У полоні Червоної Печери поранена черкащанка провела майже 9 годин (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Вечір 4 листопада став часом випробувань для 28-річної черкащанки Ольги Горбачової. Майже за тисячу кілометрів від домівки, у підземних печерах Кримських гір вона зірвалася з висоти і впала в розщелину, знепритомнівши.
Крик, який пролунав у глибинах Кизил-Коби (Червоної Печери) влітку 1914 року, був криком щастя – у мерехтливому світлі ліхтаря, яке кидало відблиски на червоні стіни печери, археолог Сергій Сабнін розгледів артефакти, від яких серце дослідника почало битися частіше… Серце не помилилося – Сабнін, сам того ще не знаючи, відкрив нову культуру – її так і назвали, кизил-кобинською. У незатоплюваній частині печери Сабнін виявив три культурні нашарування. У верхньому він знайшов амфори часів давнього Риму, у середньому – обгорілі кістки і рештки глиняного посуду скіфів, а в нижньому – сліди нікому раніше не відомої культури. Нині вважають, що це були нащадки давніх кіммерійців, "родичі" таврів, які жили там близько двох з половиною тисяч років тому. У Червоній Печері вдалося знайти кремінні знаряддя праці й зброю – від серпа до наконечника списа, кістяні жіночі прикраси, якісь дивні мушлі з отворами, а ще – безліч кісток тварин та три людські поховання. Цікаво, що весь посуд людей цього племені був чорного кольору, прикрашений грубим орнаментом. Знайшли в печері і тогочасне капище – місце поклоніння Вищим силам, де приносили в жертву тварин, а можливо, й людей – як заведено було у кіммерійців…
Нинішній листопад 2011 року має принести нові відкриття: в Червоній Печері працює спільна українсько-російська експедиція, організована "Укрспелеоасоціацією" і "Российским географическим сообществом". Спелеологи шукають нові відгалуження печерного комплексу. 4 листопада, о 16-ій вечора, учасниця експедиції Ольга Горбачова зірвалася з десятиметрової висоти каскаду Дружба – на відстані трьох кілометрів від входу, від якого її відділяла ще й підземна зала з водою, і впала на кам’яне дно ущелини… "Прес-Центру" вдалося отримати телефоном ексклюзивний коментар від начальника контрольно-рятувального поста "Кизил-Коба" Миколи Калганова. Ось що він розповів: "За нашими даними потерпілій 28 років, вона з Черкас. Причиною падіння стало недотримання правил безпеки – сподіваючись на власну досвідченість, дівчина пішла над проваллям, тримаючись лише за один канат і не пристебнувшись до страхувального. В якусь мить сили в руках не вистачило, а підстрахувати на слизькій стіні було нікому… Нас викликали о 16.10. Добратися до потерпілої було надзвичайно складно через обвальні зали, затоплені водою ходи і так звані напівсифони – зали, частково заповнені водою підземної річки. На щастя, води було менше, аніж зазвичай, і взяті з собою акваланги не знадобилися. Коли нарешті добралися до Ольги, лікар констатував закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, перелом лівого передпліччя зі зміщенням – натягнувши в підземеллі намет від крапель води, які падали з кам’яної стелі, довелося накласти шину. Лікар не виключав і можливості перелому кістки лоба… Транспортування розпочали о 21.20. Займалися цим близько 30 осіб – рятувальники і спелеологи з Ольжиної експедиції. У закритих носилках її передавали по ланцюжку. На поверхню підняли в 00.45 5 листопада. Ще через півгодини Ольгу передали медикам "швидкої допомоги". Очевидці розповідали: тільки перші хвилини після падіння Ольга була непритомною, потім розмовляла з друзями, які залишилися нагорі. Поводилася мужньо, першим проханням пораненої після кількагодинного перебування в холодній печері був кухоль гарячого чаю…"
Заступник начальника УМНС в Черкаській області полковник Костянтин Проценко розповів про подальшу долю Ольги: "Черкащанку госпіталізували до Республіканської клінічної лікарні імені Семашко в Сімферополі. Як повідомили нам кримські колеги, 8 листопада її вже виписали для транспортування додому, але інформації про її прибуття в Черкаси ми наразі не маємо…"
Кизил-Коба розташована зовсім неподалік від Сімферополя. Назву отримала через колір стін, сформований окисами заліза. Найбільший печерний комплекс Криму тягнеться під землею понад 25 кілометрів – і це тільки вивчена його частина! Окремі підземні зали досягають у висоту до 145 метрів. Черкащанці "пощастило" – вона впала з десятиметрової висоти…
Щоб переглянути фоторепортаж, клікніть на фотоапарат, розміщений у верхньому лівому куті над ілюстрацією

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике