Черкащанин знайшов спосіб, як бажаючим спростити шлях до... камер СІЗО

Верховній Раді України пропонується розширити перелік осіб, яким надано право без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю за дотриманням прав засуджених. Відповідний проект Закону “Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо посилення державного та громадського контролю за дотриманням прав засуджених осіб в установах виконання покарань), внесений народним депутатом, членом фракції НУ-НС, уродженцем Черкащини Анатолієм Гриценком.
Зокрема, до переліку пропонується додатково включити спеціально уповноважених представників Президента України, прем`єр-міністра України, міністра юстиції України, міністра внутрішніх справ України, голови Ради міністрів Криму, голів місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських голів, помічників народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АРК, депутатів місцевих рад, членів громадської ради при центральному органі виконавчої влади з питань виконання покарань, і таким чином звільнити останніх від необхідності отримувати дозвіл на відвідання установи.
Особам, яким надано право без спеціального дозволу (акредитації) відвідувати установи виконання покарань, гарантується право самостійно або в супроводі до трьох медичних працівників та до двох представників засобів масової інформації відвідувати установи виконання покарань, не потребуючи на це будь-яких дозволів, у будь-який час (включаючи нічний), без необхідності попереджати установи виконання покарань про такий візит.
Законопроект деталізує обсяг прав осіб, наділених правом бездозвільного відвідування установ виконання покарань. Серед іншого, їм надається можливість пересуватися територією установ виконання покарань, здійснювати аудіо- та відеозапис і поширювати отриману інформацію, ознайомлю­ватися з документацією, подавати усні або письмові запити, перевіряти додержання законодавства, оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових і службових осіб установ виконання покарань, вимагати негайного припинення таких дій (бездіяльності) та притягнення до відповідальності винних осіб, спілкуватися з будь-якими працівниками установ виконання покарань та засудженими (в тому числі на умовах анонімності).
Законопроектом закріплюється пріоритет реалізації контролю за дотриманням прав засуджених над режимом в установах виконання покарань.
У пояснювальній записці зазначається, що, згідно з чинним законодавством, громадський контроль за дотриманням прав засуджених можуть здійснювати тільки спостережні комісії, які утворюються органами місцевої влади і діють відповідно до "Положення про спостережні комісії". Здебільшого ці комісії працюють формально і виконують невластиві для дієвого громадського контролю функції, наприклад, погодження подання від адміністрацій виправних закладів до суду стосовно умовно дострокового звільнення від відбування покарання засуджених. Водночас вони майже не мають впливу на застосування адміністративних стягнень відносно засуджених, або переведення їх на більш жорсткі умови утримання.
При цьому навіть такі формальні функції спостережних комісій не розповсюджуються на осіб, що утримуються в СІЗО.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике