У Черкасах фінішували і малі, і великі

"На старт, увага, руш!" – під такі команди з неабияким запалом та швидкістю у Черкасах наввипередки бігли півтисячі вихованців дитячих садочків, школярів, професійних атлетів, ветеранів спорту. У парку Перемоги минулої суботи проходив масовий забіг з нагоди заснування Міжнародного олімпійського комітету.
– Олімпійський день бігу у нас проводився, щоб продемонструвати громадськості, наскільки важливо займатися спортом і жити активно, – зазначає перший заступник голови Черкаського обласного відділення НОК України Микола Холоденко. – Учасники були різного віку й статі. Так, найменший атлет – чотирирічний, а найстаршому – далеко за вісімдесят.
Найбільш емоційними виявилися найменші учасники змагання, які першими розпочинали забіг. Загалом аматори і професіонали долали дистанції по 60, 100, 300, 750 та 1000 метрів.
Підтримати черкаських бігунів прийшов і 82-річний Валентин Петрович Захарович. Попри солідний вік і проблеми з колінами дідусь подолав усю дистанцію від старту і до фінішу. Незважаючи на те, що чоловік на пенсії, він тренує черкаських боксерів, тричі на тиждень бігає, плаває і майже не розлучається з байдаркою.
– Я все життя займаюся спортом, – розповідає нам Валентин Петрович. – У повоєнні роки брав участь у Всесоюзних змаганнях з гімнастики, боксу, бігу. Але найбільше до душі мені плавання на байдарці. Нещодавно за чотири дні дійшов Дніпром з Канева до Черкас. Думав подолаю дистанцію швидше, однак це зробити не дозволила погода.
Дідусь каже, що обходив найбільші річки Росії, України та Білорусі. Одного разу заплив навіть у відкрите Біле море, де боровся з високою хвилею. Після того шторму у моря більше не виходить. Особливо пан Валентин хвалиться своїм дюралевим веслом.
– Воно важке дуже, а у нинішніх спортсменів весла легкі, то молоді не можуть і півгодини ним управляти. Коли після свого я беру сучасні гребки, то таке враження, ніби після лопати взяти чайну ложку, – сміється дідусь. – Я молоді кажу, вчилися б на моєму – вигравали б в усіх. Але не слухаються, бо важко.
Ще Валентин Петрович їздив на велосипеді, але велобайк нещодавно зламався, то зараз ходить пішки. На боксерському рингу може ще дати фору й молодим. Не забув і гімнастику, нещодавно сідав на шпагат. Крім того, ветеран спорту пише вірші, співає у церковному хорі, займається різьбленням по дереву.
– Я роблю все, що дає мені задоволення, – говорить 82-річний черкащанин. – На мою думку, головне в житті постійно рухатися, бути активним, не засиджуватися на одному місці. У цьому і є секрет довголіття.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике