Про секрети кредитних спілок, проблеми та шляхи їх розв’язання розповів у ексклюзивному інтерв’ю "Прес-Центру" президент Національної асоціації кредитних спілок України Петро Козинець.
У цілому в Україні близько 80% кредитних спілок працюють стабільно, близько 15% – некритично і 5% – у критичній ситуації. На прикладі спілок Черкаської області, що входять до Асоціації, до когорти проблемних належить зокрема КС "Фортеця".
"Із "Фортецею" складна ситуація. Хто винен у боргах – це одне питання. Так, можна звинувачувати колишнє керівництво спілки у бездумній кредитній політиці. Спілка наразі винна майже двом тисячам вкладників близько 40 мільйонів гривень. Але позичальники винні цій кредитній спілці 50 мільйонів! І левова частка цього боргу – приблизно у десятка великих позичальників. Це відомі в області люди, і, повірте, вони не гречку китайську їдять. Вони живі-здорові, не бідні, але ніхто з них не повертає грошей. Йдеться про мільйони гривень, – розповів Петро Миколайович. – Є рішення суду по промисловому стягненню боргів державною виконавчою службою. ДВС стягнула менше мільйона гривень. Імена, прізвища цих позичальників добре відомі і правоохоронним органам, і обласній владі. Це відомий у Черкаській області фермер, власники автозаправок, готелів, турбази в Одеській області, землі і кар’єрів тощо. Тому ще одна причина неповернення коштів спілці – бездіяльність виконавчої служби і правоохоронних органів".
На запитання, які можливі сценарії реабілітації кредитних спілок, зокрема "Фортеці", Петро Козинець відповів, що можливий варіант – це рефінансування, але із "Фортецею" це не спрацює.
– Як приклад, нас умовно профінансують на 40 мільйонів гривень, ми віддамо їх вкладникам, але далі що? Якщо "хлопчики" за півтора року нічого не повернули, а держава, вірогідно, їх "кришує", то що далі робити? – риторично запитує президент Асоціації.
За його словами, у випадку КС "Фортеця" можлива часткова компенсація вкладів за допомогою факторингу компанії. "Наголошую: державного факторингу, – уточнює пан Козинець. – Тобто, державна агенція із жорстким контролем перебирає на себе всі борги, дебет–кредит, але обмежує суми депозиту, скажімо, до 25 тис. грн. Якщо взяти весь кредитний портфель, то депозити таких розмірів – у 70–80% вкладників. Але за загальним обсягом вкладів не буде й третини. Таким чином можна погасити частину боргу і максимум вийти на нуль…".
Банкіри – про реабілітацію кредитних спілок
Керуючий філією "ПАТ "Промінвестбанк" в м. Черкаси" Валерій Ткаченко:
– Вважаю, що поки держава не втрутиться, це питання не вирішиться. Якщо вкладники банківських установ, які перебували в стадії ліквідації, отримували свої кошти через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, то з кредитними спілками немає такого законодавчого інструменту, щоб відшкодовувати їм заощадження, які вони внесли. Крім того, має бути і особиста відповідальність вкладників, власників цих спілок, страхування вкладів тощо.
Директор Дніпровської філії "Укрінбанку" Віталій Тур:
– Необхідно вирішити питання діяльності кредитних спілок, в тім числі їх санації, адже відповідних гарантійних інструментів для повернення коштів немає. Це великий недолік. Я вірю в те, що кредитні спілки існуватимуть. Буде поліпшуватись клімат в їхній роботі, але обов’язково потрібне втручання держави. І більш ефективна робота регулятора. Хоча й у регулятора комісії було зобов’язання врегулювати діяльність кредитних спілок, та не було того досвіду, який є у регулятора банківської системи – Національного банку України. Нацбанк діяв коли треба жорстко, коли треба – допомагав. На жаль, у кредитних спілок цієї можливості не було. Саме через це, вважаю, ситуація і загострилась.
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Шанси на порятунок кредитних спілок є. Але їх тягнуть на дно відомі заможні "хлопчики"…"