Новий рік може початись для черкаської медицини дефіцитом у 28 мільйонів гривень

За словами директора департаменту охорони здоров'я Черкаського міськвиконкому Олега Стадника, новий рік може початись для медицини міста дефіцитом у 28 мільйонів гривень – через зміну вартості енергоносіїв.
– 2011 рік починався з дефіциту по зарплатах для медиків у 19 мільйонів, проте зробити вдалося немало: ми закупили обладнання – сучасний апарат УЗД для першого пологового будинку та для лікарні швидкої допомоги, гастроскопічну відеостійку для неї ж, фіброгастродуоденоскопи для міських поліклінік та дитячої міської лікарні, 7 стоматустановок для дитячої стоматполіклініки, дизельну нову автоматичну електростанцію для першої міської лікарні (така станція уже почала діяти у третій міській лікарні), а також ми завершили реконструкцію і відкрили відділення для осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС, на базі першої міської лікарні, та відділення індивідуальних пологових залів у першому пологовому будинку. Нам вдалося придбати майже 16 кисневих концентратів для забезпечення потреб лікарні швидкої невідкладної допомоги. Планується також провести тендери на придбання 14 електрокардіографів для бригад Швидкої допомоги. Тож рік можна вважати вдалим, хоч і починався він непросто.
Як розвиватиметься медицина міста у 2012 році? Із 1 січня в Україні стартує загальнодержавна медична реформа – зміни торкнуться передовсім екстреної медичної допомоги. Пілотними стануть 4 регіони, але до кінця 2012 року єдині центри надання екстреної допомоги мають бути створені в усіх регіонах України. Буде створено центри первинної медичної допомоги, аби розмежувати первинний і вторинний рівень надання медичної допомоги, створено спеціалізовані центри, а наступними кроками реформи стане розмежування фінансових потоків між міськими, районними і обласними бюджетами – і створення так званих госпітальних округів. Ці зміни стосуватимуться і нас. Ми подали пропозиції до плану соціально-економічного розвитку на 2012 рік – із врахуванням цих кроків у напрямку загального розвитку медицини країни. Це і створення консультаційно-діагностичного центру, і реновація будівель закладів медицини (передовсім, поліклінік) – з метою зменшення витрат на сплату комунальних послуг, і запровадження приватного публічного партнерства в наших закладах, і більш активне освоєння грантів – стимуляція позабюджетного надходження.
Стосовно такого інструменту для наповнення бюджету лікарень додатковими коштами як медичне страхування, то наразі воно розвивається недостатньо. Поки що частка коштів, що зайшли до загального фонду охорони здоров’я міста – як відшкодування від страхових компаній – склала близько 80 тисяч гривень. Для порівняння: лише на внутрішніх, затверджених тарифах на вартість окремих платних послуг для окремих категорій населення у 2010 було зароблено до 5 мільйонів гривень. Впровадження страхової медицини заплановане у 2015 році – і до цього часу має вирішитись питання, хто саме повинен забезпечувати страхування людини – вона сама чи її роботодавець (а деяких категорій – держава). Система залежить від вибору варіанту законопроекту, який буде прийнято ВРУ. Швидше за все це буде загальнодержавний варіант – коли основні зобов’язання зі страхування братиме на себе держава.
– Ми чекаємо на введення загальнодержавного медичного страхування. Проте для його розвитку в Україні повинна з’явитись нова структура, – констатував головний лікар Черкаської міської поліклініки №5, голова благодійної організації "Міська лікарняна каса" м. Черкаси Микола Тарасов. – Це – замовник медичних послуг: структура, якої дуже не вистачає системі охорони здоров’я України. Потрібно, аби хтось орієнтував пацієнта у якості медичних послуг і замовляв їх, контролював їх виконання – і пацієнт у цій категорії виступати не може, оскільки не має специфічних знань. Наразі на розгляді ВРУ перебуває кілька законопроектів, що передбачають впровадження такої структури – сподіваємось, у новому році один із законопроектів буде прийнято.
Микола Тарасов розповів, що очолювана ним лікарняна каса – один зі складників системи страхової медицини стабільно працює уже 10 років. Хоча нестабільність економічної ситуації наразі обертається нестабільністю цін на ліки, на які розраховує клієнт лікарняної каси: "Якщо у 2008 році 500 гривень були достатньою сумою для покриття витрат на операцію – сьогодні цих коштів не вистачає навіть для лікування у денному стаціонарі", – підсумував Микола Тарасов.
– Сьогодні зі страховими компаніями готові працювати одиниці лікарняних закладів. Хоча, за умови підтримки з боку медичних закладів ми готові навіть створювати елітні палати у міських лікарнях, – констатував директор Черкаської регіональної дирекції АТ "Страхова група ТАС" Володимир Волоха. – Тенденцією останніх років у розвитку медичного страхування є те, що воно стало складовою соціальних пакетів, які пропонують своїм працівникам стабільні потужні підприємства. Керівництво вбачає у цьому можливість для себе убезпечитись від тривалих перебувань працівників на "лікарняному", зниження "плинності" кадрів, фактор "утримання" персоналу та підвищення власного рейтингу. Для деяких підприємств це є обов’язковою умовою для роботи з іноземними інвесторами та партнерами країн Євросоюзу, які переконані, що стан здоров’я персоналу – чинник, що на 20% визначає ефективність роботи будь-якої компанії.
Володимир Волоха розповів, що медичне страхування розподіляється за типами договорів – на економ-клас, стандарт та еліт-клас – і, залежно від обраного класу обслуговування, сума страхового відшкодування може бути різною – від 10 до понад 150 тисяч гривень. У всіх випадках передбачено проведення повноцінного лікування (в тому числі – й операцій, і навіть первинного лікування онкопатологій), забезпечення необхідними медикаментами та медвиробами. "Проте, на Черкащині сьогодні немає приватних клінік, які можуть забезпечити повноцінне лікування еліт-класу за всіма напрямками – для людей, готових за це платити, – констатував Володимир Волоха. – А відтак, забезпечені черкащани їдуть лікуватися до приватних столичних клінік".

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике