Колонка редактора
Як кажуть у Одесі, "ви будєтє смєяться, но…" в Черкасах знову немає гарячої води. Справді, вже нічого, окрім сміху, не викликають хаотичні прес-релізи мерії, у яких чиновники то обіцяють включити гарячу воду у мікрорайоні Митниця, то через дві години шлють новий реліз, у якому кажуть, що не тільки не включать Митниці, а й відключать "для профілактики" гарячу воду і решті міста. Причому в якості причини "профілактики" називають "наслідки пориву колектора". І то нічого, що вже були прес-релізи і про успішне завершення профілактичних випробувань, і про героїчне подолання наслідків аварії на колекторі місяць тому. Зрештою, чого чекати від міста, де навіть добитися зміни назви вулиці німця Фрідріха Енгельса на катеринопільця В’ячеслава Чорновола не можуть усі історики й інтелігенція, одним гамузом узяті?!
Якраз зараз, 8–10 вересня виповнюється 22 роки з моменту Установчого з’їзду Народного Руху України. Що маємо від того часу? Роздроблений сам Рух і купу перефарбованих в усі кольори політичної веселки тих, у кого тоді вірили прибічники єдиної "синьо-жовтої ідеї"… Говорити в такий день про сучасні політичні партії, партєйки і ручні партєєчки не хочеться – не варті вони й підошви студентського черевика, стертого наприкінці 80-х на граніті майдану Незалежності і на бруківці біля Верховної Ради. Здавалося б, не повинні змінюватися тільки люди – бо якої б фірми не був піджачок і якого кольору не був би партзначок на його лацкані – а серце під ним б’ється те ж саме, тільки трохи "доросліше" з 89-го. Чому тоді так багато тих, хто радикально змінився за цей час і замість "Ще не вмерла…" готовий відспівати незалежність своєї держави в угоду кон’юнктурі?
Розгорається нова "газова війна". З українських регіоналів "браття" з Кремля скоро, схоже, бандерівців робитимуть – в усякому разі, знову тиражуються в російських ЗМІ жахалки про нехороших і непокірних українців. Такі, мовляв, нахаби в Києві на Банковій – і ціни їм цивілізовані на газ та транзит подавай, і в "Таможенний союз" не хочуть входити так, як від них вимагають… Час готувати нинішньому Президентові книжку "Україна – не Росія" настає значно раніше, аніж це написав Кучма і сказав Ющенко. Шкода тільки, що давним-давно здали головний козир у газовій грі – Севастополь, де російські кораблики бовталися б на правах квітки в ополонці тільки до 2012 року. Тепер же цього козира немає – дякуймо врятованому в той день від залпу курячих яєць спікерові Литвину…
Самого ж Литвина, як відомо, нині "лоскочуть" недитячими звинуваченнями, так само як і Кучму. Тимошенко ж узагалі світить невесела перспектива - в найближчі дні експерти очікують винесення вироку в її справі. Кажуть, до Києва все більше "злітається" з усієї України "беркутят". А там, де "Беркут", чекай серйозних рішень. Колись Луценко любив носити футболку із зображенням емблеми цього підрозділу. Навряд чи він так само фанатіє від неї зараз…
Помітили – що не прізвище політика, то вже з тінню Дамоклового меча над ним? Такий вже час. Мабуть, виведуть на чисту воду усіх до цурки ледацюг і корупціонерів і заживеться українцям!.. Краще. Вже сьогодні.
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "То хто ж ближчий Черкасам – німець Енгельс чи земляк Чорновіл?!"