Від небезпечних "пам’яток минулого" черкаську землю звільняє група з 11 сміливців

Страшні залишки запеклих боїв, які пережила черкаська земля в роки Великої Вітчизняної війни, – артилерійські снаряди, мінометні та інженерні міни, авіаційні бомби, гранати та патрони, – становлять загрозу навіть у мирний час. Усувати смертельну небезпеку, що зачаїлась на різних глибинах нашої землі, покликані 11 саперів аварійно-рятувального загону спеціального призначення УМНС України в Черкаській області.
Весь особовий склад групи піротехнічних робіт має статус учасників бойових дій. Лише з початку нинішнього року група черкаських саперів здійснила 121 виїзд, вилучивши в межах області близько тисячі застарілих боєприпасів.
Вибухонебезпечні знахідки трапляються в усіх куточках Черкащини. Особливо рясно, за словами начальника піротехнічної групи АРЗ СП УМНС України в Черкаській області Ярослава Дубініна, ними "усіяна" Канівщина, Корсунщина та Лисянщина. Туди саперам доводиться виїжджати на виклики значно частіше, ніж будь-куди.
– Боєприпаси в основному знаходять місцеві жителі в період проведення земляних робіт на полях та городах (особливо навесні та восени), – підкреслює Ярослав Володимирович. – Нерідко вибухонебезпечні "сюрпризи" помічають і поряд з приватними домоволодіннями, як правило, під час будівництва.
Відшуканий снаряд транспортується спеціальним вантажним автомобілем у спеціально відведені місця, які є в кожному районі області, та знищується силами піротехнічних груп шляхом контрольованого підриву. Автомобіль розмінування укомплектований спеціальними засобами захисту кабіни та безпосередньо місцем для транспортування вибухонебезпечних предметів. Себе ж сапер при розмінуванні захищає від дрібних уламків 16-кілограмовим бронежилетом та двокілограмовою каскою. Втім, як розповідає наш співрозмовник, на території області нещасних випадків внаслідок невдалих розмінувань ще, на щастя, не було.
На згадку про бойові дії війна залишила нащадкам величезну кількість артилерійських снарядів. На них жителі Черкащини натрапляють найчастіше, хоча інколи піротехнікам доводиться знешкоджувати й справжні бомби.
– Якось в Лисянці виявили відразу три авіаційні бомби. Одна з них була вагою 250 кілограмів, дві інші – по 50. Ще одну 250-кілограмову авіабомбу знайшли близько двох років тому у Смілі, – пригадує Ярослав Володимирович. – Чималий арсенал боєприпасів ліквідували і в хуторі Петровському на Драбівщині, де було знайдено близько 400 снарядів.
У родині до професійного обов’язку Ярослава Дубініна ставляться з розумінням та терпінням. Чоловік каже, що рідні вже просто звикли до його щоденної боротьби з такими собі "нагадуваннями" про війну. На рахунку Ярослава Володимировича за десять років роботи близько 150 тисяч знешкоджених вибухонебезпечних предметів.
– Коли я тільки розпочав роботу в піротехнічній групі, перші вибухи під час знешкодження снарядів здавались феєричними, – ділиться Ярослав Володимирович. – З часом такі гострі емоції зникли. Хоча й зараз, коли в повітря злітають уламки із землею, додається адреналіну.
Піротехніків готує Навчальний центр Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в селі Ватутіне Харківської області. В стінах цього навчального закладу фахівець проходить теоретичну підготовку. Практичним же навичкам роботи навчають вже у підрозділі, безпосередньо залучаючи на розмінування.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике