Колонка редактора
"Прилетаю я как-то на Таити… А вы не были на Таити? Прилетаю, а майор Томин мне и говорит: "Сберкассу ограбила пани Моника из кулинарного техникума". Пропало "Миллион-миллион-миллион алых роз…" А я ему и говорю: "Шурик, будьте осторожны, преступник вооружён". А он мне: "В греческом зале, в греческом зале – мышь белая!"
Пам’ятаєте цей потік слів у виконанні папуги Кєші з популярного мультика радянських часів? Згадалися цього тижня, коли читав у інтернеті "мексиканський серіал" повідомлень про те, як мер Одарич був у Норвегії, постраждалій від теракту, і скільки тисяч фото озер і водоспадів він там зробив. Потім – про те, як Одарич перестав голитися і завів у відпустці бороду. Тоді – про те, що депутат міськради Мірза теж завів бороду і фотографувався разом з Одаричем – обоє з бородами і у вишитих сорочках. Потім – про те, що Одарич зголив бороду і вийшов на роботу з відпустки…
Це – якраз тоді, коли у США роздумували, оголосити чи ні дефолт, "проплющивши" заодно економіку усього світу. А в "грєчєскіх залах" столичних Афін, отримавши позику ЄС, вперше перевели подих і сірі миші з простого грецького люду, і товсті коти від влади, які розвалили економіку Греції… А все, що хвилювало в цей час політично стурбовану частину черкащан – це чи залишить Одарич бороду після відпустки?
"Таити, Таити… Не были мы ни на каком Таити. Нас и здесь… неплохо кормят" – буркне хтось із політичних союзників мера. "Свободу попугаям! Сво! Бо! Ду! По! Пу! Га! Ям!" – звично крикне опозиційний до Одарича політик.
Страшно подумати, що буде, коли з відпустки в Черкаси повернеться губернатор Сергій Тулуб, який нині – у санаторії "Ізумруд" кримської бухти Ласпі. Враховуючи відсутність у нього одаричевої мегавідкритості, від Тулуба навряд чи дочекаєшся висловлювань у стилі: "Отдохнул – во! Сметаны – во! Рыбы – во!" Швидше, показово суворо спитає з підлеглих, як вони контролювали роботу селян у полі, типу: "Сколько тонн клевера от каждой курицы-несушки будет засыпано в инкубаторы после обмолота зяби?" А підлеглі можуть скільки завгодно думати: "У всех лето, море, солнце, воздух и вода – один я в царстве раскалённого бетона и душного асфальта! Что это за жизнь?!" А на-гора видавати результати діяльності: "Эх вы! Жизни не нюхали! А я цельное лето, цельное лето… Утром – покос, вечером – надой. То корова поросится, то куры понеслись… а тут вишня взошла, свёкла заколосилась… Пашешь, пашешь… А ежели дождь во время усушки, а?"
Чому мені згадалися цитати з мульфільма? Та просто тому, що давним-давно нічого не чув "доброго, мудрого й вічного" від столичних політиків. Написані їм командами піарників красиві передвиборчі гасла припали пилюкою, не потрібні навіть тим, хто їх озвучував…
Нині в політичних кулуарах багато говорять про те, що восени можуть бути нові вибори. Скажете, втомилися, кому воно треба? "Эх вы, серость! Это же бубль-гум!", як казав Кєша. Бубль-гум українською означає "жуйка" – гума, яку, якщо вкинути вкотре у роззявлені роти слухняного електорату, можна буде знову довго жувати, хоча від голоду це не допомагає…
"А я что, я ничего…" Просто живу в Черкасах, а не на Таїті. І так хочеться, нарешті, щоб єдиною проблемою в Черкасах залишилося тільки те, бородаті тут політики чи ні…
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Про бородатого мера і про історію "з бородою"…"