Виконком міськради побачив як одружуються в тюрмі

Спостережна комісія при виконкомі у новому складі днями відвідала Черкаську виправну колонію № 62, де на сьогодні знаходиться майже 1300 засуджених.
Виїзне засідання цей орган здійснив уперше за останні кілька років. Члени комісії оглянули умови проживання, харчування засуджених, побували в їхній школі, училищі, в медчастині. У той день у колонії ще реєстрували й одруження одного із ув’язнених, який отримав позачергові три "медові" дні, але за гратами.
– Ніколи у таких закладах раніше не бував, тому навіть не знав, чого очікувати, – пише на своєму блозі голова спостережної комісії, секретар міської ради Віктор Горкун. – Про те, як живуть у тюрмах, бачив лише у фільмах. І насправді схожого на кіно там практично нічого не побачив. На сьогодні у колонії "сидять" майже 1300 чоловіків. Мене особисто вразило, що більше 90% там молоді хлопці від 18 до 30 років. Так, вони ще повернуться на волю, ще зможуть почати жити по-новому. Але вони вже втратили найкращі роки свого життя, коли мали закохуватись, пізнавати нове, будувати свою долю інакше. От уявіть, що у вас забрали молодість. А ці хлопці самі її у себе відібрали. І найприкріше те, що більше 30% засуджених знов повертаються назад.
В училищі на території колонії навчають на такі професії: електрогазозварник, слюсар, столяр, токар. І одразу хлопці починають випробовувати себе на практиці, а потім працювати на виробництві в самій колонії. Виготовляють здебільшого там ящики, піддони, матраци. Потім реалізують на замовлення фірм.
– Те, що підсудні виявляють бажання отримувати там освіту і працювати, говорить про те, що вони виправляються і проходять ресоціалізацію, – говорить Віктор Горкун. – І ті професії, якими засуджені оволодіють за гратами, обов’язково знадобляться їм на свободі.
На кухні в колонії працює 30 осіб. Це теж підсудні, але вони живуть окремо. У колонії самі печуть хліб, щодня 1600 буханок. Цього вистачає і на колонію, і на СІЗО.
Є в колонії і кімната психологічного розвантаження, адже людині необхідний час і підтримка, аби адаптуватись до нових умов, реабілітуватись і вийти на волю зовсім іншим. Психолог проводить як індивідуальну, так і групову роботу. Є на території тюрми і Благовіщенський храм. Планують збудувати окремий собор для матерів засуджених. Також уже кілька років у них діє Дім молитви. Це потрібно засудженим, аби очистити свою душу, відмолити гріхи.
Спостережна комісія щомісяця проводить засідання, де розглядає справи засуджених, яких колонія пропонує звільнити умовно-достроково, перевести на інший вид режиму, амністувати тощо. Під час виїзного засідання комісія розглянула 34 такі справи. Одна із яких виявилась проблемною, оскільки думки керівництва колонії та спостережної комісії різнились. Колонія не погоджує умовно-дострокове звільнення, а комісія навпаки – рекомендує. Позиція спостережної комісії зафіксована протоколом та буде використана у суді.
– Я звертаюсь до кожного, у кого в результаті нещасливого випадку чи сумного збігу обставин рідна людина потрапила до Черкаської колонії чи СІЗО, – говорить Віктор Горкун. – Така громадська організація, як Спостережна комісія при виконавчому комітеті Черкаської міської ради, має чимало обов'язків, але має і величезні права. Одне із основних: можливість вільного доступу в будь-яке приміщення тюрми до будь-кого із засуджених. Тому прошу: звертайтесь до нас, якщо ваш рідний – засуджений і говорить про те, що йому, наприклад, створюють нестерпні умови, знущаються тощо. Ми зможемо вам допомогти.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике