На Європейській – ті, хто приїхав, а на Крупської – ті, хто "не в’їхав", що Україна – незалежна?

Колонка редактора
До Дня Незалежності Черкаси так і не спромоглися відремонтувати старовинний будинок Афанасія Щербини, відомий у місті як РАЦС. З двох центральних площ вже прибрали будівельні паркани, оголивши "прєлєсті" відреставрованого, а от реальний символ міста на Хрещатику знову не підлампічили, хоча й обіцяли. Кажуть, він мав кращий вигляд навіть коли при більшовиках тут засідали комісари, а при німцях була жандармерія…
Поки "у загоні" справжній будинок-символ, на обновки розжилася так звана Європейська площа біля Будинку торгівлі, яку народ тепер називає "площею імені парковки" – за те, що мало не всю площу, спилявши на ній дерева, перетворили на асфальтований автодром для тих, хто приїхав по покупки.
"Ті самі яйця, тільки вигляд збоку" – так кажуть гострослови про іншу відновлену площу – Соборну біля облдержадміністрації. "Яйцями" вони іменують дві кам’яні кулі – навершя двох фонтанів, які додалися до ще одного, вже діючого фонтану за будівлею. Цікаво, який би мусив бути птах, який несе яйця такого розміру? І як добре, що такого птаха поки що не бачили, бо мало що може впасти з висоти його польоту на наше місто… Тому противники "яєчної теорії" вважають, що площу треба називати Фонтанною або просто Фонтанкою.
Є й третя версія: партія противників і яєчної, і фонтанної теорій переконані, що кам’яні кулі на напівсферах, що визирають з-під води – це верхівки двох шахових пішаків. А отже, на їхню думку – це може бути таємний початок реалізації плану мера Одарича про установку на перехресті міських вулиць шахових фігур. Після пішаків будуть королі з королевами і їхні вірні коні… Адже такою була нещодавно озвучена його командою креативна ідея, спрямована на підкреслення того, що вулиці Черкас перетинаються під прямим кутом, створюючи "клітинки" на "карті-дошці" міста. При цьому не враховують, що архітектор Вільям Гесте схожі плани малював і для російських Красноярська, Омська, Томська – тож назвати це чисто черкаською "родзинкою" складно… Та й знову заважають міські гострослови – вперто твердять, що зі станом черкаських доріг обласний центр нагадує не рівну шахову дошку, а поле з ямками для гри у гольф. Є ще пропозиції від чиновників мерії – зробити символом міста птаху-чайку або полуничку (чи "клубнічку", як кажуть північні сусіди). Якщо чайку – то можна було б увічнити цю птаху в граніті на площі біля "яєць" нових фонтанів. Якщо ж полуничку… То хай вже депутати, як представники давньої професії політиків, самі вигадують.
Що точно підійшло б від шахів на символ сучасного життя – то це чорно-білі кольори. Один знайомий одесит казав, що символом української економіки і системи оподаткування міг би бути прапор, схожий на американський – тільки смужки щоб були як зі спини зебри – чорні і білі, а в куточку прапора замість зірок – хвіст зебри і те, що з хвостом у комплекті.
Всі знають німця Йоганна Вільяма фон Гете як поета, та мало хто знає про те, що він був міністром у Веймарі, а ще менше – те, що автор "Фауста" серйозно захоплювався вивченням впливу кольору на емоції людини і розвиток суспільства. Позитивними він називав жовтий, помаранчевий і червоний кольори, негативними – синій і поєднання синього з червоним. А от поєднання синього з жовтим називав притаманним народам спокійним, виваженим.
У Черкасах з минулої п’ятниці почали продавати синьо-жовті прапорці – у кіосках на вулицях Фрунзе, Петровського, Крупської…Які ще нові символи, які клубнічка з шахами, якщо місто і на 20 років Незалежності не здатне позбутися імен, які аж ніяк не асоціюються з українською Незалежністю?!

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике