Хімік із Костянтинівки вирощує вдома рибу та вдосконалює систему елементів Менделєєва

Володимир Костигін із села Костянтинівка Смілянського району – професійний хімік і винахідник. Мало хто з односельців знає, що він має близько 15 патентів на свої розробки у різних сферах – від хімії до економіки.
Справою свого життя вважає побудову об’ємної моделі системи елементів, розроблену на основі таблиці Менделєєва. А для душі очищає воду та вирощує рибу в домашніх умовах.
Вдома у Володимира Костигіна повно різноманітних фільтрувальних конструкцій. Очисні фільтри стали навіть темою його дисертації.
Проблемою очищення води зацікавився, коли працював на Смілянському міськводоканалі. Гарну практику отримав у Києві, працюючи на фірмі, котра встановлювала голландські очисні установки. Ознайомившись із закордонною конструкцією, він придумав власну, кращу і дешевшу, та запатентував. Тепер Володимир Костигін за допомогою своїх розробок готовий очистити все – від питної води у квартирі до стічних вод міст чи великих підприємств.
Його піщаний фільтр у 7-8 разів дешевший та менш енергоємний за іноземні аналоги. На Україні ж подібних узагалі не виготовляють.
Володимир Костигін любить природу і вміє в ній черпати ідеї для своїх винаходів. Його очисні системи працюють за принципом джерела. Через компресор у воду подається стиснуте повітря, вода, циркулюючи, проходить через спеціальні піщані фільтри. Частина її витрачається на промивання фільтру.
Фільтри Володимира Олександровича мають різну "спеціалізацію". Один видаляє іони, інший виводить солі жорсткості, кальцій чи магній. При цьому в воду можна додавати натрій для пом’якшення.
До речі, саме завдяки роботі над очисними системами з’явилась ідея розведення риби в домашніх умовах. Учений додумався, як очищати воду від продуктів її життєдіяльності.
До цих своїх експериментів хімік ставиться з іронією. Каже, що дехто відгодовує кабанчика, а він – рибу.
Установка замкнутого водопостачання Володимира Костигіна складається з чана, компресора, ерліфтного насоса та фільтра. Усе це з’єднується трубопроводом. Електроенергії вся конструкція використовує менше, ніж лампочка в 100 Вт. На поверхні чана господар умудряється вирощувати голландську полуницю.
Продукти очищення води виводяться на присадибну ділянку, і на цьому природному добриві ростуть величезні баклажани та екологічно чисті огірки.
Володимир Костигін відзначає, що риба в домашньому господарстві завдає значно меншого клопоту, ніж будь-яка інша живність. Навесні господар купує відро мальків для свого розплідника, а потім щодня насипає їм по відру харчів – макухи, дерті, комбікорму для ставкової риби. Восени вода спускається – і маєш до 100 кг живої риби. Торік Володимир Костигін вирощував коропів, найбільший з яких виріс до 800 г, позаторік – сомів. Гадає, що в його домашньому риборозпліднику можна вигодовувати і осетрових, і форель. Більше того, пристрій можна встановити в опалюваному приміщенні і мати свіжу рибу цілий рік.
Щоправда, Володимир Олександрович, як справжній науковець, сам ловити рибу в своєму акваріумі не вміє. Зате з цим завданням добре впоруються місцеві коти та його одинадцятирічний син.
У планах Володимира Костигіна – облаштувати в себе на обійсті садову водойму, щоб надати своєму винаходу не лише практичного значення, а й естетичного вигляду. Та й приємно у вихідні посидіти у власному саду з вудкою. А поки що це лише плани, Володимир Костигін з наймолодшим із трьох своїх синів рибалить для душі на річці Тясмин.
Авторитетна думка
Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри хімічної технології неорганічних речовин Черкаського державного технологічного університету, голова спілки винахідників Черкащини Геннадій Столяренко зазначає, що Володимир Костигін має цікаві розробки. Його намагання втілити їх у життя гідні поваги. На жаль, в Україні він, як і більшість талановитих винахідників та вчених, не має змоги заробити. Проте перспектива в його винаходів та відкриттів є. Так, на думку голови спілки винахідників Черкащини, за розробленою костянтинівським хіміком просторовою моделлю системи елементів Дмитра Менделєєва вчені будуть відкривати нові елементи ще можливо упродовж сотні років.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике