Година блюзу для душі

Починаючи із листопада минулого року щоп’ятниці о 22-й годині на «Радіо-Трек» виходить музична програма «Вечірній блюз». Автор і ведучий цього проекту Микола Несенюк вважає, що настав час розповісти про цю передачу більш докладно.
— Перше запитання: чому саме блюз?
— Мені пощастило. Я ніколи не займався музикою професійно, усе життя залишаючись просто вдячним слухачем. Тому сприймаю музику винятково емоційно. Можливо, саме через це я відчув у блюзі особливий неповторний ритм, який утворює той настрій, про який не можна розповісти. Про блюз не треба багато писати чи говорити. Його слід слухати. На відміну від десятків модних стилів минулих років, більшість яких вже мало хто пам’ятає, блюз успішно пережив буремне двадцяте століття і з кожним роком виглядає все краще. Той, хто відкрив для себе цю музику, назавжди стає багатшим духовно, переходить на вищу сходинку сприйняття світу.
— Друге запитання: чому саме у п’ятницю?
— На відміну від сучасної популярної музики, яку можна слухати цілодобово, нічого врешті не запам’ятавши, блюз слід слухати невеликими «порціями» і у відповідному настрої. Такий настрій найчастіше буває у п’ятницю ввечері, коли усі клопоти тижня залишились позаду, а вихідні ще не настали. Отоді приходить часом той дуже короткий момент, коли можна зупинитись аби знайти годинку, щоб подумати, нікуди не поспішаючи. Найчастіше ці роздуми є не дуже веселими. Саме у цей час найкраще слухати блюз. Тому що у блюзі співають саме про вічні людські цінності та проблеми.
— Третє запитання: чому саме Рівне?
— Улюблену музику найкраще слухати вдома. Самому чи у колі найближчих людей. Такий дім для мене — Рівне, де є люди, яким я хочу подарувати годину чарівної музики, яких я хочу долучити до неповторного світу блюзу. Саме у Рівному я колись почав слухати музику, саме тут я вперше почув блюз, який досі хвилює мене і, сподіваюсь, не лише мене одного. Для тих моїх друзів та друзів блюзу, які знаходяться не у Рівному, існує Інтернет, через який можна слухати радіо із Рівного по усій земній кулі.
— Четверте запитання: чому саме «Радіо-Трек»?
— Зовсім не тому, що це перша і єдина насправді місцева радіостанція. А тому, що у цієї радіостанції немає «формату», який «задають» іншим радіостанціям їхні власники поза межами Рівного. Формат для «Радіо-Трек» задає сама радіостанція, реагуючи на настрій своїх слухачів. Саме це мене і привабило. Чому не зробити цей формат ще більш різноманітним? У тому, що блюз звучить лише одну годину на тиждень, немає нічого страшного: не буває поганих музичних стилів — буває погана музика. Тож блюзу вистачить якраз на цей часовий проміжок. Щодо музичного матеріалу, то його більш ніж досить. За два місяці у програмі прозвучали пісні у виконанні понад сотні виконавців блюзу від власне США, де він виник, до Сербії, Нідерландів, Росії та інших країн світу, де ця музика нині розвивається. І це лише невеличка частина невичерпного океану блюзу.
— П’яте запитання: чому саме Несенюк?
— Тому що я сам знаходжу час, аби відпочити і послухати улюблену музику лише у п’ятницю ввечері. Чому я маю робити це сам? Чому не запропонувати послухати цю музику іншим? Скажете, що більшість любить зовсім іншу музику. Відповім відомою приказкою: «Блюз — це коли хорошій людині сумно, а шансон — це коли поганій людині весело».

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике