Житель Сигнаївки винайшов вітрогенератор, що перевершує закордонні аналоги

Порятунок замерзаючих – справа рук самих замерзаючих. Так, 57-річний винахідник із Сигнаївки Шполянського району Олег Ільченко має понад 30 проектів, запровадивши які, можна значно полегшити життя його співгромадянам.
Олег Ільченко – наладчик медичного обладнання з 18-річним стажем. Тривалий час винахідник-самоучка співпрацював зі Шполянським заводом продтоварів, де запровадив у виробництво енергозберігаючі технології та вдосконалив виробничі лінії. Після зміни керівництва заводу роботу над своїми проектами продовжив удома. І одного дня здивував односельців, поставивши на власному городі вітрогенератора.
Слава місцевого Кулібіна рознеслася за межі Сигнаївки. Навіть представники туристичної фірми "Від краю до краю" знімали місцеву дивовижу.
Олег Ільченко каже, що не вигадав нічого нового. Унікальність його вітрогенератора в тому, що він адаптований до місцевих природно-кліматичних умов та набагато дешевший за існуючі аналоги.
Олег Олексійович вивчив параметри близько 20 доступних в інтернеті проектів "вітряків". Усі вони виготовляються з дорогих матеріалів, тоді як ільченків "вітрячок" зроблений буквально з металобрухту. Та найважливіше, що для його роботи достатньо тих вітрів, які звичні для нашої місцевості.
– Вітер зі швидкістю у 7–8 м за секунду в нас буває раз на 3 роки, – розповідає автор проекту. – Мій же генератор опалював мені взимку гараж, причому виробляв до 6,5 кіловат електроенергії від вітру в 3 м за секунду.
Олександр, керівник фірми, на замовлення якої Олег Ільченко розробляє вітрогенератор, переконаний, що випробуваний у Сигнаївці механізм Ільченка після модернізації здатен конкурувати з найсучаснішими закордонними та вітчизняними вітрогенераторами. Зараз іде процес юридичного оформлення винаходу, і тому частина інформації до отримання патенту залишається технічною таємницею.
– Німецький генератор потужністю приблизно в 10 кіловат за годину коштує нині близько 20 тисяч доларів, – ділиться Олександр. – А вартість нашого, навіть виготовленого з сучасних матеріалів, не перевищуватиме 9 тисяч доларів. І це при тому, що конструкція працюватиме від вітру в 0,5 м за секунду. При вітрі в 3 м за секунду вона вироблятиме до 20 кіловат на годину, тоді як закордонні аналоги лише запускаються при швидкості вітру в 2,5 м за секунду.
За підрахунками Олександра, розроблений Олегом Ільченком "вітряк" можна встановити на 4 приватні помешкання, і це дасть змогу забезпечити їх господарям і освітлення, і роботу побутової техніки, і навіть опалення. І ще – працює конструкція практично безшумно.
– Якщо нам вдасться подолати всі бюрократичні труднощі і запатентувати свій винахід, ми представимо його на виставці, і лопасті його буде обов’язково пофарбовано у кольори національного прапора. Я хочу, щоб усі бачили, що Україна здатна конкурувати на ринку інноваційних технологій і з німцями, і не лише з ними! – ділиться своїми мріями черкащанин.
Директор ТОВ "Полікор" в м. Черкаси Ігор Корсун вірить у перспективність цього напрямку енергетики. Незважаючи на те, що нині вітрогенератор для рядового українця – задоволення не з дешевих, його актуальність зростатиме по мірі зростання ціни за електроенергію.
Олег Ільченко намагається вже сьогодні, за допомогою підручних засобів, вирішити енергетичну проблему. Так, влітку вдома він гріє воду саморобною сонячною панеллю. Його родина вже 2 роки користується кондиціонером, що з допомогою води охолоджує приміщення, а після цього ще й поливає городину.
В найближчих планах – розробка біогазової установки, за допомогою якої можна виробляти газ буквально зі сміття – соломи, сухого бадилля і листя. Та поки що усі ці проекти чекають свого часу в голові у винахідника.
– На жаль, – говорить колишній заступник генерального директора Шполянського заводу продтоварів Анатолій Коваленко, – основна проблема Олега Ільченка і таких, як він в Україні – відсутність зацікавленості з боку держави та бізнесу. І його спонсор та партнер Олександр – це, швидше, виняток.
Олег Ільченко мріє, що колись в Україні, як нині за кордоном, держава кредитуватиме тих, хто використовує альтернативні види енергії.
Не чекаючи кращих часів, він постійно працює над доступними для рядових українців проектами. Але практика доводить, що вітчизняним кулібіним набагато простіше поїхати за кордон і випускати свої вітрогенератори там. Але тоді вже доведеться їх розфарбовувати не в жовто-блакитні тони...

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике