Черкащина – на передовій "торговельної війни"?

Колонка редактора
Фільм "Свій-чужий", запущений у перші дні 2009 року на телеекрани Росії, всі вдалі операції Грузії під час війни в Осетії записав на рахунок українського спецназу та ракетників. Творець кіно Аркадій Мамонтов заявив, що не тільки самі ракетні комплекси "Бук М-1" були з України, а й ракетники, що їх обслуговували. Зокрема, за його твердженням, десятеро воїнів уманської бригади приклали руку до того, щоб зробити решето з літаків "миротворчих" доблесних російських ВПС. Нагадаємо: йдеться про три СУ-25 і один ТУ-22, збиті над землею незалежної Грузії. Враховуючи те, як перед телекамерами всього світу зганьбився російський генерал, що кількома місяцями раніше розмахував транзитними українськими номерами і клявся, що вони – дипломатичні, а його колега розповідав, що вулиці "звільненого" Цхінвалі були нібито забиті трупами чорношкірих американців-найманців, фільм російських "експертів" був частиною замовного серіалу хворобливої уяви одних і тих же злобливих сценаристів…
Творець міфів про "антиросійських уманських робінгудів" Аркадій Мамонтов був нагороджений згідно з указом тепер вже колишнього президента самопроголошеної Південної Осетії Едуарда Кокойти відзнакою "Орден Дружби" – "за содействие в объективном освещении событий вооруженной агрессии Грузии против Южной Осетии".
Натхненний успіхом, в інтерв’ю газетникам Мамонтов розповів, що ще є кадри "людєй с говором с Центральной ілі Восточной Украіни", які нібито обшукували вбитого російського льотчика – при цьому дофантазовував, що пістолет цього льотчика зараз, мабуть, висить у когось в Україні вдома на килимі… Розказував і про ще одного персонажа – фантастично жорстокого українця, який маскувався під грузина: "На самом деле это был офицер Главного управления разведки Минобороны Украины, которого наши пленные называли Хакером. Он допрашивал пленных, бил их, давал указание грузинам бить, матерился, говорил солдатам сквозь зубы: "Ваш газ никому не нужен, Россия – империя зла".
Нічого не нагадує? Адже зараз Уряд України каже майже ті ж самі слова – "Ваш газ в тих обсягах, які ви вимагаєте купувати, нікому не потрібний!"… Я не помилився, коли сказав колись, що, отямившись від ейфорії "розгрому" влади помаранчевих, Москва за першої ж підозри на непокору ще перевісить з них ярлики "бандерівців" – на біло-блакитних регіоналів.
У рік успіху кінобойовика про уманських рейнджерів, які начебто пачками палили все, що літало в небі над Грузією, у Росії було видано ще й чимало книг подібного спрямування. У них смакувалася вигадана війна на території України, в якій доблесні "асвабадітєлі" нищать негідників з тризубами на погонах. Ось назви цих книг: "Независимая Украина. Крах проекта"; "Поле боя – Украина. Сломанный трезубец", "Война 2010. Украинский фронт" та інші.
Нинішня зима нагадала мені зиму 2009-го. На відміну від тодішньої погоди в природі (тоді лютували морози і було багато снігу, а нині тепло і малосніжно), погода у міждержавних стосунках – знов так само прохолодна. І щойно прозвучали ті самі фрази про газ, який "нікому нє нужен", як знову комусь погано стало від українського сиру. І в скандалі знову фігурує Черкащина, бо великий російський "надзіратєль за качєством" каже, що його, зокрема, "смущаєт" сир зі Звенигородки. І ні грама "знатока" не "смущаєт" те, що Звенигородка до його країни вже 5 років сир не постачає! "Правда" – така ж, як у випадку з уманськими ракетниками.
Замість післямови. Як кажуть сусіди, "нєту худа бєз добра". На Катеринопільщині з Мокрокалигірського родовища вже через два місяці розпочнуть добувати буре вугілля – паливо, альтернативне блакитному, яке постачають занадто нестабільно "братні" сусіди…

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике