Влада та правоохоронці об’єднують зусилля на протидію корупції

З часу введення в дію Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» минуло чотири місяці. Про особливості нового закону та те, як виконується він у нашій області йшлося під час нашої розмови з начальником відділу з питань антикорупційної політики апарату облдержадміністрації Сергієм Рибієм.
– Сергію Володимировичу, чому, власне, виникла потреба у прийнятті цього закону, адже й до цього протидія корупції здійснювалась відповідними правоохоронними органами? Хоч слід зазначити, що подолати її непросто.
– Насамперед слід зазначити, що корупція – це складне й неоднозначне соціальне явище. Коротко і схематично можна виділити два види корупційних проявів: корупція кримінальна і корупція адміністративна. Кримінальна корупція – це, як правило, злочини у сфері службової діяльності, найбільш характерним з яких є хабарництво – злочин, відповідальність за скоєння якого передбачена статтею 368 Кримінального Кодексу України. Виявлення та документування злочинних проявів, у тому числі в сфері службової діяльності – це обов’язок правоохоронних органів, які у своїй діяльності керуються Конституцією України, Кримінальним і Кримінально-процесуальним кодексами, законами України, що регламентують оперативно-розшукову діяльність та визначають повноваження кожного з правоохоронних органів і їх спеціальних підрозділів. Ці нормативні акти діяли і діють, тому можна сказати, що протидія кримінальній корупції не припинялася.
Дещо інша ситуація склалася у сфері протидії корупції адміністративній – порушеннями, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафів.
До першого січня 2011 року правовою базою організації і практичного втілення заходів по протидії адміністративній корупції був Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 1995 року.
Проте так склалося, що чинність цього закону припинилася у 2010 році, тому протягом січня-червня нинішнього року в державі мав місце законодавчо-правовий вакуум щодо протидії адмінкорупції. Цей вакуум був заповнений лише із введенням у дію з 1 липня цього року Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
2. Чи збільшилась кількість суб’єктів відповідальності за вчинення корупційних діянь?
– У порівнянні з аналогічним Законом 1995 року, введений у дію Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» значно розширює і конкретизує коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Вичерпний перелік цих суб’єктів наведено у його четвертій статті. Так, до їх числа додатково включені Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, члени Вищої ради юстиції, а також члени Центральної виборчої комісії. Крім того, суб’єктами відповідальності за корупційні діяння є особи, які не є державними службовцями або посадовими особами органів місцевого самоврядування, але надають публічні послуги. Це аудитори, нотаріуси, оцінювачі експерти, арбітражні керуючі та ряд інших. Але найбільшою новацією є включення до числа суб’єктів корупційної діяльності юридичних і фізичних осіб у разі одержання від них особами, уповноваженими на виконання функцій держави, неправомірної вигоди. Тобто, до адмінвідповідальності за корупційне правопорушення можуть бути притягнуті не лише державні службовці або прирівняні до них категорії службових осіб, а й пересічні громадяни, які в той чи інший спосіб спонукають їх до скоєння корупційних правопорушень. До речі, в області вже є практика притягнення до адміністративної відповідальності саме таких фізичних осіб.
3. Чи будуть, на Вашу думку, люди повідомляти про скоєння корупційних діянь? Куди можна звертатись з даного приводу?
– Вважаю, це залежатиме від багатьох обставин. По-перше, це ступінь особистої громадянської свідомості конкретної людини, зокрема її внутрішньої готовності протистояти беззаконню. По-друге, рівень «образи» особи на протиправні дії того чи іншого посадовця. По-третє, готовність такої особи йти до кінця у відстоюванні своїх прав та розуміння можливості виникнення у подальшому особистих проблем при вирішенні життєвих питань. Перелік таких аспектів, безумовно, можна продовжувати. Проте, корупції необхідно протистояти, і без пересічних громадян, громадських організацій така боротьба приречена для держави на поразку.
У випадку виявлення ознак або фактів корупційних дій громадяни можуть звертатися до органів державної влади. Зокрема, за телефонами «гарячої лінії» голови обласної державної адміністрації Сергія Тулуба: 45-32-14 та 32-23-57, телефонами «гарячих ліній», що діють в райдержадміністраціях. Їх номери розміщені на головній сторінці офіційного сайту облдержадміністрації. Але хочу звернути увагу, що документування корупційних діянь здійснюють спеціально уповноважені суб’єкти, до числа яких статтею 5 Закону віднесені:
органи прокуратури, а також спеціальні підрозділи:
по боротьбі з організованою злочинністю МВС України;
по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України;
податкової міліції.
Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють органи прокуратури.
4. Окремі статті антикорупційного закону набудуть чинності з 1 січня 2012 року?
– Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» набув чинності з першого липня поточного року, крім статей 11-ї «Спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування» та 12-ї «Фінансовий контроль», які запрацюють з першого січня 2012 року. При цьому, для повноцінного функціонування цих статей, Кабінету Міністрів України ще потрібно підготувати і прийняти низку нормативних актів, спрямованих на забезпечення їх реалізації.
5 жовтня Президентом України підписано Указ «Про першочергові заходи з реалізації Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», яким, зокрема, зобов’язано Кабінет Міністрів України вжити конкретних заходів щодо забезпечення належної реалізації вимог Закону.
4.Чи прописані в законі конкретні суми, за які настає відповідальність?
– У тексті самого Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 не визначені санкції щодо відповідальності за вчинення дій корупційного характеру. Проте, у пакеті з цим Законом, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 7 квітня 2011 року № 3207-VI, якими, зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення». Це статті:
1722 «Порушення обмежень щодо використання службового становища»;
1723 «Пропозиція або надання неправомірної вигоди»;
1724 «Порушення обмежень щодо сумісництва з іншими видами діяльності»;
1725 «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)»;
1726 «Порушення вимог фінансового контролю»;
1727 «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів»
1728 «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв′язку з виконанням службових повноважень»;
1729 «Невжиття заходів щодо протидії корупції».
Наприклад, за пропозицію або надання службовій особі неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п′яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у тому числі, за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, передбачено накладання штрафу від 50 до 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Те ж діяння, скоєне у розмірі, що не перевищує ста неоподаткованих мінімумів доходів, тягне за собою накладання штрафу від 50 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ст. 1723 КУпАП).
Згідно зі статтею 1725 порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) тягне за собою накладання штрафу від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви). Поряд з цим, у разі порушення вже не обмежень, а заборони щодо одержання дарунка чи пожертви, доведеться сплатити на користь держави штраф у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з їх конфіскацією.
Безумовно, боротьба з корупцією справа багатовекторна і тривала. І вона потребуватиме зусиль усіх без виключення інституцій влади, громадськості, кожного небайдужого громадянина.
Хотів би зазначити, що головою облдержадміністрації Сергієм Тулубом приділяється постійна увага питанню протидії корупції. Відповідна робота проводиться під гаслом «Корупція у владі – бідність черкащан». Зокрема, 11 жовтня ц.р. під його головуванням відбулася розширена нарада з керівниками правоохоронних органів щодо підсумків результатів роботи по протидії як адміністративній, так і кримінальній корупції. За її результатами дано ряд доручень, визначено напрямки подальшої роботи. З інформацією про цю нараду, а також про стан протидії корупції в області, ви можете ознайомитись на офіційному сайті облдержадміністрації, в рубриці «Запобігання проявам корупції».
5.Протидія адміністративній корупції повинна суттєво доповнювати ту роботу, яку правоохоронці проводять по виявленню і документуванню фактів корупції кримінальної, тобто злочинів у сфері службової діяльності.
– Відомо, що в частині протидії кримінальній корупції правоохоронні органи області досягли певних позитивних результатів. Порушено ряд резонансних кримінальних справ стосовно держслужбовців-хабарників. Це керівники середньої ланки управління МВС, митниці, податкової адміністрації, голови сільських рад та інші посадовці органів місцевого самоврядування.
Така робота справляє помітний профілактичний вплив на середовище державних службовців і прирівняних до них категорій громадян.
Зокрема, за підсумками 9 місяців нинішнього року, на фоні загального зростання злочинності майже на 15 % у порівнянні з відповідним періодом минулого року, помітно знизилась кількість злочинів у сфері службової діяльності (305 проти 341, майже на 11 %), а фактів хабарництва зафіксовано на 29 % менше (37 проти 52). Також помітно зменшилась кількість порушень, виявлених у бюджетній сфері (192 проти 225, на 15%). Тобто, суб’єкти корупційних діянь почали усвідомлювати реальність покарання за скоєні порушення і неналежне виконання службових обов’язків.
Реалізація вимог Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» повинна закріпити цю тенденцію і сприяти моральному оздоровленню нашого суспільства. Головне у реалізації нового Закону є забезпечення його профілактичного впливу на державних службовців та інших суб’єктів антикорупційного законодавства.
– Які ще рішучіші кроки слід застосовувати, аби, так би мовити, оголосити корупції справжню війну?
– Для боротьби з корупцією в області задіяні усі відповідні структурні підрозділи. Однозначно, що першочергові зусилля необхідно зосередити на протидії корупції у середовищі осіб, які займають відповідальні посади й наділені значними владно-управлінськими функціями, а також на виявленні фактів корупційних дій у сферах, пов’язаних із розподілом та використанням бюджетних коштів, земельних ресурсів, у дозвільній системі. З метою підвищення ефективності протидії корупційним проявам на даному етапі вбачається за доцільне здійснити системний аналіз проблеми поширення корупції в області з метою визначення сфер, які найбільш уражені вказаним явищем, та розробки скоординованих заходів щодо попередження і припинення корупційних порушень. Для систематизації та аналізу напрацювань і пропозицій, обміну досвідом у даній сфері, доцільно під координацією прокуратури області періодично проводити спільні наради уповноважених представників правоохоронних органів та органів влади області. Лише координуючи наші зусилля, можна буде мінімізувати прояви цього ганебного явища.
Дякуємо за розмову.
Управління інформаційної політики та зв’язків із засобами масової інформації облдержадміністрації

Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике