, що ліс – це народне надбання! А зараз? У народу його вкрали", – обурено тицяє пальцем в оточуючий село ліс Михайло Тереньтев, 70-річний житель Малого Маяка.
Ті, хто, на його думку, "вкрав" ліс, навряд чи почують Терентьєва. Адже в числі засновників Кедра – високопоставлені чиновники: Юрій Бойко, міністр енергетики та вугільної промисловості, Сергій Тулуб, голова Черкаської облдержадміністрації, та Володимир Демішкан, глава Держагентства автомобільних доріг України. Про це говорять дані Єдиного держреєстру юридичних і фізосіб-підприємців.
Серед керівників Кедра є два мільярдери – росіянин Володимир Євтушенков, голова ради директорів АФК Система, і українець Олександр Ярославський, чиї статки Корреспондент у минулому році оцінив у $ 1,2 млрд.
Крім того, у верхівки Кедра є зв'язки з вищим керівництвом країни. Президент товариства, Анатолій Радченко, не просто директор Департаменту контролю над виробництвом і оборотом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (ДПСУ) – він ще й земляк Януковича, народився і довгий час працював в Єнакієвому.
Під стать Радченко і виконавчий директор – Микола Гордійчук. Раніше він працював директором Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства, розташованого в Київській області за селом Сухолуччя. Там любить полювати Президент.
Кедр має ще один зв'язок з Президентом. Адреса резиденції Межигір'я, де сьогодні живе Янукович, і офісу товариства Кедр, за офіційними документами, – один і той же: вулиця Івана Франка, 19, в селі Нові Петрівці Київської області.
Називати прізвища всіх 28 членів суспільства представники Кедра відмовляються – мовляв, це комерційна таємниця.
Однак цим людям невимовно щастить. Адже за рішення про передачу в користування величезних угідь тричі, за словами Кужель, відмовлялися голосувати навіть члени правлячої фракції Регіони Криму. Але за Кедр заступився спікер, і парламент здався.
Втім, удача вже давно супроводжує кедровців. Раніше територію, яку отримало суспільство, використовували чотири держструктури – Алуштинський лісгосп, підприємства Алушта і Таврида, а також ефіроолійний радгосп-завод. На цих горах і в лісах, подекуди засаджених виноградниками, можна було полювати широкому колу осіб, там також проходили туристичні маршрути загального користування. Але всі чотири структури в минулому році добровільно відмовилися від угідь на користь Кедра.
Ігор Кацай, голова республіканського комітету з лісового і мисливського господарства, такий акт щедрості пояснює тим, що мисливське господарство – справа витратна. Угіддя не здають в оренду, держава виділяє їх профільним організаціям безкоштовно на деякий період, але без права зміни цільового призначення. Любителі стрільби по тваринах повинні розмістити тут єгерську службу, годувати і лікувати тварин, забезпечувати охорону.
Держпідприємствам все це виявилося не по кишені, хоча за законом, пояснює Кацай, від них вимагалося вкладати в ці землі лише від 1 тис. грн. в рік на кожні 1 тис. га. Тобто на все, що дісталося Кедру, потрібно було щорічно витрачати не менше 8,8 тис. грн., Що виявилося не по кишені чотирьом державним підприємствам.
Такі гроші знайшлися лише у столичного товариства, що складається з 28 осіб. У підсумку на кожного з цих таємних щасливців тепер доводиться по 315 га на ПБК. При цьому Кедр, як громадська організація, не буде платити податки за користування угіддями і може заробити на продажу ліцензій на полювання.
Земля ненародна
Рефат Чубаров, голова фракції Курултай-Рух, що представляє інтереси кримськотатарського народу, – один з тих, хто обурений виділенням величезних лісових угідь на ПБК суспільству Кедр. Чубаров каже, що в Криму гостро стоять питання з використанням сільгоспземель і з виділенням ділянок під житлову забудову десяткам тисячам нужденних сімей, насамперед – татарам-репатріантам.
"У таких умовах будь-яке виділення великих земельних угідь викликає надмірне неприйняття в суспільстві", – упевнений кримчанин.
Яку інфраструктуру розвиватиме Кедр в мисливських угіддях, де закон забороняє майже будь-які споруди, крім годівниць для тварин і подібного, не знають навіть місцеві депутати.
"На момент розгляду [питання про передачу угідь] ніяких документів про організацію, про те, що вона буде робити на цій території, не було. Тільки проект рішення. Все, що сталося, і як це сталося, змушує думати, що це корупційне рішення", – говорить Кужель.
Гордійчук, виконавчий директор Кедра, запевнив "Корреспондент", що ніяких інших планів на ці землі, окрім полювання та розведення тварин, у них немає. І нічого, крім біотехнічних споруд – годівниць, солонців, майданчики для підгодівлі тварин, будувати суспільство не буде.
Проте в Раді міністрів Криму "Корреспонденту" відмовилися надати документи, в яких закріплений повний перелік прав та зобов'язань Кедра з використання угідь, заявивши, що це службова інформація.
Вся ця скритність дає місцевим жителям зайвий привід вважати, що виділені угіддя перетворяться на закриту зону, в якій громадськість не зможе нічого контролювати.
60-річний Костянтин Яковлєв, представник однієї з мисливських організацій Алушти, каже, що місцеві мисливці просили Радмін Криму і парламент не передавати землю Кедр, але їх клопотання проігнорували.
"Коли ситуація вщухне, ми туди і на гарматний постріл не підійдемо", – впевнений мисливець. Мовляв, уже сьогодні кедровці почали закуповувати техніку для охорони території та прилади нічного бачення.
Як розповів "Корреспонденту" житель Малого Маяка Олег Кокорєв, представники Кедра були в селищі і пообіцяли, що ніяких обмежень на ходіння по лісі не буде. А якщо місцеві допоможуть заготовлювати сіно і встановлювати годівниці для тварин, вони отримають пільги на полювання. Однак Кокорєв обіцянкам не вірить.
Місцеві жителі побоюються, що київські чиновники перенесуть на кримську землю досвід трансформацій лісових угідь з Центральної України. Наприклад, Дніпровсько-Тетерівське мисливське господарство, розташоване в Київській області, під керівництвом Гордійчука перетворилося в напівдержавну закриту структуру.
Свого часу Держкомлісгосп передав частину цього мисливського господарства в розмірі 17,5 га фірмі Дім лісника для ведення сільського господарства. Місцевих жителів перестали пускати на цю територію, як тільки тут почав полювати Янукович. Потім, в 2009 році, Київська облдержадміністрація змінила призначення ділянки, дозволивши побудувати на ній готельно-ресторанний комплекс.
До речі, до складу засновників Будинку лісника один час входив Іван Тохтамиш, який був і директором Кедра. Сьогодні він – начальник управління мисливського господарства Держагентства лісових ресурсів і фактично відповідає за управління всіма мисливськими справами. Тохтамиш не бачить у виділенні кримських угідь Кедр нічого поганого, додаючи, що його колишні колеги по товариству від цього не отримають фінансової вигоди.
"Полювання – це хобі, а не засіб заробітку", – говорить він. Тохтамиш запевняє Корреспондент, що організація мисливського господарства в гірських умовах ПБК – більш витратна справа, ніж, наприклад, в степу. Зате в Криму, мовляв, є істотний бонус – природна краса.
З тим, що природа – один з чинників, який привів Кедр в Крим, місцеві жителі згодні. Інакше як пояснити, що кедровцям знадобився Аю-Даг (Ведмідь-гора), де раніше ніхто не полював?
Микола Янакі, голова постійної комісії кримського парламенту з земельних, аграрних питань, екології та адміністративно-територіального устрою, який і вносив до парламенту постанову про виділення земель Кедру, пояснює: за законом про господарства для полювання мінімум 20-25% їх території відводиться для розмноження тварин. "На Аю-Дазі буде відтворювальна ділянка", – говорить депутат.
Але кримчани не розуміють, як у досить багатолюдному місці – між курортним селищем Партеніт з його кількома великими санаторіями і табором Артек – будуть спаровуватися полохливі тварини, та ще й перебігати заради цього через жваву трасу Сімферополь – Ялта.
"Я вже уявляю, як син Януковича [старший, Олександр, який, за словами місцевих жителів, часто відвідує Крим] буде ходити і хвалитися, що "ось цю гірку [Аю-Даг] мені тато подарував, і тепер я там можу шашлики смажити ", – іронізує 63-річний Володимир Пєвнєв, житель села Запрудне.
Кужель вже звернулася в Генпрокуратуру з проханням перевірити законність виділення угідь Кедра. Вона вважає, що під час прийняття постанови порушено безліч процедур.
Однак місцеві жителі ледве вірять в те, що їм вдасться відстояти хоча б частину своїх прав у настільки привабливому для впливових українців куточку країни. "Берег у нас вже забрали – блатні викупили, і тепер кроку не ступити. А тепер з лісом незрозуміло що буде", – сумно каже Кокарєв з Малого Маяка.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике