Мед на Черкащині треба обирати обережно: він може виявитись підробкою

Липовий, квітковий, акацієвий, гречаний… Темний і світлий, рідкий і густий… Мед купують з лікувальною метою і просто щоб скуштувати чогось солоденького. Утім, не завжди пересічному покупцеві вдається вибрати смачний і головне – справжній продукт. Нерідко на базарах у незнайомих нам людей можна купити розбавлений, підфарбований, змішаний чи навіть мед-фальсифікат.
– Бувало, заради цікавості проходжуся "медовими" рядами на місцевому базарі, – говорить бджоляр Микола Ворона, який вже 20 років тримає пасіку, із села Велика Яблунівка Смілянського району. – Чого там тільки не пропонують. Найбільше рідкого, так званого, молодого меду. Його визначити дуже просто: розтікається по склянці, немов юшка. А взимку завжди дивуюсь, що люди шукають некристалізований мед, чого в принципі не може бути. Оскільки з часом мед густіє. Якщо ж ви такий знайшли, то його розігріли чи розбавили.
За словами Миколи Марковича, існує безліч способів, щоб неякісну сировину продати за великі гроші. Для прикладу, щоб зробити мед "гречаним" – додають каву, пересмажений цукор та фарбники. Щоб мед здавався "зрілим" і густим – додають крохмаль.
– Чув від знайомих, що бджіл годують цукровим сиропом, а потім цей штучний мед продають людям, – говорить бджоляр. – На відміну від справжнього меду, смак і запах у підробки зовсім інший. Такий технічний мед можна використовувати хіба для консервації.
Як вибрати мед
Найкраще мед купувати у перевірених роками знайомих бджолярів, – говорить смілянин. – У незнайомих пасічників ліпше купувати спочатку грамів по 100–200, щоб з часом переконатися у якості меду. Однак можна скористатися ще й народними способами перевірки. Я раджу використовувати хімічний олівець: якщо він розчиняється у меду й синіє, значить продукт неякісний.
Часто до меду кладуть борошно і крохмаль. Визначити їх вміст можна завдяки додаванню до невеликої кількості розчиненого водою меду краплю йоду. Якщо розчин посинів, мед з домішками.
Якщо при додаванні оцтової есенції розчин зашипить – є крейда. Якщо випадає білий осад – був доданий цукор, такий мед неприродно білий.
Мед визначають і за кольором. Квітковий мед – світло-жовтого кольору, липовий – бурштинового, гречаний має різні відтінки коричневого забарвлення.
Справжній мед має специфічний аромат. Мед з цукром не має такого запаху, а його смак близький до смаку підсолодженої водички.
Якщо опустити в ємність тонку паличку, то фальшивий мед видасть себе, якщо тектиме як клей, утворюючи бризки.
У фальсифікованого меду структура груба, при розтиранні на пальцях залишаються грудочки.
Перевірити, чи є в меду вода можна завдяки клаптику паперу. Капніть на папір мед, якщо він розтечеться по паперу, утворюючи вологі плями, або навіть просочиться крізь нього – це фальшивка.
Слід знати
Сировиною для меду служить квітковий нектар. Сотні тисяч квіток має облетіти бджола, щоб набрати нектару на кілограм меду.
Мед не можна зберігати в металевому посуді, оскільки кислоти, що містяться в ньому, можуть окислюватися. Мед тримають у скляних, глиняних, порцелянових, керамічних і дерев'яних ємностях.
Не рекомендують також зберігати мед у холодильнику. Охолодження негативно впливає на корисні речовини. Мед боїться сонця.
Не розігрівайте мед до 60 градусів, після цього його структура розпадається, змінюється колір, зникає аромат, а вітамін С, який може жити в меду довгі роки, руйнується. Кристалізація – природний процес меду, який не впливає на його якість і склад корисних речовин.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике