Як будемо жити в наступному році

У міському управлінні охорони здоров’я кардинальних змін у галузі медицини на наступний рік не планують. Готуватимуть необхідні нормативні акти для реформування медицини міста, а самою реформою займуться через рік.
— Єдине, що ми плануємо змінити наступного року в галузі медицини міста, — говорить начальник міського управління охорони здоров’я Михайло Стичишин, — це організуємо пункти невідкладної допомоги при поліклініках. Крім того, з початку року переведемо головних лікарів усіх медичних закладів міста на контракти.
Не особливо вірять в міському управлінні охорони здоров’я в те, що наступного року суттєво покращиться ситуація із забезпеченням рівнян медикаментами. Як каже пан Стичишин, щоб забезпечити мешканців міста медичними препаратами, потрібно 60 мільйонів гривень. Міське управління охорони здоров’я просить цю суму врахувати при затвердженні бюджету Рівного на наступний рік, але, як свідчить практика попередніх років, стільки коштів ніколи не виділяють. У середньому на ці потреби з міського бюджету виділяється від 2,5 до 3 мільйонів гривень. Остаточна сума буде відома після затвердження міського бюджету.

З прогнозами на наступний рік щодо курсу валют, вартості кредитів і рівня інфляції Іван Чух, начальник обласного управління Національного банку України, дуже обережний:

— Якби я це знав, то, напевно, сидів би не в кріслі начальника обласного управління Національного банку України, а в Кабінеті Міністрів. Ми знаємо тільки те, що нам доводять зверху, оскільки все залежить від загальної економічної ситуації в країні. Тому робити якісь прогнози просто некомпетентно.
За словами пана Чуха, цього року в порівнянні з попереднім пожвавилось кредитування фізичних осіб, але наступного року покращення не очікують:
— Якщо до кризи негативний кредитний портфель у банках області становив лише 1%, то тепер — 20%. Відповідно, неповернуті кредити банкіри закладають у вартість тих кредитів, що нині видаються. До кризи середній річний відсоток по кредитах для фізичних осіб становив 15-17%. Тепер кредит коштує від 20% річних і вище. Банки мають ресурси для кредитування, але проблема в тому, що тим, кому ці кредити справді потрібні, через високу відсоткову ставку просто недоступні.
Чи видаватимуть кредити наступного року під менший відсоток — залежатиме від багатьох чинників. Основними з них є загальний рівень інфляції в країні та обсяги інвестицій у банківську систему. Нинішня загальна економічна ситуація в країні не дає такої впевненості.
Більш оптимістичні погляди має Іван Чух щодо можливої девальвації гривні. Каже, що очікуваний наступного року рівень інфляції не повинен призвести до здешевлення національної валюти. Принаймні зараз, за словами пана Чуха, в Національному банку України планів друкувати нові банкноти більшим номіналом, ніж 500-гривневі купюри не збираються.

У міському управлінні Пенсійного фонду України стверджують, що цього року затримок із виплатою пенсій у Рівному не було. А на наступний вже мають запас коштів майже на два місяці.
— За одинадцять місяців цього року ми зібрали 812,7 мільйона гривень єдиних соціальних внесків, а виплатили людям — 715 млн. грн., - говорить начальник міського управління Пенсійного фонду Микола Німчук. - Таким чином, на кінець року будемо мати майже двомісячний запас грошей. У Рівному проживає 55,4 громадян, які отримують пенсії. В середньому щомісяця ми виплачуємо 65 мільйонів гривень.
Борги з єдиних соціальних внесків, каже пан Німчук, є, але вони поточні. Проблемними є лише Авторемзавод, що належить Міністерству оборони, більшість місцевих ЖКП та кілька підприємств-банкрутів. Загальний борг з єдиного соціального внеску на кінець року становить близько 4 мільйонів гривень.


Із запланованих 75 тисяч квадратних метрів житла, які планувалося здати в експлуатацію в цьому році, здадуть не більше 70 тисяч метрів, і це, каже міський голова Рівного Володимир Хомко, непоганий показник, якщо порівнювати з іншими подібними за величиною обласними центрами.
До кінця цього року мають завершити будівництво й проблемного будинку на вул. Коновальця, його добудовує вже інша компанія. У наступному році нових багатоповерхівок очікувати годі, міський голова пояснює це тим, що немає попиту на нове житло, хоча насправді попит є, та немає грошей у тих, хто житла насправді потребує. Квартир, які раніше виділяли пільговикам у новобудовах, тепер теж не буде, зміни у законодавстві скасували цю норму. Тож тепер на придбання їм квартир доводиться лише чекати грошей з держбюджету.
Земельні ділянки під індивідуальну забудову тим же «чорнобильцям» та «афганцям» тепер у місті надавати не будуть, оскільки вільних ділянок уже не залишилося. Міський голова домовився з Рівненською районною адміністрацією про виділення ділянок на території Рівненського району. За рахунок районних земель вкрай необхідно також розширити міське кладовище «Нове». А ось факторів для розширення меж Рівного немає — заступник міського голови Андрій Філін повідомив, що до такого висновку дійшли науковці.
У наступному році й далі стримітимуть дві проблемні новобудови — на вул. Гагаріна та житловий комплекс «Золота підкова». Потрібно спеціальне розпорядження Кабміну, оскільки квартири у цих будинках перебувають в державній іпотеці.
На ще одну проблемну новобудову на вул. Черняка, яку називають «пугайківською», у 2012 році прийде новий інвестор і завершить будинок. І теж не без проблем, там ще очікують нових кримінальних справ по квартирах, які продали кілька разів різним людям. Кожна така справа означає чергове блокування будівництва до її завершення.

Лише місяць тому керівництво області називало проект палацу спорту з льодовим стадіоном, залом ігрових видів спорту і басейнами в Рівному на вул. Макарова «Нью-Васюками» як цілком безперспективний. Тому що не було на нього 500 мільйонів гривень ні в обласному, ні в державному бюджетах. Але раніше під будівництво була виділена земельна ділянка і розроблено проект, що й посприяло тому, щоб оголосити наступний рік на Рівненщині... роком спорту.

Уже до кінця наступного року на вулиці Макарова в Рівному обіцяють збудувати льодовий палац з трибунами на 400 місць, льодовим полем, на якому можна буде проводити змагання з хокею та фігурного катання.
Рівне стало учасником проекту державного підприємства «Льодові арени», яке вже будує такі ж палаци в Дніпропетровську, Донецьку, Сумах та у Києві. Уже й обладнання закуплено на усі льодові палаци. У березні на вул. Макарова мають розпочатися будівельні роботи. Вартість цього будівництва скромніша за раніше заявлену і становить близько 35 мільйонів гривень, які мають надійти з держбюджету.

Хоча вибори до Верховної Ради відбудуться восени наступного року, та говорять про них уже давно, щоправда, не конкретно.
Міський голова Рівного Володимир Хомко зізнається, що він ще не думав над тим, чи балотуватися йому на виборах до Верховної Ради:
— Я знаю про свій рейтинг, постійно стежу за тим, хто й що про мене пише, і знаю, чому і як це відбувається. Але намір попсувати декому нерви на виборах у мене є. Щоправда, я ще ні з ким про це не говорив.
Чітко відповів, що не збирається до Верховної Ради, голова облдержадміністрації Василь Берташ. Утім, навіть категоричне «так» чи «ні» будь-якого потенційного претендента та крісло в парламенті зараз ще нічого не означає, до самих виборів усе ще може кілька разів змінитися залежно від політичних віянь з Києва.
Про суму, яку буде витрачено на організацію виборів до парламенту на Рівненщині, ще не відомо. Усі фінансові питання вирішує Центральна виборча комісія, яка подає Верховній Раді на затвердження кошторис. Загалом йдеться про понад мільярд гривень з державного бюджету.

Міське управління освіти почало проводити тендери на закупівлю продуктів для організації харчування дітей у школах та дитячих садках міста. Уже відомо, хто і за якими цінами поставлятиме третину харчових продуктів наступного року. Решту тендерів проведуть у середині січня. Втім, вже сьогодні в управлінні освіти міста кажуть, що харчування дітей може подорожчати.

— Ми провели тендери із закупівлі семи видів продуктів, — говорить заступник начальника міського управління освіти Катерина Сичик. - Зокрема, з олії, хліба, круп, риби, молока, масла та м’яса. По кожному виду харчових продуктів у тендері брали участь у середньому 5-6 учасників. Ми враховували усе до найменших дрібниць: якість продуктів, умови їхньої доставки, наявність досвіду виконання подібних робіт та кваліфікованих працівників і, звичайно, ж ціни.
Щоб учасники тендерів навмисно не занижували або не завищували ціни, ми беремо граничні ціни на відповідні продукти в управлінні економіки. У січні маємо провести тендери ще з 14 видів продуктів.
Проблем із завищеними цінами на овочі, як це було цього року, не буде, запевняють в управлінні освіти. Кажуть, тепер у тендерній документації наперед прописується сезонність цін на овочі.
Наскільки подорожчає харчування дітей у школах і дитячих садках міста — пані Сичик поки не говорить. Каже, потрібно провести тендери на всі види продуктів і тоді проаналізувати цифри.

Має міський голова Рівного Володимир Хомко мрію: хоче поставити у Рівному кілька пам’ятників, але щоб були вони зовсім далекі від політики. Це пам’ятник дітям підземелля, що, на його думку, має асоціюватися лише з Рівним за твором Володимира Короленка, пам’ятник-бурштиновий ангел, а також пам’ятник... мітингувальникові. Ескізи пам’ятників такі, як він задумав, ще йому не надали. Втім, місця для їхнього встановлення вже підібрали. Дітей підземелля хочуть розмістити біля приміщення, що розташоване за кафе «Мармелад». Власник кафе не проти пам’ятника, який приваблюватиме відвідувачів, і навіть готовий допомогти для цього коштами. З місцем для бурштинового ангела ще не визначилися. А ось мітингувальника Володимир Хомко хотів би розташувати перед будівлею, де відбуваються сесії міськради Рівного на вулиці Поштовій, 2. І каже, що навіть уявляє, на кого ця скульптура має бути схожа.
Чи встановлювати ці пам’ятники, вирішуватимуть депутати на сесії міськради. Адже кошти на них виділятимуть із міського бюджету. А до цього, говорить міський голова, проводитимуть обговорення таких питань з громадою. Великих затрат встановлення неполітичних пам’ятників не потребуватиме. Їх планують виготовляти із недорогих композитних матеріалів, а зверху покривати бронзовою фарбою. Які скульптори створюватимуть пам’ятники — ще невідомо.
Втім, зовсім відмовлятися від встановлення політичних скульптур влада не збирається. Зокрема, планує активізувати роботу щодо майбутнього пам’ятника командиру Української Повстанської Армії Тарасу Бульбі-Боровцю, про який говорять уже кілька років.


Промислову перспективу Рівного міський голова бачить у розвитку відродженого льонокомбінату, який запрацював знову на початку листопада, а також в налагодженні виробництва на ливарному заводі. Нового індустріального ривка у Рівному не планується. Володимир Хомко припускає, що на території радіозаводу ще може відбутися реконструкція або ж можуть відкритися якісь невеликі підприємства на території непрацюючих підприємств у місті. Вільних площ під будівництво нових фабрик та заводів у Рівному не залишилося.
Водночас приватних підприємців у місті протягом року менше не стало, кількість найманих працівників у них зменшилася. У малому бізнесі великого прогресу в наступному році теж не очікують, принаймні до відновлення банківського кредитування.

На стадії ліквідації — Державна інспекція контролю за цінами. Нову ж структуру, яка взяла б на себе ці повноваження, досі не визначено.
— З червня Державна інспекція контролю за цінами перебуває в стані ліквідації, — говорить колишній заступник начальника інспекції, а нині заступник голови ліквідаційної комісії Сергій Гордійчук. — З 32 працівників лишилось тільки чотири, які входять до складу ліквідаційної комісії. Решту звільнили. Більшість вже наших колишніх працівників пішли на біржу праці. До кінця цього року ліквідацію інспекції буде повністю завершено і члени ліквідаційної комісії так само шукатимуть собі іншу роботу. Досі структуру, що стане правонаступником вже колишньої Державної інспекції контролю за цінами, не визначено. Повноваження, які ми виконували, ніхто поки не виконує.
Нагадаємо, що Державна інспекція контролю за цінами моніторила ціноутворення, зокрема, на продукти з так званого соціального пакета, лікарські препарати і комунальні тарифи. Крім того, інспекція розглядала скарги щодо економічно необґрунтованих тарифів і проводила перерахунки з фактично ненаданих послуг.


Цьогоріч на ремонт доріг у місті витрачено більш ніж утричі більше, ніж у попередні роки. Щоправда, сума освоєних коштів не тотожна масштабу та якості робіт, адже через те, що гроші з держбюджету надходять у листопаді, асфальт доводиться класти взимку, відтак якості ніхто не гарантує. Що це не відповідає технології, знають усі, проте все залежить від того, коли й скільки надійде грошей, що прогнозувати неможливо. Скільки буде тих мільйонів наступного року — хтозна.
Нових габаритних автобусів і тролейбусів теж не очікується, купувати будуть старі чеські тролейбуси, які у 10 разів дешевші за нові вітчизняні. На міські маршрутки для економії пального ставитимуть GPS-навігатори. Так міська транспортна система працюватиме доти, доки не запрацює державна програма закупівлі нового міського транспорту.


Понад сотню незаконно встановлених кіосків з часом буде закрито й демонтовано, щоправда, не всі одразу. Володимир Хомко знає, що через кіоски, особливо ті, що в центрі міста чи біля ринків, проходять величезні гроші, тому розуміє спротив тих людей, які в них торгують. Тільки місту з тих грошей дістається дуже мало. Тому міський голова налаштований діяти рішуче, але планомірно. Водночас він виступає за легалізацію грального бізнесу. Адже, стверджує, від його заборони місто втратило 6 мільйонів гривень надходжень, при цьому сам гральний бізнес процвітає, але працює «в тіні».

Від розміру прибудинкової території залежатиме в наступному році величина тарифу за квартплату для кожного будинку окремо. Чим вищий будинок і чим більше людей в ньому живе, тим менша буде плата і навпаки. Якими загалом будуть тарифи на житлово-комунальні послуги наступного року для мешканців міста, його керівництво не знає. Оскільки це питання тепер вирішується теж у Києві, а не на місцях.
Наступного року, прогнозує Володимир Хомко, у Рівному може ще зменшитися кількість ЖКП, у грудні два з восьми були розформовані. Він і далі переконує в необхідності переходити на обслуговування будинків, створюючи ОСББ, бо рано чи пізно, каже він, ця галузь стане приватною. Цьогоріч на 31 проект ОСББ було використано 3,7 мільйона гривень не з бюджету міста, а з інших джерел.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике