Дитсадок для ялинок: за зрубане деревце штрафують на 420 гривень

– На Новорічні свята люди беруть частіше сосну, ніж ялину, – каже провідний інженер лісових культур державного підприємства Чигиринський лісгосп Микола Омельченко. – Десь 90% сосни і лише 10% ялини. Ялина швидше всихає й з неї раніше починає сипатися хвоя.
З Миколою Миколайовичем їдемо службовою "Нивою" на соснову плантацію.
– Щоб довести дерево до товарного вигляду, треба 6–8 років. Вона виростає від півтора до двох із половиною метрів. Інколи любителі просять зрубати їм маленьку ялинку – 4–5 річного віку.
Зупиняємося на околиці Чигирина.
– Ось тут не найкраще місце, але загалом непогані екземпляри трапляються, – нагинає пагін молодої сосни. – Бачте, як за останній рік виросли. Воно ніби й добре, бо значить, що дерево прижилося, але вигляд у нього вже не той. З таким величезним пагоном буде важко продати. А ось інша одна біда. Бачите цю шишку? Зазвичай сосни викидають шишки на 30–40 рік життя. А ця у восьмирічному викинула. Дерево починає "думати" про розмноження, коли йому самому живеться погано. Тут їх треба розрідити. Та й волога зайвою не буде. Ось це – ідеальний варіант, – показує на невисоке дерево. – Маленька сосонка і густа.
У Чигиринському лісгоспі вирощують 20 тисяч хвойних дерев. Частину продають на Новорічні свята, решту доводять до товарного вигляду й реалізують як цінну деревину.
– Десь у таку пору, тобто в грудні-лютому, починаємо заготовляти шишки. Люди по селах теж збирають. За кілограм шишок платимо від 2 до 3 гривень. Назбируємо 10–15 тонн, сушимо. З кілограма шишок виходить один грам насіння. Минулого року з 12 тонн вийшов 131 кілограм. Насіння веземо у Боярку на насіннєву станцію. Там його сортують. Навесні насіння висаджуємо у розрахунку 300 штук на погонний метр. Зазвичай сходить 60–90 дерев. За рік-два пересаджуємо. Після пересадження дерева хворіють, бо та ж сосна пускає глибокий стержневий корінь. Загалом найнебезпечніша хвороба в такому віці – фузаріоз або чорна ніжка. Це грибок такий. Ніжка чорніє і деревце лягає. У такому разі двічі на рік обробляємо плантації пестицидами. Хвойні дерева й самі можуть захищатися. Ось тут, бачте, слід видно. Це комахи влітку налетіли. У такому разі сосна виділяє спеціальну речовину – живицю. Вона клейка й так заліплює рот шкіднику, що той гине.
Питаю, чи часто ловлять новорічних браконьєрів.
– За грудень зазвичай ловимо до десятка крадіїв. Надалі менше попадатимуться, бо замість 12 лісників після оптимізації лишиться 6. Та й народ звіріє. Недавно в Рівненській області знову підстрелили лісника. За одну зрубану ялинку, в якої діаметр пенька менше 10 сантиметрів, штрафуємо на 275 гривень, а більше 10 сантиметрів – на 420 гривень. Зазвичай крадії багато не беруть – 1–2 ялинки чи сосни. Ми ж продаємо їх по 40–60 гривень.
– Зловити крадія дуже важко, – підключається до розмови провідний інженер підприємства Володимир Тищенко. – Тут у війну німці партизанів не могли спіймати, не те що злодія. Як здаємо дерево на продаж, кріпимо до стовбура спеціальну пластикову бирку зі штрих-кодом. Минулого року ми продавали ялинки без бирки, але зі спеціальним клеймом по 30–40 гривень. З биркою дешевше 50 гривень не буде. Цього року у Чорнявці обробили 5 тисяч гектарів проти соснового пильщика. Витратили понад 150 тисяч гривень. Це ж теж собівартість. Інколи трапляються буреломи. Останній був у 2007 році. Сосні вони мало шкодять, бо глибокий корінь, а ялину можуть запросто викорчувати.
Під'їжджаємо до приміщення лісгоспу.
– Ось ці колючі ялини з голубим відтінком вивести дуже важко, – бідкається Омельченко. – Навіть з материнських дерев виходить лише 15% голубих, а решта – зелені. Але їх на Новий рік не замовляють. Так, для краси в нас ростуть.
Ялинки лісники продають населенню та приватним підприємствам. Минулого року на новорічні свята вторгували 24 тисячі 334 гривні.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике