Шкільна форма може викликати алергію, а зошити псують зір

Напередодні 1 вересня ДП ”Укрметртестстандарт» влаштувало традиційне випробування речей, якими користуються школярі. Висновки невтішні: більше половини досліджуваних товарів не відповідають стандартам.

За словами начальника Центру сертифікації й випробування легкої промисловості Наталі Попової, найчастіше виробники шкільної форми грішать тим, що неправильно вказують склад тканини. Так, відповідно до стандартів, синтетика в одязі для школярів не повинна перевищувати 67%. На етикетках все відповідає цим нормам: зазвичай на них вказано, що частка синтетики становить не більше 55%. Однак перевірка показала, що тільки одна сорочка з десяти відповідає всім нормам. Також, за стандартами, підкладка в шкільному одязі повинна бути на 100% натуральною. Насправді виявилося, що вона найчастіше складається на 100% з поліаміду.
Синтетика небезпечна тим, що шкіра дитини в ній не дихає, плюс вона може спровокувати такі шкірні захворювання, як екзема і псоріаз, а також алергійні висипки. «Сьогодні на тисячу дітей припадає 67 алергіків. І одна з причин такого високого показника — носіння одягу з ненатуральних тканин», — заявила Наталя Попова.
Ще виробники шкільного одягу грішать тим, що використовують неякісну фарбу. «Наприклад, взяти протестований нами сарафанчик українського виробництва. При виготовленні була використана нестійка фарба. Якщо носити такий одяг, вона буде переходити на білизну і шкіру дитини», — говорить начальник лабораторії досліджень і випробування продукції Галина Некрашевич.
ЯК СЕБЕ УБЕЗПЕЧИТИ. Як бачимо, вірити етикеткам — себе обманювати. Тому, купуючи шкільну форму, перетворюйтеся на натураліста. «Насамперед зімніть тканину, — радить Вікторія Стельмашова, дизайнер Будинку моди «Стельмашов». — Чим менше вона мнеться, тим більше в ній синтетики. Якщо ж підпалити шматочок синтетичної тканини, то вона злипнеться в один твердий шматочок, який не розсипається і пахне «хімією». Натуральна тканина при спалюванні розсипається в дрібний порох. І не вірте, що сорочка «на 100% з бавовни», якщо в тканини скляний блиск».
Втім, експерт не радить віддавати перевагу і винятково натуральним тканинам. «По-перше, вовняну форму потрібно віддавати в хімчистку. Але ж дитина часто бруднить одяг, тому це виллється в копієчку. Якщо ж випрати такий одяг самостійно, він може сісти. По-друге, він дуже мнеться. По-третє, дуже швидко протирається в місцях згинів і торкань. Як на мене, краще віддати перевагу одягу з вовни з додаванням поліестеру. Він не дасть натуральній тканині так швидко протиратися і м’ятися. А от сорочки і блузки повинні бути на 100% з бавовни», — впевнена Вікторія Стельмашова. Галина Некрашевич з «Уркметртестстандарту» також радить звернути увагу на якість пошиття: мовляв, це непряма ознака того, що й якість матерії буде вищою. «Тканина має бути чистою, рівною, без затяжок, з рівними швами, без провисання петель і обірваних ниток», — уточнює експерт.

Не вражає якістю і дитяче взуття. У більшості досліджуваних зразків не виявилося твердої устілки, легко стоптується задник, погано пришита і приклеєна підошва.
ЯК СЕБЕ УБЕЗПЕЧИТИ. «Дитяче взуття в жодному разі не повинно мати різкого запаху технічної гуми, клею. Воно може пахнути натуральною шкірою або якісними шкірзамінниками», — говорять у «Укрметртестстандарті». «Правильне взуття повинно бути зроблене зі шкіри, із супінаторами, на невеликій платформі або невеликому стійкому каблучку, — радить столичний лікар-педіатр Людмила Крук. — Високі підбори в дівчаток, особливо при порушеннях постави, призведуть до ще більших проблем з хребтом. Якщо в дитини є плоскостопість, то окрім добре підібраного взуття, їй рекомендуються спеціальні ортопедичні устілки».

Найсерйознішим порушенням під час огляду ранців спеціалісти визнали відсутність світловідбивачів, які допомагають автомобілістам у темряві побачити дітей. «Цей найважливіший показник безпеки відсутній у всіх ранцях», — констатує Наталя Попова. Один з рюкзаків не мав твердої спинки (щоб рівно тримати спину дитини). Ще два ранці не мали перегородок і вкладок для зручності використання.
ЯК СЕБЕ УБЕЗПЕЧИТИ. Насамперед — потрібно купувати шкільний рюкзак з дитиною. «Нехай приміряє ранець, причому навантажений необхідними речами. Тоді буде зрозуміло, наскільки він їй зручний, — радить Ігор Копєйкін, ортопед клініки сімейної медицини «Наш доктор». — Верх ранця не має бути вищий від лінії плечей, а низ — нижче стегон. Зверніть увагу на вагу: рюкзак має бути не важчий 10-15% від загальної ваги школяра (близько 600-800 г для першокласників)». Також експерт радить обирати не повністю м’який, як мішок, ранець, а з позначкою «ортопедичний» — він буде мати ущільнену спинку з рельєфною поверхнею, яка підтримає спину в правильному положенні. «Для надання твердої форми всьому рюкзакові всередині спинки має знаходитися алюмінієва рама. Твердим має бути і дно. Додаткова деталь, яка зніме зайве навантаження з хребта — ремінь, що застібається на стегнах, — продовжує лікар. — Лямки мають регулюватися, щоб можна було одягати рюкзак на будь-який одяг. А їхня ширина повинна бути не менше 8 см, інакше вони будуть врізатися в плечі». Ну і, звичайно, табу — на портфелі і сумки, що носять на одному плечі: вони загрожують сколіозом.

Здавалося б, якого підступу можна чекати, обираючи звичайний зошит? Але й цей предмет першої шкільної необхідності містить небажані властивості, здатні завдати шкоди здоров’ю дитини. За даними експертів «Укрметртестстандарту», близько 70% усіх зошитів виготовлені з порушенням технічних норм. Виявляється, надто білий папір може негативно вплинути на зір, тому що при його виготовленні використовуються небезпечні речовини. «Ми з вами бачимо, що до четвертого класу багато дітей одягають окуляри. І на це, у тому числі, впливає використання зошитів з білосніжними сторінками», — вважає Наталя Попова. Щоправда, сірі зошити теж небезпечні, тому що на такому тлі погано видно, що написано, і дитина буде постійно напружувати зір.
ЯК СЕБЕ УБЕЗПЕЧИТИ. В «Укрметртестстандарті» радять: папір має бути білим, але не білосніжним, трохи шорсткуватим (по гладкому ручка буде ковзати), з чіткими, але трохи приглушеного кольору лініями (яскраві подразнюватимуть зір).


Альбом краще брати з аркушами, що скріплені скріпками або пружинами, проклеєні швидко розсипаються. А занадто тонкі аркуші при малюванні фарбами розкисають, і малюнок переходить на наступний лист.
Гумку добирають під олівець: для більш м’якого олівця підійде більш м’яка гумка.
Найкращий варіант акварелі — медова, тому що вона найбільш натуральна.
Гуаш беріть таку, якою можна малювати пальцями: вона більш безпечна. Якісна фарба не буде сухою або розшарованою.
Купуйте тригранні олівці — дитині буде їх зручно тримати. Добре, якщо на олівці будуть гумові вставки, які не дадуть пальчикам сповзати вниз. Якщо на олівці є знак «молоток», це означає, що в нього міцний грифель.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике